Україні варто домовлятися з Макроном про заявку на членство в ЄС — французький економіст

Еммануель Макрон разом із Анґелою Меркель та Далею Грибаускайте — це ті європейські лідери, що найбльш серйозно ставляться до російської загрози в Європі.

Про це в інтерв’ю Громадському заявив французький економіст, доцент університету Париж-Схід Борис Нажман.

На його думку, з новообраним президентом Франція прагнутиме більшої інтеграції в рамках Євросоюзу та лобіюватиме ідею його повноцінного бюджету. Експерт переконаний, що Україна змогла б домовитися з Еммануелем Макроном про повернення на порядок денний питання її майбутнього вступу до Євросоюзу.

Французький економіст, доцент університету Париж-Схід Борис Нажман Фото: Громадське

Як Ви оцінюєте результати президентських виборів у Франції: це беззаперечна перемога демократії чи їхній перебіг і результат усе ж таки викликає певне занепокоєння?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вибори у Франції: 5 фактів, які можуть здивувати

Макрон переміг, але вплив ультраправих теж зріс. Еммануель Макрон отримав 43% голосів зареєстрованих виборців, або 66% тих, хто взяв участь у виборах. У Марін Ле Пен — 33,9 %. За Макрона проголосував майже 21 мільйон громадян — і це цифра, яку мали, наприклад, Франсуа Міттеран у 1981 році чи Шарль де Голль у 1965-му. Але проблема в тому, що на нинішніх виборах було чимало недійсних бюлетенів. Крім того, 25% виборців, взагалі, не прийшли на дільниці — і це чимало.

Що ж сталося? А сталося те, що частина правого електорату і велика частина лівого, як-от люди троцькістських поглядів, які підтримували Жана-Люка Меланшона, їх називають «нескореними», — за аналогією до назви політичної сили Меланшона «Нескорена Франція» — вирішили не брати участі у виборах, не займати жодної зі сторін.

І це було великою несподіванкою. Адже у 2002-му році, коли вперше ультраправий кандидат вийшов у другий тур виборів, розпочався дуже потужний рух. Тоді його називали «республіканським фронтом». Всі ліві партії об’єдналися і заблокували ультраправого Жана-Марі Ле Пена — не давши йому перемогти у другому турі (він набрав 17,8 %, його опонент Жак Ширак — 82,2 %).

Але цього разу такого об’єднання не сталося. І це дуже тривожна річ для майбутнього лівих сил у Франції та її політичної сили. Адже через місяць відбудуться парламентські вибори: на них люди, які на президентських виборах не голосували, цілком можуть висловити свою позицію.

Макрон був першим кандидатом у президенти, який здійснив таку масивну проєвропейську кампанію Фото: EPA/CHRISTOPHE PETIT TESSON

Що саме французи можуть очікувати від цих виборів до Національної асамблеї?

По-перше, Франція перебуває сьогодні не в дуже стабільній ситуації — через економічну кризу 2008 року. Зростає нерівність — хоча вона менша, ніж у США, Британії чи Росії. Але люди все одно очікують покращення «держави добробуту», тобто більш ефективного й справедливого перерозподілу благ, а відтак реформи податкової системи, економічних реформ.

Якщо ж говорити про політичні реформи, та Франція потребує значно кращої системи стримувань і противаг. Зокрема, більш незалежних суддів та кращого контролю за політичним життям, який зменшить рівень зловживань та корупції. У цьому сенсі французькі дискусії досить подібні до тих, що відбуваються в Україні.

Що може змінитися у відносинах між Францією та інституціями Євросоюзу? І не менш важливо — що може змінитися у відносинах між Францією та США? Чи зможе Макрон якось вплинути на політику Трампа?

Я думаю, Макрон був першим кандидатом у президенти, який здійснив таку масивну проєвропейську кампанію. Зокрема, він хоче, щоб Франція була серед лідерів, які вестимуть Європу до зміцнення. Можна сказати, що з Макроном Париж знову кличе Європу, знову звертається до неї. Макрон закликатиме ЄС до більшої інтеграції, до розвитку спільної оборонної політики, оборонозданості — і також мати справжній бюджет Євросоюзу. Адже сьогодні немає загальноєвропейських податків, які би цей бюджет формували — бюджет ЄС залежить від внесків країн ЄС. Я не певен, що Макрон зможе це зробити до німецьких виборів у вересні, але після них, думаю, він рухатиметься в цьому напрямку дуже швидко.

Читайте також: Новий президент Франції: хто такий Еммануель Макрон?

Новообраний французький глава держави розуміє, що такий сильніший ЄС зможе й себе захистити, і допомогти таким країнам, як Україна. Звісно, це не входить в плани Росії — адже Москва захищає іншу модель, за якої долю Європи визначатимуть політики окремих країн. Тому вона так активно намагалася допомагати Марін Ле Пен — фінансувала її, допомагала інформаційно, через медіа чи фейкові новини. Вона також допомагала Фійону та, певною мірою, Меланшону. Тобто Росія підтримувала всіх кандидатів, які так чи інакше виступали проти Європейського Союзу.

Французький економіст, доцент університету Париж-Схід Борис Нажман Фото: Громадське

Чи розуміє Макрон справжній масштаб російської загрози для Європи?

Я думаю, що загрозу Росії в Європі треба сприймати всерйоз. І я думаю, що Макрон є саме тим президентом, який дуже серйозно ставиться до цієї російської загрози. Ще більше уваги їй приділяє хіба що литовська президент Даля Грибаускайте. Цікавою була реакція Москви — звідти йшли меседжі, що Франція залишається дуже поділеною країною, з купою проблем. Цікаво, що росіяни такого не говорили у зв’язку з Трампом чи Брекзитом, коли справді був дуже істотний поділ суспільства. Путін також висловив сподівання, що Макрон матиме добре здоров’я — що, певною мірою, є прихованою погрозою. Адже ми знаємо, на що здатна Росія.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Макрон: несподіванка французьких виборів «під прицілом» Кремля

Думаю, у Макрона будуть певні важелі впливу на Росію. Наприклад, фінансового впливу, впливу на російські економічні активи, на її енергетичну політику, зокрема може йтися про обмеження здатності «Газпрому» та інших компаній з Росії фінансувати ультраправі партії у Європі. Це буде великим завданням для нього. Його виборча кампанія була дуже важкою — зокрема, через хакерські атаки на сервери його штабу. Тому він розуміє загрозу, яка йде з боку Росії.

Що перемога Макрона значить для України?

Якщо ж говорити про Україну, думаю, зараз вона має прекрасний шанс для руху вперед. Українським лідерам важливо нині зустрітися з Макроном і, хай і неформально, просити про можливість подати заявку на членство в Європейському Союзі. Думаю, це могло би бути стимулом для реформ в Україні.

Французький економіст, доцент університету Париж-Схід Борис Нажман Фото: Громадське

Підписуйтесь на наш канал в Telegram