Президент Володимир Зеленський 22-у саміті Україна-ЄС у Брюсселі, 6 жовтня 2020
Фото:

Офіс президента

22-й саміт Україна-ЄС у Брюсселі завершився підписанням шести спільних угод та запевненням з боку європейських лідерів, що ЄС підтримує прагнення України щодо угоди про асоціацію та проведення реформ на шляху до неї. Розповідаємо про це детальніше.

«Безвізовому режиму нічого не загрожує», — заявив за підсумками зустрічі президент України Володимир Зеленський.

Трохи контексту по безвізу: Депутати Європарламенту пригрозили деяким політикам та олігархам скасування безвізу, якщо Україна не продовжить антикорупційну політику. Але там запевняли, що їхні слова не стосується скасування безвізу загалом.

А президент Європейської ради Шарль Мішель зазначив: «Ми готові надати умови, щоби Україна поступово інтегрувалась у внутрішній ринок Європи».

І додав: Євросоюз сподівається, що «Україна продовжуватиме виконувати свої зобов’язання [для досягнення угоди про асоціацію] до кінця».

Так, а що підписали?

Шість документів про двосторонню співпрацю Україна-ЄС на загальну суму майже 400 млн євро. Три з них між урядом України та ЄС:

  • «Програма ЄС «Міцні регіони», відповідно до якої ЄС надасть Україні 30 млн євро. Цей документ має сприяти залученню допомоги ЄС для підвищення стійкості України, зокрема до гібридних загроз і дестабілізаційних ситуацій (COVID-19 тощо), а також збільшення потенціалу України з розбудови миру;
  • «Механізм розвитку громадянського суспільства України». Це про допомогу ЄС для зміцнення демократії в Україні. Загальний внесок ЄС — 20 мільйонів євро;
  • «Кліматичний пакет для стабільної економіки: (CASE) в Україні», який передбачає розробку та реалізацію політики й заходів для переходу до кліматично нейтрального, чистого, ресурсоефективного та безпечного енергопостачання та споживання. Внесок ЄС — 10 мільйонів євро.

А ще три — між урядом України та Європейським інвестиційним банком:

  • «Енергоефективність громадських будівель в Україні». Це про удосконалення процесу термомодернізації громадських будівель в Україні. Загальний внесок ЄІБ — 300 мільйонів євро;
  • «Логістична мережа (Модернізація та цифровізація Укрпошти)» (охоплює два документи): на цей проєкт Україна отримає 30 мільйонів євро;

Про що ще говорили?

Про коронавірус. Саміт був першою офлайновою зустріччю лідерів ЄС із главою країни-партнера у Брюсселі від початку коронавірусного карантину. За словами Шарля Мішеля, це зайвий раз «підкреслює відданість ЄС у відносинах з Україною». Очільник Європейської ради відзначив «дуже успішну співпрацю» України та союзу у боротьбі з COVID-19 та заявив, що сподівається на «ще тіснішу» (не лише щодо коронавірусу).

«Пакет підтримки в розмірі 190 мільйонів євро та програма макрофінансової допомоги у 1,2 мільярда євро, яку ЄС мобілізував для України для подолання пандемії COVID-19 та її соціально-економічного впливу, значно перевищує допомогу, надану іншими партнерами. Ми відзначили вдячність керівництва та громадян України за надану допомогу», — йдеться у спільному комюніке учасників саміту. 

Також зазначається, що ЄС продовжить співпрацю з Україною і для «забезпечення доступу до майбутньої вакцини проти COVID-19 як глобального спільного надбання за доступними цінами».

Про війну на Донбасі. Як і на кожному саміті Україна-ЄС останніми роками, цього разу теж йшлося про підтримку України з боку ЄС у протидії російській агресії. Лідери Євросоюзу нагадали про підтримку зусиль «Нормандського формату», ОБСЄ, Тристоронньої контактної групи та Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні.

Про реформи. Лідери ЄС, зокрема, відзначили початок проведення земельної реформи, ухвалення закону про регулювання банківської діяльності, прогрес у децентралізації та старт роботи Вищого антикорупційного суду. 

Голова європейської дипломатії Жозеп Боррель, який раніше після зустрічі із Зеленським зазначав, що «ЄС — не банкомат», знову підтвердив свою позицію. «Допомога ЄС Україні не є безумовною, ми не діємо на засадах благодійності», — зазначив Боррель, пояснюючи, що ЄС надає свою фіндопомогу Україні виключно в обмін на проведення реформ.

Поділитись: