Опозиційний активіст Олексій Навальний під час мітингу в центрі Москви на підтримку кандидатів від опозиції на виборах до Московської міської думи, Росія, 20 липня 2019 року
Фото:

EPA/SERGEI ILNITSKY

Німецькі лікарі заявили, що в російського політика Олексія Навального отруєння речовиною, що належить до групи інгібіторів холінестерази. Яка саме це речовина, вони намагаються з’ясувати. Пояснюємо, що це означає з погляду біохімії та медицини.

Версія про отруєння опозиційного російського політика з’явилася майже одразу після того, як він раптово нездужав під час авіаперельоту з Томська до Москви минулого тижня. Але лікарі в російському Омську, де літак здійснив екстрену посадку, її відкинули. 

Головний лікар омської лікарні швидкої допомоги наполягав, що отруйних речовин в організмі Навального не виявили. Його версія полягала в тому, що політик міг впасти в кому не через отруєння, а «через порушення вуглеводного балансу», до якого могло призвести різке зниження цукру в крові.

Натомість на сайті німецької клініки «Шаріте», куди Навального перевезли згодом, 24 серпня з’явилося коротке повідомлення, яке підтверджує версію отруєння. Дослідження засвідчили, що організм політика отруєний якоюсь із речовин, що належить до групи інгібіторів холінестерази. Це важливий момент, оскільки саме до цієї групи належить «Новачок», яким, за твердженням британської влади, у 2018-му отруїли колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля. 

Бокс із російським опозиційним активістом Олексієм Навальним, який перебуває у комі, завантажують до медичного літака в Омську (Росія) перед вильотом до Берліна (Німеччина), де Навального лікуватимуть у клініці Charite, 22 серпня 2020 року.
Фото:

EPA/KIRA YARMYSH

Холінестераза та її інгібітори. Це взагалі що?

Для початку треба розібратися, що таке «інгібітори холінестерази». Холінестерази — це група ферментів, тобто складних органічних молекул, яких є багато в людському (і не лише людському) організмі. Вони відповідають за ті чи інші хімічні та біохімічні процеси, зокрема відіграють ключову роль у передаванні нервових сигналів. 

Інгібітор — це термін, який означає речовину, що «гальмує» той чи інший хімічний процес. Наприклад, інгібітори корозії уповільнюють корозію металів. Отже, «інгібітори холінестерази» — це ті речовини, що «заважають» важливому ферменту холінестеразі робити свою справу в організмі, зокрема блокують передавання імпульсів через нервову систему.

Отрута, ліки чи засіб від шкідників?

Проблема в тім, що інгібіторів холінестерази відомо багато, і не всі вони існують спеціально для того, щоб труїти людей, так само як і не всі вони створені людьми. 

Наприклад, серед них є лікарські препарати. Речовини цього класу використовують для лікування хвороби Альцгеймера. Зокрема, це такі препарати, як донепезил, ривастигмін та галантамін. Остання речовина, до речі, міститься в деяких видах підсніжників. Подібні препарати також призначають людям із хворобою Паркінсона та деякими іншими діагнозами. Природно, що передозування речовин, що діють на нервову систему, можуть мати серйозні побічні ефекти, як-от судоми, порушення дихання тощо. 

Дихлофос та карбофос, які використовують як засоби від шкідливих комах, також є інгібіторами холінестерази. 

Проте є серед цього класу речовин і ті, що були створені зовсім не заради лікування людей чи боротьби з комахами. Препарат, виявлений в організмі Навального, належить до тієї самої групи, що й бойові речовини, які використовували під час терактів або як хімічну зброю. 

Одна з найвідоміших — зарин — бойова отруйна речовина нервово-паралітичної дії. Її створили в Німеччині у 1939 році, а в 1993 році Конвенцією про хімічну зброю заборонили використовувати. Сумну «рекламу» цій речовині в новітній історії зробила релігійна секта «Аум Сінрікьо», яка застосувала її для вчинення терористичних актів у токійському метро в середині 1990-х років. Такі речовини з-поміж інгібіторів холінестерази, як зоман і табун, також є хімічною зброєю. 

Та останніми роками чи не «найпопулярнішими» зі сполук цього класу стали представники родини «Новачок». Саме з ними пов’язують замах на вбивство колишнього співробітника ГРУ Сергія Скрипаля та його доньки Юлії позаторік у британському Солсбері та наступне отруєння ще кількох випадкових жертв. 

Військові офіцери прибирають лаву в парку Солсбері, Вілтшир, біля якої були знайдені непритомними Сергій Скрипаль та його дочка, Велика Британія, 23 березня 2018 року. Окрім Скрипалів, від отрути родини "Новачок",залишеної біля цієї лавки, тоді постраждало ще кілька людей.
Фото:

EPA/WILL OLIVER

Отрута проти отрути 

Отруєння інгібіторами холінестерази можна лікувати по-різному. Це залежить від конкретної речовини, стану пацієнта та інших чинників. Із повідомлення «Шаріте» відомо, що Навальному дають широко розповсюджений препарат атропін. Це речовина, що належить до класу алкалоїдів, і куди крім неї входять нікотин, кофеїн, стрихнін та багато інших. Атропін міститься в рослинах родини пасльонових, наприклад у беладоні.

Його застосовують в офтальмології, психіатрії, а також при виразковій хворобі шлунка, дванадцятипалої кишки та інших захворюваннях. Саме атропін дають як антидот (протиотруту) під час лікування отруєння зарином, зоманом, карбофосом та іншими інгібіторами холінестерази. Як відомо, ним лікували Скрипалів і його ж почали давати Навальному ще в Омську. 

Звісно, лікування пацієнта в складному стані не може зводитися до застосування одного препарату. Лікарі в Омську ввели Навального в штучну кому і проводили заходи для порятунку його життя, зокрема підключили до апарата штучної вентиляції легень. 

У «Шаріте» кажуть, що їхній пацієнт продовжує перебувати у штучній комі, його стан важкий, але загрози життю немає. Поки що неможливо сказати, як сильно постраждав його організм, зокрема нервова система. Очевидно, що від цього залежатиме подальша стратегія лікування. 

Який саме з інгібіторів холінестерази став причиною отруєння Навального і яким буде його подальший стан, поки що говорити зарано. Відповідь на це запитання мають дати подальші дослідження німецьких медиків. А за яких саме обставин ця речовина потрапила до організму російського політика, це питання вже за межами компетенції лікарів — чи то німецьких, чи то російських.  

Поділитись: