ТОП-5 тижня: чому Рада не звільнила директора НАБУ, як ловили Саакашвілі та хто такі бойчукісти

ГЕНПРОКУРАТУРА ПРОТИ НАБУ

Доля голови Національного антикорупційного бюро Артема Ситника — одне з ключових питань, які цього тижня вирішувалися у Верховній Раді України. Генеральний прокурор Юрій Луценко й голова СБУ Василь Грицак, з якими в Ситника нині відкритий конфлікт, розповідали народним депутатам про те, що голова НАБУ зловживає владою, нехтує законодавством, а саме Бюро «має незрозумілий статус».

Відтак голови фракцій коаліції БПП і «Народного фронту» Артур Герасимов та Максим Бурбак зареєстрували законопроект «щодо забезпечення парламентського контролю», яким пропонували дозволити Раді звільняти з посад очільників антикорупційних органів, зокрема і НАБУ, за спрощеною процедурою. Документ парламентарі планували ухвалити у четвер. Та цього не сталося.

Яким чином європейці та американці змусили керівництво України відмовитися від плану змінити закон про антикорупційні органи та перемикнутися на ідею створення антикорупційного суду, читайте в матеріалі Громадського.

«Порятунок рядового Ситника»: як міжнародні партнери України відстояли директора НАБУ

Фото: Владислав Мусієнко/УНІАН

ЗАТРИМАННЯ СААКАШВІЛІ

Цього тижня співробітникам Національної поліції за дорученням Генпрокуратури все ж вдалося затримали екс-очільника Одеської ОДА Міхеіла Саакашвілі в одній з квартир Києва. А вже в неділю вранці учасники «Автомайдану» та «Центру протидії корупції» влаштували акцію поблизу будинку генерального прокурора Юрія Луценка під назвою «Ковдра для генпрокурора».

Вперше Саакашвілі намагалися затримати 5 грудня. Тоді співробітники СБУ та ГПУ зробили це  на даху будинку по вулиці Костьольній у Києві, в якому мешкає Саакашвілі. Утім, доставити в СІЗО не змогли — його соратники спочатку заблокували автівки силовиків, а відтак буквально вирвали політика в них із рук.

Саакашвілі звинувачують у співпраці зі злочинною організацією. Генеральний прокурор Юрій Луценко спочатку на брифінгу, а потім і в сесійній залі парламенту продемонстрував аудіо та відео, які, на його думку, доводять, що Саакашвілі отримав принаймні 300 тисяч доларів для фінансування акцій протесту від Сергія Курченка — скандального бізнесмена часів Віктора Януковича, який в Україні оголошений у розшук і наразі переховується в Росії.

В операції із затримання 5 грудня Саакашвілі задіяли практично всіх силовиків, окрім НАБУ та САП, однак через недовіру одне до одного та незлагодженість дій вони так і не змогли довести її до кінця. Про те, чому так сталося та що далі робитиме Саакашвілі — у матеріалі Громадського.

Прорив у наручниках: що зірвало затримання Саакашвілі​

Фото: УНІАН

БОЙЧУКІЗМ У МИСТЕЦЬКОМУ АРСЕНАЛІ

У «Мистецькому арсеналі» відкрилася виставка «БОЙЧУКІЗМ. Проект великого стилю». В експозицію зібрали роботи репресованих художників школи Михайла Бойчука. Про те, як і чому боролася з бойчукістами радянська влада, а також як зберігають і відновлюють частково втрачене мистецтво — у матеріалі Громадського.

«Ми не художники, ми — лікарі» — як зберігають утрачене мистецтво бойчукістів​

Фото: Анастасія Власова/Громадське

100 РОКІВ КРИМСЬКОМУ КУРУЛТАЮ

Рівно сто років тому, 9 грудня 1917 року, відбулася знакова для Криму історична подія. У Бахчисараї, у Ханському палаці відбувся перший Курултай кримськотатарського народу — національні представницькі збори, які проголосили створення Кримської народної республіки, затвердили її конституцію та офіційну символіку, оголосили себе парламентом новоствореної держави й призначили уряд на чолі з Номаном Челебіджиханом.

В яких умовах формувалася державність кримських татар та у що вона в результаті вилилася — Громадському розповів кримський історик Андрій Іванець.

Як народжувалася державність кримських татар

Архівне фото

ОСТРІВ УТЕЯ

Норвезький острів Утея в липні 2011-го став місцем кривавої трагедії — праворадикальний терорист Андерс Брейвік розстріляв там 69 людей.

Шість років потому острів і досі відкритий для відвідувачів, багато що на ньому нагадує про ті події. За ці роки у Норвегії прийшли до влади консервативні сили, критичні до мігрантів та мусульман. На цьому тлі стають дедалі гарячішими дискусії про те, яким має бути майбутнє Утеї та як зберегти пам’ять про її минуле.

Як країна повертає до життя «розстріляний острів» через шість років після трагедії — у репортажі Анни Романдаш для Громадського.

Утея: «розстріляний» острів, від якого не відмовилася Норвегія​

Фото: EPA/MEEK TORE