Україна направила в Радбез ООН лист-роз’яснення про «мовний закон»

Заступниця головного редактора

23 травня 2019 07:41

Постійний представник України в Організації Об’єднаних Націй Володимир Єльченко направив голові Ради безпеки лист щодо «мовного закону».

Про це повідомляє місія України в ООН у Twitter.

У листі представник України роз'яснив, чому цей закон не може бути предметом розгляду на порядку денному Ради безпеки ООН. Його опублікують в ООН як офіційний документ Ради безпеки.

Раніше Радбез ООН відмовилася розглядати закон про українську мову на вимогу Росії.Проти обговорення проголосували шість країн: США, Франція, Велика Британія, Німеччина, Бельгія і Польща.

Нагадаємо, 17 травня російська делегація звернулася до голови Ради Безпеки ООН з проханням скликати засідання що українського Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Українські дипломати назвали такий крок намаганням Росії перетворити Раду Безпеки ООН на «вечірнє шоу», адже ця структура покликана обговорювати питання міжнародного миру та безпеки, до чого український закон про мову не має жодного стосунку.

Що варто знати про український мовний закон:

25 квітня Верховна Рада ухвалила законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Після цього Зеленський анонсував «ретельний аналіз закону про мову» після вступу на пост президента.
У Верховну Раду надійшло чотири постанови про скасування закону про українську мову, які парламент відхилив під час засідання 14-го травня.
Закон просила не підписувати громадська організація «Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної». Утім суд відмовився навіть розглядати позов.
Одразу після відхилення постанов голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав законопроект.
Згодом це зробив президент Петро Порошенко.

Законопроект покликаний унормувати законодавство України про мову після того, як Конституційний суд скасував ухвалений у 2012 році так званий закон «Колесніченка-Ківалова». Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Низка обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.