ENRU

Торговельні війни Трампа: вплив на Україну та світ

D9390868e3a6e3fc6
Трамп розпочав повномасштабну торговельну війну з Китаєм та ЄС (на фото — президент США Дональд Трамп під час зустрічі з членами конгресу, Вашингтон, округ Колумбія, США 20 червня 2018 року) Фото: EPA-EFE/JIM LO SCALZO
Уповільнення світової економіки, кризи в більшості країн, що розвиваються, зростання рівня бідності у світі та Україні — такі наслідки може мати розпочата Дональдом Трампом торговельна війна, якщо лідерам Китаю та ЄС не вдасться з ним домовитися. Ринкові аналітики вже назвали її найбільшою загрозою світовій економіці останніх років.

Що стало причиною загострення відносин між найбільшими економіками світу, та як торговельна війна вже сьогодні впливає на життя українців — розбиралося Громадське.

Трамп запровадив мита на імпорт сталі (25%) та алюмінію (10%), починаючи від 23 березня 2018 року. Це несподіване рішення занепокоїло весь світ. Навіть попри те, що під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв про «несправедливу торгівлю» та критикував Китай та союзників США, світ до останнього сподівався, що його заяви залишаться просто заявами.

Поза тим, Трамп розпочав повномасштабну торговельну війну з Китаєм, запровадивши додаткові мита на китайські товари, що ввозяться в США на загальну вартість 50 мільярдів доларів. На черзі — мита ще на 200 мільярдів (для порівняння, ВВП України у 2017 році склало близько 112 мільярдів доларів).

Утім, рішення Трампа запровадити мита не залишилося без відповіді: ЄС, Канада та Китай запроваджують аналогічні заходи щодо американської продукції.

Що спричинило митну війну?

Причин того, щоб кинути всьому світові виклик в американського президента було одразу декілька.

Передусім протекціонізм (політика запровадження обмежень та мит на імпорт товарів у країну), який використовується для захисту національних виробників. Коли імпортна продукція обкладається митом, вона стає дорожчою та менш привабливою за вироблену всередині країни. Тому в США має зрости попит на американську сталь та алюміній.

Як наслідок, американські виробники мали б наростити потужності, що призвело б до зменшення безробіття й зростання рівня доходів.

Справді, за першу половину 2018 року американська економіка пережила стрімке зростання, найбільше за останні 4 роки. Проте аналітики зазначають, що таке явище є тимчасовим і не рекомендують покладати особливо великі надії.

Друга причина — торговельний дефіцит США.

Дефіцит у торгівлі — це ситуація, коли купівля товарів перевищує їхній продаж.

Для кращого розуміння, уявімо, що всі країни — це крамнички на ринку, які живуть з того, що продають товари, а за виручені гроші купують необхідні продукти в інших крамницях. Дефіцит — це ситуація, коли крамниця збиткова. Вона продає набагато менше товарів, ніж купує. Для США дефіцит перевершив 55 мільярдів доларів на початку 2018 року — найвище значення за останнє десятиліття. Можливо, саме це підштовхнуло Трампа розпочати торговельну війну саме тепер.

Запровадження мит повинно зменшити обсяги купівлі США товарів за кордоном. Але схоже такий план ніяк не покращить умови американського експорту, якому вже обмежили доступ до ринків Європи, Китаю, Індії, Туреччини та низки інших країн.

Які наслідки для України?

Однією з основних статей експорту України є металургійна продукція. Сталь та алюміній приносять близько 20% валютної виручки країни, саме тому їхня вартість на світовому ринку значно впливає на стабільність національної валюти. Хоча США на сьогодні не є основним покупцем української металургії, запроваджені обмеження можуть вплинути на Україну опосередковано — через зміну попиту на сталь та алюміній на світових ринках і коливання ринкових цін.  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Дефолт або гроші Китаю: чому Україні загрожує криза і що з цим робити

Металургійна продукція є однією з основних статей експорту України (на фото — президент України Петро Порошенко в цеху металургійного комбінату «Азовсталь», Маріуполь, Донецька область, 31 серпня 2016 року) Фото: Михайло Палінчак/POOL/УНІАН

У відповідь на ситуацію в торговельних відносинах, мита на українську металургію вже запровадили в Євросоюзі. Так ЄС намагається компенсувати своїм виробникам втрату американського ринку.

Крім цього, варто очікувати, що з часом так може вчинити й Китай — наразі основний покупець української металургії. В умовах, коли українська економіка переорієнтовується з ринку Росії та СНД на ринки Європи та Азії, така ситуація у світовій торгівлі аж ніяк не сприятиме стабілізації економічної ситуації.

Ба більше, мита на інші групи товарів, які запроваджують як США, так і ЄС та Китай можуть ударити по ще одній суттєвій статті українського експорту — сільському господарству.

Український експорт найбільше впливає на курс національної валюти. Якщо надходження від зовнішньої торгівлі України зменшаться, валюти на внутрішньому ринку ставатиме менше, а її вартість зростатиме. Самі ж підприємства-експортери від торговельних обмежень на ринках ЄС, США та Китаю стануть нерентабельними, почнуть закриватися, що може викликати хвилю безробіття.

Водночас у даній ситуації Україна не може «показати свої зуби», запровадивши аналогічні мита: наша економіка досить хитка і залежить від зовнішньої підтримки, тому нині не найкращий час, щоб псувати відносини з партнерами. Крім цього, Україна дуже залежна від імпорту. Ми купуємо за кордоном майже всі товари, тому запровадження мит ударить насамперед по платоспроможності українців.

У такій ситуації українцям залишається лише сподіватися, що торговельні переговори з Трампом будуть успішними, а в оновлених торговельних відносинах між найбільшими економіками світу знайдеться місце для українських товарів.

Наразі про нові умови торгівлі зі Штатами домовилася тільки Мексика. Активні переговори тривають з Канадою, Євросоюзом та Китаєм. Спроби України виключити свою металургію з під дії мит не мали успіху.