Прем'єр-міністерка Нової Зеландії Джасінда Ардерн під час пресконференції у Сіднеї, Австралія, 28 лютого 2020 року
Фото:

EPA-EFE/BIANCA DE MARCHI

Більшість країн, що запровадили карантинні обмеження, сподіваються таким чином сповільнити поширення нового коронавірусу. Нова Зеландія поставила собі значно амбітнішу ціль — повністю знищити вірус на своїй території. Що вона для цього робить і яких результатів досягла?

16 квітня прем’єрка Нової Зеландії Джасінда Ардерн повідомила: «У нас є шанс зробити те, чого ще нікому не вдалося — повністю позбутися нового коронавірусу».

Лише за три тижні до цього острівна країна з населенням у менш ніж 5 мільйонів осіб та вчетверо вищим від українського ВВП на душу населення вдалася до найжорсткішого у світі — поряд із Ізраїлем та Індією — карантину.

Надзвичайний стан почав діяти на всій території країни 25 березня, коли було виявлено лише 205 інфікованих. Кордони країни закрили для іноземців, а новозеландцям заборонили будь-які зустрічі, крім як із членами власних родин. Помешкання дозволили покидати лише для важливих покупок або прогулянок недалеко від дому — за умови перебування на відстані щонайменше двох метрів від інших перехожих.

Крім того, у країні повністю зупинилися підприємства, що не є критично важливими. Перестали працювати майже всі виробництва та магазини, крім супермаркетів та аптек. Пішли на карантин навіть онлайн-магазини та служби з доставки готової їжі.

«Драконівські» обмеження та виявлення контактів

До настільки жорстких обмежень уряд вдався не одразу. Поворотним моментом для новозеландських епідеміологів став звіт місії ВООЗ у Китаї. За їхніми словами, він показав: на відміну від грипу, цей вірус можна знищити навіть після того, як він почне розповсюджуватися у суспільстві.

До того ж, за словами Джасінди Ардерн, 23 березня моделювання показало, що Нова Зеландія перебуває на схожій до Італії та Іспанії траєкторії епідемії. Прем’єрка вважає: «Без тих заходів, до яких ми вдалися, за декілька тижнів наші 205 випадків могли перетворитися на 10 тисяч».

На думку новозеландських епідеміологів Майкла Бейкера та Ніка Вілсона, без негайних та жорстких обмежень було не обійтися. Новозеландці не мали навичок поведінки в умовах епідемій — на відміну від Сінгапуру, Тайваню чи Південної Кореї, які вдалися до порівняно м’яких обмежень суспільного та економічного життя. Тому “драконівські обмеження” були, ймовірно, єдиним способом швидко забезпечити дотримання населенням соціального дистанціювання.

Такий крок дозволив перервати ланцюжки поширення вірусу та дав час, щоб з нуля створити механізм виявлення й тестування контактів інфікованих.

Саме швидке виявлення контактів хворих, їхня ізоляція та тестування — за наразі успішним зразком Південної Кореї та Тайваню — стали важливою складовою боротьби з вірусом. Як підкреслюють новозеландські епідеміологи, порівняно довгий інкубаційний період вірусу дозволяє знайти та ізолювати інфікованих, перш ніж вони стануть небезпечними для оточуючих.

На створення Національного центру близьких контактів спрямували 40 із 500 мільйонів новозеландських доларів, які склали перший пакет витрат на боротьбу з епідемією. На початку квітня сотня працівників центру під керівництвом кваліфікованих медпрацівників щодня здійснювала 2 тисячі дзвінків контактам інфікованих.

Їм вдалося «прив’язати» майже всі випадки інфікування до «імпортованих» із-за кордону і різко сповільнити поширення вірусу. Не вдалося з’ясувати походження лише восьми випадків хвороби.

Як результат, щоденна кількість виявлених інфікованих знизилася від максимального значення у 146 на кінець березня до 5 нових випадків за 24 квітня. Всього за час епідемії у країні виявили 1456 інфікованих, з яких 17 померли.

Недавнє тестування новозеландців без симптомів не виявило ознак поширення вірусу. За оцінками провідного епідеміолога Оклендського університету Шона Хенді, якщо жорсткий карантин протриває іще два тижні, епідемія може майже повністю згаснути.

Інформаційна гігієна не менш важлива за особисту. Ми працюємо навіть в умовах карантину і піклуємось про новини, які ви отримуєте! Підтримайте нас на Спільнокошті! Підтримайте незалежну журналістику!
Перевірка і тестування громадян Нової Зеландії
Фото:

стопкадр з відео/TVNZ 1 NEWS

Лідерство Джасінди Ардерн

Новозеландці високо оцінили дії прем’єрки Джасінди Ардерн — 84% опитаних на початку квітня схвалювали її рішення, тоді як у середньому в країнах Великої Сімки дії влади підтримує біля 54% населення.

Спостерігачі особливо відзначають лідерські якості Ардерн, зокрема у спілкуванні з громадянами. При оголошенні жорсткого карантину Ардерн визнала труднощі, які він принесе багатьом новозеландцям. Вона зосередилася на поясненні причин такого кроку, а не на покараннях за порушення. Також Ардерн окреслила чотири рівні карантинних обмежень та передумови їхнього послаблення.

Більшість новозеландців дотримується обмежень. За весь час поліція зафіксувала менше 900 порушень правил. Найвідомішим порушником став міністр охорони здоров’я Девід Кларк, який разом із сім’єю поїхав на авто на порожній пляж за 20 км від дому. Його заяву про відставку не прийняли через те, щоб не залишати міністерство без управління в розпал епідемії.

«Ліки», що вбивають економіку?

Втім, не бракує і критичних голосів. 

Перш за все, критики вказують на руйнівний вплив жорстких обмежень на економіку і називають надмірними деякі заборони. Вони наводять приклад сусідньої Австралії, яка досягла подібних успіхів у скороченні кількості інфікованих за менш жорстких обмежень. 

На думку професора макроекономіки Мартіна Берка, достатньо лише незначно послабити обмеження, щоби зменшити на 15% падіння ВВП. Уряд допомагає підприємствам та найбільш ураженим групам населення, проте грошова допомога не може компенсувати зупинки цілих галузей.

До того ж, навіть якщо вірус всередині країни вдасться приборкати — а цього не гарантує навіть найжорсткіший карантин — доведеться невизначений час утримувати на замку кордони або вимагати тривалої ізоляції всіх новоприбулих. Це означатиме майже повну зупинку туризму, який є основним джерелом доходів країни в іноземній валюті.

Уряд переконує, що врахує ці зауваження. Заступник прем’єрки Уінстон Пітерс говорить, що немає сенсу всіма засобами боротися за життя хворих на COVID-19, якщо це означатиме ще більшу шкоду для суспільства. Для порятунку життів потрібні не лише медичні вміння, а й добре функціонуюча економіка — тому її потрібно вберегти від значної шкоди. 

Втім, за логікою уряду, хоча початкові обмеження більш руйнівні для економіки, ніж м’якші альтернативи, завдяки їм життя зможе швидше повернутися у більш звичне русло. Якщо під час жорсткого карантину вдасться раз і назавжди зупинити поширення вірусу, далі непотрібними будуть численні обмеження, з якими надовго прийдеться змиритися тим країнам, що наразі намагаються лише “сповільнити епідемію”.

Перевірка і тестування громадян Нової Зеландії
Фото:

стопкадр з відео/TVNZ 1 NEWS

Перевірка і тестування громадян Нової Зеландії
Фото:

стопкадр з відео/TVNZ 1 NEWS

Продовжувати жорсткий карантин чи ні?

При ухваленні рішення про відкриття економіки уряд спирається на дві групи критеріїв. Перша стосується громадського здоров’я: передусім, зниження кількості випадків хвороби та частки інфікувань, походження яких не вдалося встановити. Крім того, важливими є здатність держави контролювати кордони, відстежувати контакти, тестувати і лікувати інфікованих.

Також уряд звертає увагу на те, як обмеження впливають на економіку, а також на ставлення до них суспільства — зокрема, наскільки населення та бізнес готові їх дотримуватися і чи здатний уряд забезпечувати виконання правил.

Зваживши ці чинники, 20 квітня Ардерн оголосила про продовження жорсткого карантину ще на тиждень. Це рішення означатиме втрату лише двох робочих днів, але допоможе закріпити тенденцію до зниження кількості хворих і виграти час для нарощення ресурсів з протидії вірусу. 

Проте вже 27 квітня частина працівників та школярів зможе повернутися до роботи та навчання, хоча більшість обмежень залишатиметься в силі принаймні до 11 травня. Прем’єрка також уточнила: ставка на знищення вірусу необов’язково означає повної відсутності нових випадків — проте поодинокі спалахи швидко гаситиме система виявлення та тестування контактів хворих.

Очільник опозиційної партії «АКТ» Девід Сеймур вважає рішення продовжити жорсткий карантин невиправданим: коефіцієнт відтворення вірусу впав уже до 0,48, а отже — епідемія згасає, і слід відновлювати економіку. На його думку, небажання уряду послабити обмеження насправді свідчить про неготовність механізму відстеження контактів інфікованих.

До останнього справді є питання. Незалежний аудит повідомив про те, що виявлення контактів хворих займає надто довго часу і може охопити лише до 100 випадків щодня. Досі невідомо, коли для відстеження контактів почнуть використовувати мобільні технології, які могли би суттєво пришвидшити нинішній «ручний» процес.

Уряд пообіцяв виділити для усунення недоліків додаткові 55 мільйонів новозеландських доларів. Ардерн попросила всіх мешканців вести щоденники, щоб занотовувати всі переміщення та зустрічі з людьми.

Відповідаючи на критику її рішення продовжити карантин, Ардерн говорить: «Найгірше, що може статися для Нової Зеландії та її економіки — це постійні стрибки між жорстким та менш жорстким карантином. Саме цим ми ризикуємо, якщо послабимо обмеження надто рано».

Поділитись: