Гонконзці в неділю, 25 травня, вийшли на масову акцію протесту проти посилення влади материкового Китаю. Протести на території розгорілися з новою силою після оголошення Пекіном наміру ухвалити так званий закон про національну безпеку, який набуде чинності без його затвердження гоконзькою владою.

Поліція Гонконгу за час недільної акції затримала 180 людей. Для розгону протестувальників застосовували сльозогінний газ і водомети, пише South China Morning Post.

Демонстранти зібралися в одному з найбільших торговельних районів Гонконгу Козвей-бей, де вигукували гасла «Незалежність Гонконгу — єдиний вихід». Частина з них вдалася до радикальних дій, розпаливши вогнища й потрощивши вітрини кількох крамниць, а також жбурляючи бруківку в поліцейських.

Нагадаємо, протести викликав так званий закон про національну безпеку, який представили до обговорення на Всекитайських зборах народних представників — вищому органі Комуністичної партії Китаю, який збирається раз на рік.

Відповідно до нього, в Гонконгу заборонять антиурядові заклики, заклики до відокремлення від Китаю і державну зраду. Для виконання закону на території мають створити спеціальні установи, які стежитимуть за його виконанням, а також надати доступ до неї органам материкового Китаю.

Очікується, що закон про національну безпеку ухвалять уже 28 травня. Він набуде чинності в Гонконгу без необхідності його затвердження місцевою владою. Місцеві демонстранти заявляють, що він загрожує демократичності й правам і свободам гонконзців, які гарантуються їм «базовим законом».

«Базовий закон» (аналог Конституції) було ухвалено після передачі Великою Британією гонконзької території Китаю. Він гарантує його мешканцям обмежені свободи, недоступні на території материкової КНР.

Натомість Пекін в особі міністра закордонних справ Вана Ї заявив, що закон не матиме «жодного впливу на високий ступінь автономії Гонконгу, права й свободи гонконзців чи законні права й інтереси закордонних інвесторів у Гонконгу».

Останнє Ї сказав не випадково: на тлі новин про ухвалення закону про національну безпеку гонконзькі біржі відреагували падінням.

Сполучені Штати вже заявили, що ухвалення закону про національну безпеку може призвести до накладання нових санкцій проти КНР.

«Схоже, що своїм законом про національну безпеку вони (Китай — ред.) фактично збираються захопити Гонконг. І якщо це станеться… Держсекретар Майк Помпео, скоріш за все, не зможе засвідчити, що в Гонконгу зберігається високий ступінь автономності. І якщо це станеться, то на Гонконг і Китай накладуть санкції», — сказав радник президента США з національної безпеки Роберт О’Браян.

Своєю чергою, очільниця Тайваню (острову, який проголошує себе незалежним від Китаю) Цай Інвень запропонувала гонконзцям «необхідну допомогу» у відстоюванні власних демократичних прав і свобод.

На острові немає законів, які можуть надати жителям Гонконгу політичний притулок, але є положення, які гарантують їм допомогу в разі, якщо їхнім правам і свободам існує політично вмотивована загроза, передає Reuters.

Офіційні дані вказують на те, що в перші чотири місяці 2020 року до Тайваню з Гонконгу перебралися 2383 людини — це в півтора раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Нагадаємо, протести в Гонконзі тривають із березня 2019 року. Приводом стала прийнята поправка до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Кері Лем 23 жовтня виконала свою обіцянку відкликати поправку, проте протести це не зупинило.

Згодом протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права, розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.

Гонконг — особливий адміністративний район Китаю, один із фінансових центрів світу, розташований на острові на південному сході країни, колишня британська колонія. Після закінчення Другої світової війни Гонконг належав Великій Британії, але у 1984 році Лондон зобов’язався передати Гонконг Пекіну за умов, що острів збереже економічну незалежність і капіталістичний устрій. У 1997 році Китай отримав суверенітет над Гонконгом, відтоді вони існують за формулою «одна країна — дві системи».

Поділитись: