ТОП-5 тижня: політична легалізація Медведчука, принципи Ситника та несправна міна для «Молота»

ЧИ Є МІСЦЕ МЕДВЕДЧУКУ В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ

Віктор Медведчук любить підкреслювати: він — особистий друг президента Росії Володимира Путіна. Президент Росії анексував Крим та веде війну на Донбасі. Здавалося б, у такій ситуації Медведчуку не має бути місця в українській політиці. Та це не так.

Відтепер він член партії «За життя» Вадима Рабіновича та готується взяти участь у парламентських виборах наступної осені.

Як сталося, що в український парламент може потрапити людина, яка офіційно перебуває під санкціями США (за підтримку дій влади Росії, зокрема під час анексії Криму), та які це може мати наслідки — у матеріалі Громадського.

Віктор Медведчук: політична легалізація

Фото: EPA/TATYANA ZENKOVICH

ІНТЕРВ'Ю З ДИРЕКТОРОМ НАБУ

Півроку тому директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник на всю країну заявив, що буде домагатися звільнення свого колеги— керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького. Позаяк той, за даними НАБУ, зливав кримінальні справи, попереджав фігурантів про майбутні обшуки та вчиняв інші правопорушення. Наприкінці липня прокурорська комісія залишила Холодницького на посаді, тому Ситнику доведеться працювати з ним і надалі, попри гучний публічний конфлікт.

Нещодавно в «неприємну історію» потрапив і сам Ситник: журналісти зафіксували, як він уночі зустрічався з президентом у його маєтку.

Громадське поспілкувалося з Артемом Ситником про те, як вирішуватимуть конфлікт з Холодницьким, нащо було зустрічатися вночі з президентом та яка очікує доля на гучні розслідування.

«На війні вороги теж сідають за стіл переговорів»: Артем Ситник про зустріч з президентом і конфлікт з Холодницьким

Фото: Андрій Новіков/Громадське

МІНОМЕТНИК — ПРО ТРАГЕДІЮ НА РІВНЕНСЬКОМУ ПОЛІГОНІ 

Віталій Продун — один із військових 128 бригади Збройних сил, що постраждали від вибуху міни міномету «Молот» під час військових навчань на Рівненському полігоні. Загалом тоді загинули троє та дістали поранень 9 бійців. Віталій внаслідок вибуху отримав осколкові поранення ніг та спини. Зараз мінометник  проходить реабілітацію в госпіталі в Миколаєві.

За словами Віталія, подвійне заряджання міномета «Молот» — як стверджують в Міноборони — не могло стати причиною трагедії на полігоні. Він переконаний, що людського чинника в цій трагедії взагалі бути не могло, бо всі вимоги щодо техніки безпеки були витримані.

А от до слідчого експерименту військової прокуратури та до збору речових доказів вже після вибуху у військового є запитання.

Раніше заступник міністра оборони Ігор Павловський і заявляв, що слідчий експеримент на полігоні встановив — зброя і боєприпаси на час стрільб були технічно справні.

Про те що сталося 6 липня на Рівненському полігоні із перших вуст — в інтерв'ю Громадського із постраждалим бійцем.

Несправна міна «Молота»: поранений мінометник — про причину трагедії на Рівненському полігоні

Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

10 РОКІВ ПІСЛЯ ВІЙНИ В ГРУЗІЇ (СПЕЦРЕПОРТАЖ)

08.08.2008. Того дня почалася війна між Грузією та Росією. За 5 діб невелика країна, яку розривали внутрішні національні протиріччя, остаточно втратила частину території. Між ними тепер колючий дріт.

За 10 років на перший погляд видається, що про неї майже нічого не нагадує. Зруйновані будівлі в Горі, які зазнали авіаударів, відбудували. Видимих атрибутів пам’яті тієї війни не залишилося.

Громадське вирушило до Грузії, щоб зрозуміти, як країна прожила ці 10 років і чи готова рухатися далі.

10 років після війни в Грузії: «Там сидить російський солдат і каже — сюди не можна!» (СПЕЦРЕПОРТАЖ)

Фото: Анна Цигима/Громадське

КЛЕПТОКРАТІЯ В ТАДЖИКИСТАНІ — РОЗСЛІДУВАННЯ OCCRP

Розслідування в одній з найбільш закритих країн світу показало, що всі корупційні зв'язки в Таджикистані тією чи іншою мірою ведуть до родини президента. В той час, як більшість таджиків живуть за межею бідності, президент Емомалі Рахмон і його родина насолоджуються заможним життям.

Ілля Лозовський — головний редактор OCCRP (Проект з розслідування корупції та організованої злочинності) — пояснив Громадському, чому в Таджикистані немає сильної опозиції та як країна поступово перетворюється на другу Північну Корею.

Сучасна клептократія в Таджикистані: як таджицький президент заволодів країною

Фото: EPA/Szilard Koszticsak