У людей із «довготривалим ковідом» можуть бути мікроскопічні пошкодження в легенях, що пояснює тривалу задишку — вчені
Науковці з Великої Британії виявили, що деякі люди з «довготривалим ковідом» можуть мати мікроскопічні пошкодження у легенях, яких не видно на рентгенівських знімках та КТ. Ймовірно, ці пошкодження і є причиною тривалої задишки.
Препринт дослідження опублікували на сервісі bioRxiv, пишуть BBC та The Guardian.
Команда з Оксфорда, Шеффілда, Кардіффа та Манчестера провела невелике дослідження з трьома групами учасників: 11 особами з тривалими симптомами коронавірусу, яких не госпіталізували; 12 особами, які були госпіталізовані, але не мали тривалих симптомів, та контрольною групою з 13 здорових людей.
Учасники вдихали у спеціальному сканері газ ксенон. Вчені стежили, як він надходить у кровотік та показує, як функціонують легені. Такий спосіб дослідження відрізняється від, наприклад, комп'ютерної томографії — вона дозволяє побачити лише структуру легень.
Згідно з результатами, в людей із «довготривалим коронавірусом» спостерігається «значні порушення транспортування» газу з легень у кров — навіть якщо інші тести (рентгенівські знімки або КТ) у межах норми. Подібні відхилення у транспортуванні фіксували в пацієнтів, яких госпіталізували з важким перебігом COVID-19.
За словами науковців, імовірно, саме пошкодження легень спричиняє тривалу задишку в деяких пацієнтів із «довготривалим ковідом». Для підтвердження результатів слід провести експеримент із 400 учасниками.
Крім того, дослідники хочуть з'ясувати, скільки саме пацієнтів із «довготривалим ковідом» мають мікроскопічні пошкодження у легенях, а також дізнатися, чи зникає пошкодження з часом.
- Поділитися: