Дружини бойовиків «Ісламської держави» з дітьми, яких депортували з табору біженців Аль-Хол в табір Аль-Хасакі на північний схід Сирії, 3 червня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/AHMED MARDNLI

Наприкінці березня 2019 року «Ісламська держава» втратила своє останнє укріплення у сирійському населеному пункті Багуз на кордоні з Іраком. І хоча світова боротьба з ІДІЛ триває, після поразки в Багузі деякі колишні бойовики та члени їхніх сімей кажуть, що перестали вірити у створення всесвітнього ісламського халіфату.

За даними Міжнародного центру вивчення радикалізації Королівського коледжу Лондона, на початку громадянської війни в Сирії до ІДІЛ приєднались близько шести тисяч громадян Західної Європи.

У таборі біженців Аль-Хол на півночі Сирії, де понад 90% мешканців — жінки та діти, проживає немало родичів колишніх бойовиків «Ісламської держави», які приїхали з європейських країн. Тут зростають малолітні діти, які за законом мають право на громадянство Євросоюзу. У таборах вони не мають доступу до освіти, якісної медицини і навіть базових санітарних умов.

Оскільки діти не порушували європейських законів, вони мають право повернутися на батьківщину своїх батьків. Але курди, які утримують табори біженців на півночі Сирії, проти розділення сімей. Тож лишається або повертати дітей разом із матерями, або не повертати нікого взагалі.

hromadske розповідає, як проблему намагаються вирішити у різних європейських державах.

Фінляндіє, ти серйозно?

Вісімнадцятого грудня 2019 року фінський уряд на чолі із Санною Марін здобув вотум довіри у парламенті. Та лише за тиждень до цього майбутнє фінського кабміну було під питанням.

Майбутня міністерка фінансів Катрі Кулмуні вирішила дізнатися, як фіни ставляться до ідеї репатріювати до Фінляндії не лише дітей, але також і їхніх матерів, так званих «дружин ІДІЛ». Для цього вона запитала у своїх підписників в Instagram: як репатріювати фінських громадян, що перебувають у таборі біженців — «лише дітей» чи «разом з матерями»? Через пост міністерка зіткнулась зі шквалом критики.

«Фінляндіє, ти серйозно? Якщо це правда, то це жахливо», — так відреагував на опитування європейський медіадиректор правозахисної організації Human Rights Watch Ендрю Строляйн. «У певний момент здавалося, що міністерка — а може, і весь уряд, — під загрозою відставки», — говорить hromadske Антті Куронен, кореспондент фінського суспільного мовника YLE.

Зрештою Кулмуні видалила свій пост, а чинний уряд пообіцяв розбиратися із кожним випадком індивідуально. На сьогодні фінському міністерству закордонних справ вдалося повернути двох сиріт з табору Аль-Хол. Як повертатимуть дітей, що живуть у таборі з матерями — поки незрозуміло.

Антті Куронен був першим репортером з Фінляндії, який поїхав у цей табір. Приїхавши, він дізнався, що там перебувають 11 фінських жінок із 30 дітьми. Куронен розповідає, що більшість фінських дітей у таборі дуже малі, а умови майже не придатні до життя, і вже точно для виховання дітей. «Я вважаю, ми матимемо повернути матерів теж. Адже, здається, це єдиний шлях врятувати дітей», — пояснює Куронен. 

Згідно з опитуванням, яке проводили в червні 2019 року, лише 23% фінів хочуть повернути дітей бойовиків ІДІЛ разом з матерями, 25% виступають за повернення лише дітей. 36% — проти повернення дітей разом з матерями.

Дружини бойовиків «Ісламської держави» з дітьми, яких депортували з табору біженців Аль-Хол в табір Аль-Хасакі на північний схід Сирії, 3 червня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/AHMED MARDNLI

Британка, яка хотіла повернутися

У 2014 році 15-річна британка Шаміма Беґам разом із двома подругами вирушила в Туреччину аби перетнути кордон із Сирією і приєднатися до ІДІЛ. Журналіст видання The Times Ентоні Ллойд знайшов її в таборі Аль-Хол у лютому 2019 року. Тоді вона була на дев’ятому місяці вагітності і прагнула повернутися на батьківщину, аби врятувати дитину. До цього вона була двічі вагітна — жодне з немовлят не вижило.

Після того, як про випадок Беґам розповіли в ЗМІ, постало питання: чи має уряд Великої Британії репатріювати колишніх бійців ІДІЛ та їхніх дружин? Для жінки вагітність могла стати квитком для повернення, оскільки її дитина за законами Британії успадкувала б громадянство від матері. 

Однак громадська думка була проти неї. Багатьох обурював брак каяття Шаміми Беґам. В інтерв’ю The Times вона розповіла, що бачила відрубану голову чоловіка, і це її не збурило, адже «він був ворогом ісламу». Хоча Беґам прагнула повернутися додому і «досі поділяла деякі британські цінності», вона сказала, що не шкодує про рішення приєднатися до ІДІЛ. 

Через три дні після зустрічі з британським журналістом Шаміма Беґам народила хлопчика в таборі Аль-Хол. Невдовзі він помер від легеневої інфекції. Однак смерть немовляти не змінила позицію Лондона: громадян Великої Британії, які приєдналися до ІДІЛ, вдома не чекають.

За законом країни британці, що приєдналися до ІДІЛ, можуть бути позбавлені громадянства, якщо вони мають будь-яке інше громадянство. Таку процедуру розпочали і щодо Беґам. Як зазначили в британському уряді, вона може претендувати на автоматичне громадянство Бангладеш. Але в травні 2019-го уряд цієї країни заявив, що на Беґам чекає смертна кара, якщо вона спробує туди в’їхати.

Окрім Шаміми Беґам, у сирійських таборах біженців сьогодні перебувають близько 25 британських жінок і 60 їхніх дітей. Більшості з них менше п’яти років, а значить вони ймовірно народилися на території, яка була підконтрольна ІДІЛ. Повертати їх додому Лондон не поспішає.

У листопаді 2019 в уряді оголосили, що повертатимуть лише тих дітей, чиї батьки загинули. Решта поки лишаються у таборах разом з матерями в таборах. Маючи право на британське громадянство, вони зростають далеко від батьківщини батьків у поганих життєвих умовах. Багатьох із них змалечку виховують симпатики ІДІЛ.

Ми працюємо кожного дня, аби ви першими дізнавалися про новини в Україні та світі. Фондуйте в нашу діяльність на Спільнокошті, hromadske дійсно потребує вашої підтримки.

Суперечливі закони

Окрім Великої Британії, колишніх бійців ІДІЛ, а також їхніх дружин позбавляють громадянства в Німеччині та Данії.

Однак у грудні 2019 року суд Берліна постановив репатріювати німкеню, яка в 2014 році приєдналась до ІДІЛ разом із трьома її малолітніми дітьми. Для Німеччини цей випадок — безпрецедентний.

За рішенням суду, немає достатньо доказів того, що німкеня несе загрозу для національної безпеки, а репатріювати дітей без матері не є можливим. Також жінка не мала жодного іншого громадянства, окрім німецького.

Заходи з позбавлення громадянства стикаються з критикою — зокрема через те, що таким чином цих людей позбавляють права на справедливий суд. Наприклад, та ж Шаміма Беґам після смерті своєї третьої дитини благала владу Британії повернути її додому, навіть якби це означало, що вона сидітиме у в’язниці. Натомість уряд заявив, що їй ніколи не дозволять повернутися до Великої Британії.

Натомість у Швеції від таких заходів офіційно відмовилися. Прем’єр-міністр країни Стефан Левен ще в березні 2019 року заявив, що колишні бійці ІДІЛ зі шведськими паспортами мають право повернутися додому, однак спецслужби та правоохоронні органи можуть їх арештувати та розслідувати їхні злочини.

У листопаді 2019 року нідерландський суд постановив, що уряд країни зобов’язаний повернути дітей колишніх учасників ІДІЛ нідерландського походження на батьківщину батьків. «Діти не несуть відповідальності за вчинки своїх батьків, якими б серйозними вони не були», — йдеться в рішенні суду. Таким чином, він зобов’язав уряд «докласти усіх зусиль», аби повернути 56 дітей, народжених 23 нідерландськими жінками.

Однак згодом уряд виграв апеляцію й довів, що такі заходи несуть невиправдані ризики для національної безпеки та посадовців, які поїдуть на пошуки дітей та жінок у табори біженців. 

Однією з причин, чому європейські уряди відмовляються судити своїх громадян за приєднання до терористичних організацій, є неможливість зібрати докази їхні злочинів на території, яка була підконтрольна ІДІЛ. Тим часом у таких таборах, як Аль-Хол, лишаються тисячі європейських громадян та їх дітей. Зростаючи в середовищі пропаганди ІДІЛ, вони можуть нести загрозу нового витку тероризму.

Дружини бойовиків «Ісламської держави» з дітьми, яких депортували з табору біженців Аль-Хол в табір Аль-Хасакі на північний схід Сирії, 3 червня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/AHMED MARDNLI

Чому європейці приєднувались до ІДІЛ?

Ісламська держава Іраку та Леванту (ІДІЛ) була заснована ще наприкінці ХХ століття. Її мета — створення ісламської держави сунітського напрямку. Бійці ІДІЛ підтримують салафітський джихад, що визнає насилля проти представників інших релігій законним з точки зору ісламу.

Широку популярність організація здобула в 2014 році, коли розпочала наступ в Іраку та на півночі Сирії. Серед європейських учасників ІДІЛ є як нащадки вихідців із мусульманських країн, так зване «друге покоління емігрантів», так і корінні європейці, які прийняли мусульманство. Однак усі вони народилися та виросли в демократичних країнах Європи і мають їхні паспорти.

Дискримінація є однією з причин, чому багато з них вирішили приєднатися до ІДІЛ, вважає данський журналіст Нагіб Хая. У коментарі hromadske він пояснює, що пропагандисти ІДІЛ переконують таких європейців, що випадки цькування мусульман є частиною структурної дискримінації з боку колонізаторів і пригноблювачів, якими ІДІЛ вважає Західний світ. «Це люди, які не відчувають себе частиною суспільства. «Ісламська держава» пропонує таким людям відчути себе частиною братерства або сестринства, яке має спільну мету — створення держави, яка дасть відсіч Заходу», — пояснює Хая.

І хоча пропаганда виявилась доволі ефективною в 2014 році, сьогодні багато з тих, хто на неї піддався, бажає повернутися додому — особливо вагітні жінки або ті, що вже народили. Для багатьох з них репатріація — єдиний шанс врятувати дітей.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile