В яких умовах формувалася державність кримських татар та у що в результаті вилилася — Громадському розповів кримський історик Андрій Іванець.

Рівно сто років тому, 9 грудня 1917 року, відбулася знакова для Криму історична подія. У Бахчисараї, у Ханському палаці відбувся перший Курултай кримськотатарського народу — національні представницькі збори, які проголосили створення Кримської народної республіки, затвердили її конституцію та офіційну символіку, оголосили себе парламентом новоствореної держави й призначили уряд на чолі з Номаном Челебіджиханом.

В яких умовах формувалася державність кримських татар та у що вона в результаті вилилася — Громадському розповів кримський історик Андрій Іванець.

Яким чином стало взагалі можливе проведення першого Курултаю кримських татар?

Якщо поглянути на тогочасну ситуацію в нашій частині Європи та в світі, це був розпал Першої Світової війни. І Російська Імперія, яка була одним з її головних гравців, водночас не була достатньо готовою до неї, не була достатньо модернізованою, не витримала випробування війною. Імперія почала тріскатися по швах, відбулася Лютнева революція.

Кримськотатарський політичний і державний діяч Номан Челебіджихан (праворуч) архівне фото

Одразу постали питання, ціла низка невирішених проблем у житті на постімперському просторі: це і робітнича, і селянська (аграрна) і національна. Хочу нагадати, що за першим всеросійським переписом 19-го століття, більшість населення складали неросійські народи. Тобто національне питання було досить вагомим.

І якраз 1917 рік деякі історики вважають такою собі східноєвропейською «весною народів», це був час національних революцій, час установлення модерних націй і нових форм державності на постімперському просторі.

Кримськотатарський народ також активно долучився до  революційних процесів. Навесні провели Всекримський Мусульманський з’їзд, який уперше демократично обрав Таврійського муфтія, який був муфтієм для мусульман Криму, Литви, Білорусі, Польщі й частини України. Утворили тимчасовий Мусульманський Виконавчий комітет як координаційний орган кримськотатарського народу не лише в релігійних справах. Він швидко перебрав на себе і освітні питання, і культурні, і економічні, і політичні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Кримські назви: депортація імен

Улітку вже існувало 124 мусульманські комітети — місцеві і регіональні, які підпорядковувалися центральному. Тривали процеси емансипації жінок, які підтримувалися самим муфтієм. А муфтієм був обраний Номан Челебіджихан, 32-річний високоосвічений юрист і богослов, заразом ще й кримськотатарський поет, прозаїк і суспільно-політичний діяч.

У собі він він поєднував дві іпостасі — і лідера духовного, і лідера політичного. На осінь 1917 року національні рухи розвивалися дуже активно. Україна була одним з лідерів у питаннях федералізації постімперського простору, українська Центральна Рада скликала в Києві «з’їзд народів». На з’їзді була й велика делегація кримських татар. Одним з рішень, дуже важливих для кримськотатарського національного руху, була постанова про те, що в регіонах, де проживають ці народи, мають пройти національні установчі збори перед всеросійськими установчими зборами, щоб делегати від народу на загальних всеросійських зборах могли представляти власну позицію.

Після повернення з Києва ухвалили рішення про необхідність проведення Курултаю, у середині жовтня пройшов кримськотатарський делегатський з’їзд, який це рішення легітимізував. Вирішили, що в листопаді пройдуть вибори, а в грудні має зібратися Курултай кримськотатарського народу.

Вплинув на ці процеси і прискорив їх більшовицький переворот. Адже кримськотатарський національний рух, як і більшість інших,  не  сприйняв захоплення влади в Петрограді. Відтак у Криму утворилося два центри влади, одним із них і став кримськотатарський національний рух. Понад 70 відсотків кримських татар взяли участь у виборах національних установчих зборів...

Перший Курултай кримськотатарського народу, грудень 1917 року архівне фото

Процедура обрання делегатів Курултаю відрізнялася від нинішніх процедур (останні вибори до Курултаю пройшли у 2013 — ред.)?

Так. Особливо останні вибори до Курултаю. Прямі вибори були, як у  1917-му, так і у 2013 році. Причому сильною стороною кримськотатарського національного руху було те, що він мав демократичний характер. І ці вибори проходили за демократичною формулою, вони були загальними, і жінки, і чоловіки мали рівні права, а голосування було таємним.

За підсумками цих виборів 9 грудня 1917 року в Бахчисараї урочисто розпочалася робота Курултаю як національного з’їзду. Спочатку в  Ханському палаці — це символізувало спадкоємність від попередніх епох. Курултай засвідчив, що кримські татари перейшли від стадії етносу до нового якісно стану — етно-нації, тобто спільноти, яка самовизначається, яка висуває власне бачення політичних цілей. І от, власне, цим делегати Курултаю і займалися. Я вже казав, що у виборах брали участь жінки....

Це дуже цікавий момент. Зупинімося на таких модернових моментах у Криму в ті часи. Адже багатьом невідомо, ще сто років тому мусульманський по суті національний рух дуже поважав права жінок.

Загалом спостерігалися на постімперському просторі процеси емансипації жінок-мусульманок. Але вони відбувалися суперечливо. Наприклад, на московському з’їзді вирішили надати рівноправ’я жінкам у більшості сфер життя. А на другому з’їзді мусульман Росії частину свобод скасували.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Важкий танець депортації»: історія кримськотатарської танцівниці

А ось кримський рух був послідовний, і сам муфтій активно сприяв процесу емансипації, вже з весни утворювалися жіночі комітети, влітку створили загальнокримську жіночу організацію. Вони ще й займалися суспільно-політичною діяльністю.

Тож серед делегатів Курултаю були жінки, обрали чотирьох делегаток. Зокрема, серед них була громадська діячка і журналістка Шефіка Гаспринська, донька відомого кримськотатарського просвітника Ісмаїла Гаспринського. Вона входила до президії Курултаю.

Перший Курултай кримськотатарського народу, грудень 1917 року архівне фото

Що тоді відбувалося в Криму? Що принесла кримчанам ця  республіка?

Якщо ви маєте на увазі проголошення Курултаєм Кримської демократичної республіки, насамперед варто розповісти про результати роботи Курултаю з 9 по 26 грудня. Ці вісімнадцять днів делегати працювали над виробленням основних законів, спрямованих на врегулювання всіх аспектів життя кримськотатарського народу як спільноти, які закріплювали бачення кримськотатарського народу на майбутнє Криму.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Кримськотатарська: мова у вигнанні — СПЕЦПРОЕКТ

26 грудня ухвалили основні кримськотатарські закони, вони закріплювали цілу низку демократичних принципів: рівноправність жінок і чоловіків, скасування в кримськотатарському середовищі станових звань і привілеїв (бєї, мурзи, чєлєбі тощо), запроваджувались свобода слова, совісті, зібрань, особистості, закріплялися права на самовизначення народів, повага до прав меншин. І для цього, як було сказано в статті 16, необхідно було проголосити республіку. У зв’язку із цим Курултай проголосив створення Кримської демократичної республіки.

У Криму спочатку встановилося двовладдя — органи національного самоврядування кримських татар з одного боку та рада народних представників Таврійської губернії з іншого. Їхніми конкурентами, які бачили принципово інше бачення майбутнього Криму, стали більшовики і той військово-революційний комітет, який утворили в Севастополі для захоплення влади в Криму. У цілому в Таврійській губернії були розповсюджені такі помірковано соціалістичні та демократичні погляди.

Більшовики отримали лише п’ять з половиною відсотків голосів на виборах у Всеросійських установчих зборах у листопаді 1917-го, менше, ніж в українських есерів чи в кримськотатарського національного списку. Вони були на п’ятому місці. Але їм удалося перетягнути на свій бік більшу частину Чорноморського флоту. Відтак вони отримали збройний інструмент для встановлення влади. І розпочалося збройне протистояння.

Кримський історик Андрій Іванець Фото: Громадське

Штаб кримських військ, якій підпорядковувався водночас і органам кримськотатарського руху і раді народним представникам, очолював Джафер Сейдамет. У сформований 26 грудня 1917 року кримськотатарський Уряд його призначили директором із зовнішніх і військових справ.

На жаль, маючи збройну перевагу, більшовики отримали контроль над Кримом, 14 січня 1918 року вони захопили Сімферополь. До їхніх рук потрапив муфтій Номан Челебіджихан, його доправили в севастопольську тюрму. 23 лютого після знущань його розстріляли заражені ідеями більшовиків та соціального радикалізму матроси, а тіло викинули в море. Так трагічно закінчилося життя лідера кримських татар. Щороку його згадують кримські татари, наступного року відзначатимуть сторічні роковини цієї трагічної дати.

Що було потім? Адже Кримом прокотилося кілька хвиль репресій?

Так, у Криму за 1917-1920 роки кілька разів змінювалася влада: двічі приходили білі, тричі — червоні, була німецька окупація, і такі пертурбації тривали довго.

Але щодо Курултаю, то він розпочав діяльність як національні установчі збори. 26 грудня ухваленням Конституції та кримськотатарського Уряду на чолі з Челебіджиханом закінчувався етап Курулаю як національних установчих зборів, і Курултай працював іще рік як  кримськотатарський парламент. Більшовики розпустили Курултай.

Але навесні, коли знову змінився геополітичний стан, і німецькі, австрійські й українські війська звільняли Україну від більшовиків і їхніх ліворадикальних союзників, у Криму підняли повстання кримських татар, під час якого захопили та розстріляли керівників радянської соціалістичної республіки Таврида — більшовицького утворення. Більшість із них, до речі, приїхала в Крим лише в 1918 році, тобто їх делегували російські більшовики для контролю над територією.

У травні, після звільнення Криму від більшовиків, склалися умови для відновлення діяльності Курултаю. Він тимчасово оголосив себе кримським парламентом, хотів, щоб у його роботі брали участь представники інших народів. Джаферу Сейдаметову (під час більшовицьких репресій через Київ та Кавказ поїхав до Туреччини і в травні повернувся) доручили створити кримський крайовий уряд. Він намагався створити його разом з представниками інших політичних сил, але російські політики дотримувалися великодержавних поглядів.

Вони не пішли на тісний контакт, тому Курултай не зумів тоді створити загальнокримський уряд. І німці в червні 1918-го створили крайовий уряд Сулькевича. Курултай продовжував діяльність як національний парламент до осені. А вже в 1919 році був обраний новий орган національного самоврядування — Меджліс.

Перший Курултай кримськотатарського народу, грудень 1917 року архівне фото

Тож, до якого року працювали ці інституції? Коли була перервана ця традиція?

Власне, Курултай працював у 1917-1918 роках. У 1919 році ще працював кримськотатарський національні уряд і парламент уже в новій формі. Остаточно їх розпустили білі в серпні 1919 року.

Надалі кримськотатарський національний рух діяв у підпіллі. Але традиція скликання Курултаю відродилася в момент повернення кримських татар з місць депортації до Криму. У червні 1991-го провели другий Курултай, який, власне, став основою для національної самоорганізації кримських татар до сьогоднішнього дня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Велика роль маленької жінки — Веджиє Кашка

Хочу нагадати, що Меджліс, як представницький та виконавчий орган, обирається саме на Курултаї. Обидві інституції офіційно визнані Україною в березні 2014 року. Тому дуже прикро, що один з найбільш дискримінаційних заходів окупантів — це заборона діяльності в Криму органів національного самоврядування кримських татар.

Тобто, ми бачимо якесь повторення історії?

Так, в якомусь сенсі ми бачимо повторення історії, історії дискримінації і репресій.

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile