На місці вбивства журналіста Павла Шеремета в Києві встановили пам'ятний знак, Київ, 20 липня 2020 року
Фото:

Жанна Бабаєва/hromadske

Минуло чотири роки від вбивства журналіста Павла Шеремета та сім місяців від гучного затримання трьох підозрюваних виконавців злочину — Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь. Сьогодні люди прийшли на місце вибуху — перехрестя вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка у Києві — із питанням «Хто насправді вбив Павла?». Вони наголошують на тому, що справа нібито сфальсифікована для дискредитації волонтерського руху, а доказів провини фігурантів — недостатньо. Натомість слідство націлене на передачу справи до суду і, ймовірно, до кінця літа сформує обвинувальний акт.

***

Сьогодні на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка у Києві, неподалік місця, де 20 липня 4 роки тому загинув журналіст Павло Шеремет, відкрили меморіал на згадку про нього. Меморіал має вигляд білого аркуша, на якому посередині курсивом написано «Павло Шеремет». «В нас були великі сподівання, що ми будемо знати через чотири й не через чотири роки імена вбивць. Про це говорив і тодішній президент, і правоохоронні органи. На жаль, дива не сталось. За чотири роки справа є політизованою, зрозуміти, хто це зробив, досі не є можливим. Щодо мотивів також є купа питань. Тому що фактор дестабілізації — офіційна версія слідства, але її не відбулося», — сказала головна редакторка «Української правди», де працював убитий 4 роки тому журналіст Павло Шеремет, Севгіль Мусаєва.  

Головних питань до слідства у неї три. «Мені незрозумілим видається мотив — дестабілізація ситуації в країні, тому що її не відбулось. Мені незрозумілою видається співпраця, неспівпраця підозрюваних зі спецслужбами, тому що були такі натяки з боку різних людей, і ті докази, які зараз оприлюднюють, не свідчать про пряму вину, це радше другорядні докази, і я не розумію, чому саме так», — сказала Севгіль. 

Що відомо про справу та які аргументи зараз розглядаються — у матеріалі hromadske.

Обставини вбивства

20 липня 2016 року о 7:45 на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка підірвали автомобіль із журналістом Павлом Шереметом. На місці вибуху знайшли частини з протипіхотної міни МОН-50 (у військовому сленгу «монка» — ред.). Слідчі з’ясували, що вибухівку встановили вночі під днище авто, а зранку активізували дистанційно. Перед цим злочинці проводили розвідку біля помешкання журналіста, фотографували камери, слідкували за авто.

Криміналісти та слідчі працюють з автомобілем, в якому підірвали журналіста Павла Шеремета у Києві, 20 липня 2016 року
Фото:

EPA/ROMAN PILIPEY

Зміна підозри

На лаві підсудних від 13 грудня минулого року троє — військовий Сил спеціальних операцій ЗСУ, музикант Андрій Антоненко, відомий як Riffmaster; лікарка Охматдиту, волонтерка Юлія Кузьменко на псевдо «Лиса» та військовий медик Яна Дугарь.  

Попередньо слідство вказувало на те, що Андрій Антоненко, «захопившись ультранаціоналістичними ідеями» і «культивуючи велич арійської раси», організував убивство Павла Шеремета та залучив до злочину Юлію Кузьменко, Яну Дугарь та інших невстановлених осіб, які мали навички роботи зі зброєю та вибуховими пристроями. За даними слідства, саме Юлія Кузьменко закладала вибухівку, Антоненко був тим, хто супроводжував її, а Яна Дугарь напередодні здійснювала розвідку. 21 травня стало відомо, що підозрюваним у справі змінили підозри. Відтепер усім трьом інкримінують виконання злочину. Організаторами слідство називає невстановлених осіб. 22 травня Національна поліція завершила досудове слідство щодо трьох підозрюваних. 1 червня 38 томів відкрили для ознайомлення адвокатам.

«Зокрема опрацьовано майже 20 тисяч годин відеозаписів (а це записи від п’яти днів до двох місяців фіксації), допитано понад 3000 осіб, опрацьовано майже 44 тисячі абонентських номерів, 15 тисяч ІМЕІ та 400 моніторингів (при цьому в кожному моніторингу — від 4 000 до 200 000 з’єднань абонентів). Окрім того, проведено, відповідно до рішень судів, 180 окремих слідчих (розшукових) дій, призначено 106 комплексних експертиз», — зазначив слідчий у справі Василь Бирко.

Відео з камери спостереження, 20 липня 2016 року
Фото:

скріншот з відео Міністерства внутрішніх справ

Слідство наводить телефонні розмови та переписки, експертизи зросту та ходи. Щодо останньої — її проводив британський експерт Айван Бірч. Зріст аналізували в КНДіСЕ та експерти МВС. Перші зазначили, що за таких умов визначити точний зріст неможливо, експерти МВС зазначили про різницю у зрості між жінкою та чоловіком, які зображені на відео. На самому ж відео різниці фактично не видно, але це може бути результатом викривлення зображення камерою спостереження, запевняють слідчі. 

17 липня суд обмежив час адвокатам на ознайомлення з матеріалами справи до 14 серпня. Після цього справу або закриють, або передадуть до суду.

Що каже слідство?

Андрій Антоненко, за версією слідства, організував та керував процесом: розподілив ролі між рештою членів ОЗГ, придбав бойові припаси, забезпечив учасників групи транспортом, збирав інформацію про Шеремета та встановив час вчинення злочину. Для вчинення вбивства, за версію слідства, учасники групи незаконно придбали у невстановлених осіб електродетонатор ЕДП-р, вибухову речовину гексоген та вражаючі елементи протипіхотної міни МОН-50, а саме циліндрики. З них і виготовили саморобний вибуховий пристрій. У ніч з 19 на 20 липня 2016 року Андрій Антоненко з іншою підозрюваною приблизно о 2 годині 34 хвилини опинилися на вулиці Івана Франка. Там жінка заклала вибухівку під автомобіль, на якому їздив Шеремет. 

Аргументи слідства: 

  • Андрій Антоненко вдома зберігав макет міни МОН-50. Перед обшуками просив її «винести та сховати». Експертиза встановила, що це вихолощена протипіхотна міна МОН-50. В ній знайшли рештки речовини на основі гексогену. Така сама була у складі вибухівки, якою підірвали Шеремета;
  • Антоненко у 2016 році жив поряд з місцем вбивства Шеремета. А злочинці, які закладали вибухівку, йшли дворами, тобто, на думку слідства, знали місцевість; 
  • під час обшуків у Антоненка знайшли одяг з принтами — він, за версією слідства, характерний для людини на відео 2016 року з місця закладання вибухівки. Також, слідство перевіряє, чи був Антоненко на місці підриву електроопор на Херсонщині восени 2015 року;
  • висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та британського експерта Івана (Айвона) Бірча: людина, яку зафіксували камери в ніч закладання вибухівки, і Антоненко на кадрах з камери магазина у жовтні 2019 року (це відео слідчі взяли для порівняння — ред.) — схожі за невербальною поведінкою та ходою;
  • слідство встановило зв’язки Андрія Антоненка з іншою підозрюваною Юлією Кузьменко та Інною Грищенко на позивний «Пума». Голос останньої фігурує у телефонних розмовах, які опублікувало МВС, а її чоловік Владислав на позивний «Буча» є майстром з вибухотехнічної справи. Подружжя також є підозрюваними в іншій кримінальній справі — у замаху на життя підприємця з Івано-Франківщини, шляхом закладання вибухівки під автомобіль, яку нібито виготовив сам «Буча». Слідство вважає, що вибуховий пристрій у справі Грищенків має ідентичний склад з тим, яким підірвали Павла Шеремета;
  • також слідство заявляє про штучно створене алібі для Антоненка. Йдеться про свідка Олексія Єрмілова, який заявив, що той в ніч перед вбивством Шеремета був у Ворзелі. Про це говорив і сам Антоненко. Пізніше обидва відмовилися від слів, а Антоненко заявив, що в цей час був вдома;
  • Антоненко приховав телефон, по якому з кимось спілкувався перед обшуками у грудні минулого року. А після того, як Антоненко вже був під вартою, він заходив на свою сторінку у мережі «ВКонтакте» та, можливо, видаляв деяку інформацію.
Підозрюваний в організації вбивства журналіста Павла Шеремета Андрій Антоненко під час засідання суду, Київ, 5 лютого 2020 року
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

Юлія Кузьменко, за даними слідства, і була тією жінкою, яка в ніч з 19 на 20 липня прикріпила вибухівку до машини, на якій їздив Павло Шеремет. Після цього вона з Антоненком пішли з місця злочину. 

Аргументи слідства: 

  • телефон, яким нібито користувалася Юлія Кузьменко і який вилучили під час обшуків у неї вдома, фіксувався біля метро Льва Толстого в ніч з 19 на 20 липня 2016 року о 03:56. Сама Кузьменко говорила, що це телефон її сина, і вона не може пригадати від нього пароль. Експертиза телефону ще триває. Водночас, у Юлії Кузьменко був вимкнений телефон, вона не була активна у Фейсбуці з 20 години 19 липня по 9 ранку 20 липня 2016 року;
  • експертиза встановила, що жінка на відеофайлах з місця встановлення вибухівки під автомобіль — Юлія Кузьменко;
  • Ірина Калінкіна, мама Юлії Кузьменко, під час свідчень у суді зазначила, що за ніч до вбивства Шеремета, літак, яким вона та її внук летіли з Туреччини, запізнився і сів у Борисполі приблизно о третій годині ночі. А додому Юлія і батьки повернулися приблизно о 5-й годині ранку. Але, за даними Міграційної служби, літак прибув опівночі;
  • за словами Дмитра Кузьменка, колишнього чоловіка Юлії, в ніч з 19 на 20 липня жінка була з ним. Але досудове слідство встановило, що за тиждень до вбивства Шеремета, Юлія була в Одеській області зі співмешканцем Петром Кияном.
  • в опублікованих телефонних розмовах з кількома знайомими Юлія Кузьменко нібито обговорювала «сакральну жертву», а також те, щоб обстріляти Київ з «Градів».
Підозрювана у вбивстві журналіста Павла Шеремета Юлія Кузьменко під час засідання суду, Київ, 23 січня 2020 року
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

Яна Дугарь, за даними слідства, 15 і 18 липня 2016 року здійснювала розвідку поблизу будинку, в якому жив Павло Шеремет, і фотографувала відеокамери в районі.

  • жінка на відео з камер спостереження поблизу місця проживання Павла — це Яна Дугарь. Щоб це з’ясувати, відео порівняли із кадрами Яни Дугарь з камер магазину в листопаді 2019 року. Адвокати подали рецензію проти цієї експертизи — на їхню думку, експерти вийшли за межі своїх повноважень. Але прокурор вважає цю рецензію недійсною; 
  • Яна спілкувалася із подружжям колишніх військових Інною та Владиславом Грищенками («Пума» та «Буча»). Вони — фігуранти справи щодо спроби вбивства бізнесмена з Івано-Франківщини. Його намагалися підірвати міною на основі гексогену — він міститься й у складі вибухівки, якою підірвали Шеремета;
  • у листопаді 2019 року, коли «Пуму» та «Бучу» затримали, Дугарь залишилася слідкувати за їхньою квартирою. Чоловік Кузьменко, Петро Киян, перегнав туди з Івано-Франківської області автомобіль подружжя та віддав Дугарь ключі; 
  • впродовж вересня-грудня 2019 року Яна Дугарь 22 рази полишала військову частину 1126. Так, 28 листопада Яна перебувала у Львові, а на офіційний запит у військовій частині повідомили, що вона була на місці. Слідство має сумніви щодо об’єктивності допиту п’яти свідків у суді, які сказали, що Яна була в госпіталі Донецької області у липні 2016 року. Адже допитані ними 27 свідків або не пам’ятають Яну, або не підтвердили її присутність у госпіталі;
  • слідство встановило, що Яна приховувала у себе вдома дві книжки з саперної справи, саперну сумку. І ці речі мала нібито передати людині на прізвисько «Череп». Де зараз ці речі — невідомо.
  • слідство встановило, що записи зроблені у журналі реєстрації медичного госпіталю, де нібито перебувала в липні 2016 року Дугарь, зроблені значно пізніше — восени.
Підозрювана у вбивстві журналіста Павла Шеремета Яна Дугарь під час засідання суду, Київ, 17 січня 2020 року
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

Що кажуть підозрювані та захист?

Андрій Антоненко каже, що не був знайомий з Яною Дугарь, а з Юлею Кузьменко спілкувався виключно через ДТП;

  • у 2016 році, за попередніми оцінками експертів, зріст чоловіка на відео закладання вибухівки був близько 170 см, Антоненко ж — вищий на 10 сантиметрів. Натомість наступна експертиза вказала про більший зріст;  
  • корпус від міни МОН-50 Антоненку подарували військові після одного з концертів. Це під присягою підтвердив музикант Олександр Положинський;
  • перед вступом до Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка перевіряла СБУ. Речник ССО Олексій Нікіфоров просив віддати Антоненка на поруки;
  • сам Антоненко додав, що «не дружить з технікою». А єдине, що він вміє, — стрибати з парашутом та міняти струни на гітарі. Він не збирається тікати, корпус від міни — це реквізит, а сховати його він просив тільки тому, що злякався.

Юлія Кузьменко запевняє, що не була знайома з іншою підозрюваною у справі — Яною Дугарь, а з Андрієм Антоненком мала не близькі стосунки та познайомилась з ним взимку 2016 року після ДТП;

  • у ніч з 19 на 20 липня 2016 року та зранку Кузьменко була вдома з чоловіком та сином, а також, ймовірно, могла заїхати на роботу;
  • Володимир Ульянов — чоловік, з яким Кузьменко нібито обговорювала «Гради», — підтвердив цю бесіду. Але додав, що йшлося про російські «Гради», і частина розмови вирвана з контексту; 
  • сама Юлія каже, що не збирається їхати з країни, «в яку за останні роки вклала багато сил та нервів». Вона запевняє, що не вбивала Павла Шеремета, ніколи його не знала, та не розуміє, чому її досі тримають під вартою. Про те, чому в ніч та ранок вбивства у неї був вимкнений телефон заявила, що спала, а коли прокинулась — почала робити інші справи. Натомість раніше Кузьменко заявляла, що була на роботі.

Яна Дугарь каже, що не була знайома з іншими фігурантами справи у 2016 році. Зокрема, адвокати зазначили, що Дугарь познайомилась з подружжям Грищенків лише у 2019 році у «VeteranHub», з Антоненком не знайома досі, а з Юлією Кузьменко познайомилась минулого року; 

  • адвокати наголошували на необ’єктивності експертизи ходи, адже для порівняння взяли фото, де Яна у куртці;
  • потерпіла у справі Олена Притула під час допиту зазначила, що 18 липня 2016 року Павла Шеремета не було вдома з 9 до 12 ранку, він поїхав на роботу на автомобілі. Натомість Яну підозрюють у тому, що вона нібито слідкувала за автомобілем та самим журналістом;
  • адвокати наголосили на нібито невідповідності зросту особи, яка зафіксована на відео 2016 року. Вони продемонстрували відео, на якому зазначили, що зріст дівчини, яка нібито здійснювала розвідку, збігається зі зростом дівчиною, яка закладала вибухівку, тобто — 165 сантиметрів. Але Дугарь на десять сантиметрів вища;
  • щодо відлучення з військової частини — це відбувалося у вихідні дні 2019 року, а от у 2016 році відлучитися фактично було неможливо;
  • у суді допитали п’ятьох свідків, які зазначили, що у липні 2016 року Яна Дугарь перебувала у військовому госпіталі в Покровську Донецької області. Виїхати звідти було практично нереально;
  • сама підозрювана вважає справу абсурдом, а розмови, які демонструє прокурор, — за 2019 рік.

Грищенкам підозри у справі Шеремета не оголошували, вони свідки у справі. Речник МВС наголошував на тому, що «вони можуть дещо знати». Інна «Пума» у коментарі hromadske зазначала, що не була знайома із фігурантами справи у 2016 році, що, на її думку, виключає можливість співпраці.

Досудове розслідування у справі замаху на життя бізнесмена з Івано-Франківщини, де фігурує подружжя, продовжили до вересня.

Інна «Пума» та Владислав «Буча» Грищенки у Печерському суді, 4 лютого 2020 року
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

Хто підривав авто?

Хто приводив у дію вибуховий пристрій зранку о 7 годині, наразі достеменно слідством не встановлено. Спочатку в підозрі Юлії Кузьменко йшлося про те, що нібито вона і підривала авто, але доказів цього в суді не озвучували. А міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявляв, що наразі вони не встановили особу жінки, яка підірвала авто. Одначе відомо, що зранку 20 липня жінка прийшла до занедбаного будинку на вулиці Франка, неподалік від місця проживання Шеремета, перевдягнулася у спортивний одяг. Приблизно о 7:21 вона підійшла до будинку Шеремета та почала спостерігати за його автомобілем. Приблизно за 20 хвилин Шеремет вийшов з будинку та сів у авто. Тоді жінка повернулася до занедбаного будинку та, переконавшись, що автомобіль від'їхав на безпечну відстань від неї, дистанційно активувала вибухівку. Після вибуху жінка переодягнулася у попередній одяг та покинула місце злочину.

Криміналісти та слідчі працюють з автомобілем, в якому підірвали журналіста Павла Шеремета у Києві, 20 липня 2016 року
Фото:

EPA/ROMAN PILIPEY

Вибухівка

Наразі слідство не назвало особу, яка підозрюється у виготовленні вибухового пристрою, яким підірвали Павла. Водночас, Громадське розповідало про те, що у квітні слідчі проводили обшуки у власника столичного зброярного магазину. Підставою для обшуку, сказано в ухвалі, було те, що цей магазин неодноразово відвідував Олександр «Кулібін» Корнієвський, який має навички роботи з вибухівкою та радіокерованою електронікою, може виготовляти саморобні вибухові пристрої, підтримувати зв’язок з людьми, що мають навички їх виготовлення, а також причетні до вбивства Павла Шеремета. Натомість сам Олександр Корнієвський не відповів на наші запитання, Інна Грищенко зазначила, що не знайома з ним, а Владислав Грищенко не відповів на наші питання. Водночас, як писало hromadske, слідством встановлено, що свого часу Грищенко та Корнієвський разом приїздили у місце під Києвом, де згодом проводили обшуки правоохоронці, шукаючи вибухівку та зброю. Також наші джерела серед колишніх правоохоронців, які вели справу, зазначили, що «Корнієвському допомагали в СБУ», а сам чоловік на відео, яке ми отримали, називає себе «детективом антикорупційного комітету при СБУ» і показує нібито відповідні документи.

Відповідно до висновку експертизи, вибухівка, якою планували підірвати івано-франківського бізнесмена, складалася з пластичної коробки, всередині якої був мідний конус, металева гайка та вибухові речовини — тротил та гексоген. Пристрій мав спрацювати через висмикування чеки запалу. До неї був прив'язаний один кінець мотузки, інший — до колеса. Слідство вважає, що у справі вбивства Павла Шеремета фігурує схожий за складом та коробкою вибуховий пристрій. Захист підозрюваних наголошує, що важливішим є те, що механізм приведення в дію вибухівки різний — у справі Шеремета він дистанційний. Також слідство перевіряє схожість даних вибухівок із тією, якою підірвали автомобіль Тимура Махаурі у вересні 2017-го. 

СБУ та замовники

Раніше голова адміністрації президента Віктора Януковича Андрій Портнов оприлюднив відео із записом розмови нібито підозрюваної Юлії Кузьменко та дружини працівника СБУ Василіси Мазурчук. Співрозмовники були занепокоєні можливим розформування 5-го управління контррозвідки СБУ. Водночас Антоненко та Кузьменко заперечили свою роботу на СБУ. 

За словами Антоненка, він справді проходив перевірку СБУ перед вступом до Сил спеціальних операцій, але запевнив, що не працював на службу: «Це все брехня. Для того щоб потрапити до Сил спеціальних операцій, кожен кандидат проходить перевірку через СБУ. Немає співпраці й не може бути. Якби я, наприклад, був якимось агентом, то мене б просто не прийняли в ССО», — сказав Антоненко. Юлія Кузьменко підтвердила, що має знайому, у якої чоловік служить в СБУ, але також заперечила свою причетність до спецслужби: «В мене дійсно є подруга, чоловік якої служить у Службі безпеки України. Але є один момент. Усі ці догадки розбиваються одним питанням — "Коли ми познайомились?". Це було літо 2017 року. Ми бачились за весь час лише кілька разів. Тому що я товаришую з подругою, а вона іноді приїздила з чоловіком. Тому вся ця "бондіана" розбивається таким питанням», — сказала Кузьменко. 

Також в оприлюдненій Василісою Мазурчук переписці нібито із речником МВС Артемом Шевченком, йшлося про те, що Юлія та Андрій нібито не знали, кого йшли підривати: «Нехай Юля та Андрій чесно розкажуть, хто їм сказав мочканути цього російського агента Шеремета, будь він неладний. Хоча вони й не знали, кого та за що йдуть працювати», йшлося в оприлюднених переписках. 

За словами адвоката підозрюваного Владислава Грищенка «Бучі», у 2016 році Грищенко брав участь в операції МВС із викриття замовного вбивства фермера з Дніпровщини Володимира Зоренка. На питання про таку співпрацю речник МВС Артем Шевченко зазначив: «можливо, він співпрацював з іншим правоохоронним органом». Андрій Портнов, колишній голова АП Януковича, поширив відео спілкування Владислава Грищенка з нібито генералом СБУ Андрієм Омельченком як нібито доказ співпраці підозрюваного з відомством. Однак у коментарі hromadske Владислав Грищенко агресивно відреагував на питання про можливу співпрацю із СБУ. 

А його дружина запевнила, що спілкувалася з Андрієм Омельченком, коли ще працювала в Лук’янівському СІЗО. На питання, чи співпрацювала вона чи її чоловік із СБУ, жінка зазначила, що після війни — ні, а «те, що було на фронті, — залишиться на фронті». Водночас, Голова Служби безпеки України Іван Баканов не виключає, що фігуранти справи Шеремета могли співпрацювати із СБУ. 

Також, колишній депутат Сергій Лещенко зазначив, що слідство працює над версією про можливі зв’язки підозрюваних із СБУ: «Один із напрямків, в якому рухається слідство у справі Павла Шеремета, — це зв'язок заарештованих із високопосадовцями СБУ. Зокрема, з чотирьох камер спостереження, які встановлені в районі скоєння злочину, зникло відео за цей день, що може бути пов'язано з активністю спецслужби. Детальніша інформація про роль СБУ може бути оприлюднена в майбутньому», — писав Лещенко.

Головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва також говорила про те, що слідство розглядає причетність СБУ до злочину як ключову версію: «Я думаю, що слідство вважає, що до цього вбивства могли бути причетні співробітники Служби безпеки України, зокрема й департамент, який займався контррозвідкою»,говорила журналістка.

Колишній депутат Ігор Мосійчук нещодавно коментував ймовірні обшуки у ГУР МО, акцентуючи на тому, що там нині працює полковник Роман Червінський, який раніше керував 5 управлінням ДКР СБУ та наголошував на необхідності його допиту у справі вбивства Павла Шеремета. 

Проте жодної офіційної інформації про ймовірних замовників та організаторів слідство не озвучує офіційно. Щодо них 200 томів справи виділено в окреме провадження.

Група підтримки

Водночас, серед представників громадськості лунають неоднозначні думки щодо розслідування. Дехто вважає, що підозрювані справді можуть бути винними, але наразі демонструють не всі докази, інші — що справа сфальсифікована для дискредитації ветеранів та волонтерського руху. Щоразу біля суду влаштовують акції на підтримку підозрюваних і вимагають відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Наприкінці червня під стінами ізолятора тимчасового тримання друзі, родичі та музиканти влаштували акцію на підтримку Андрія Антоненка та Юлії Кузьменко. 

Надалі все має вирішити суд, якщо справу таки направлять на розгляд. Адже після 14 серпня, коли сторона захисту ознайомиться з матеріалами справи, її можуть закрити. 

Поділитись: