Убивство журналіста Шеремета: Справу розглянуть спочатку

Про це пише «Українська правда».

Двоє з трьох присяжних більше не можуть брати участь у суді. Один із них мобілізований до лав Національної гвардії, а інша — виїхала за кордон. У вересні 2022 їх звільнили.

Новий склад присяжних відібрали 2 червня 2023 року. Туди увійшов один присяжний, який залишився від попереднього складу, і один, який був серед запасних.

Через зміну присяжних розгляд справи має розпочатися з початку. Поки що він ще не запустився.

Засідання, призначене на 23 червня, також перенесли через те, що на нього приїхала лише одна з трьох обвинувачених — дитяча лікарка Юлія Кузьменко.

Колишня військова медсестра Яна Дугарь перебуває на навчаннях. Причину відсутності спецпризначенця та музиканта Андрія Антоненка не оголошували, однак прокурору надали документи з поясненнями.

Наступне засідання призначили на 21 серпня.

Справа Шеремета

Журналіст Павло Шеремет загинув зранку 20 липня 2016-го внаслідок вибуху машини. Він їхав на ранковий ефір своєї програми.

Попри численні експертизи, допити понад 1000 осіб, вилучення відео з камер спостереження обсягом понад 150 терабайтів, протягом трьох років у справі про вбивство Шеремета не було жодного офіційного підозрюваного.

У грудні 2019-го у справі затримали трьох фігурантів. Це музикант, відомий як Riffmaster, і військовий Сил спеціальних операцій ЗСУ Андрій Антоненко, лікарка «Охматдиту», волонтерка та дитяча хірургиня Юлія Кузьменко на псевдо «Лиса», а також військова лікарка Яна Дугарь.

Слідство тривалий час наполягало, що Антоненко, «захопившись ультранаціоналістичними ідеями» і «культивуючи велич арійської раси», організував убивство Шеремета й залучив до злочину Кузьменко, Дугарь та інших невстановлених осіб, які мали навички роботи зі зброєю та вибуховими пристроями. За даними слідства, Кузьменко закладала вибухівку під авто, Антоненко був тим, хто супроводжував її, а Дугарь напередодні проводила розвідку.

Але 21 травня 2020-го стало відомо, що підозрюваним змінили підозри. З них зникли згадки про «ультранаціоналістичні ідеї» і «велич арійської раси», а організаторами слідство називало невстановлених осіб. Натомість Антоненка назвали виконавцем злочину, як і Кузьменко, а Дугарь — пособницею.