Українців немає серед постраждалих чи затриманих у Казахстані, частина громадян хоче повернутись додому — МЗС України

Про це нам повідомив речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко.

За його словами, до посольства України в Казахстані звернулися приблизно 150 українців, які хотіли повернутися додому. Проте на тлі поступової стабілізації ситуації у країні частина українців вирішила залишитися в Казахстані.

Крім того, у Казахстані відновлюється міжнародне авіасполучення, а також внутрішнє, наприклад, залізничне сполучення. Так, у Нур-Султані відновили майже всі авіарейси, крім декількох, що здійснюють європейські компанії. На 13 і 16 січня заплановані регулярні рейси до Києва.

«Українське посольство домовилося із казахстанською залізницею про можливість придбання групових квитків для громадян України, які захочуть прибути до Нур-Султана для подальшого вильоту до Києва», — зазначив Ніколенко.

Також він каже, що дипломати домовилися з авіакомпанією Air Astana про можливість безкоштовного перебронювання квитків на скасовані рейси з Алмати на нові рейси з Нур-Султана.

Крім того, влада Казахстану повідомляє, що міжнародний аеропорт Алмати теж готовий до відновлення роботи. Про відкриття аеропорту повідомлять пізніше.

Що відбувається у Казахстані?

Люди вийшли на протести після того, як уряд підвищив з 1 січня 2022 року нову ціну на зріджений нафтовий газ: більшість транспорту в Мангістауській області заправляється цим паливом, але нинішній розмір мінімальної заробітної плати робить його фактично недоступним.

Зрештою президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 січня оголосив про зниження ціни на газ (а втім, лише в Мангістауській області). Окрім того, люди вимагали відставки уряду — цю вимогу виконали зранку 5 січня.

Але протестувальників це не зупинило. Люди вимагали відставки колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади очільника Ради безпеки — оскільки він, на думку громадян, пішов із посади глави держави лише формально.

Після цього в Казахстані оголосили надзвичайний стан, а Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва. Заворушення у країні Токаєв пов'язав зі «змовниками, яких підтримують фінансово», та пообіцяв жорстко реагувати.

На тлі масових протестів у країні президент Токаєв звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) по допомогу у придушенні протестів і заявив про «терористичну загрозу». Тож країни ОДКБ відправили своїх «миротворців». 11 січня Токаєв заявив, що основна місія ОДКБ уже завершилась.

Скільки військових та протестувальників загинули або постраждали — наразі невідомо. Офіційний Telegram-канал МОЗ Казахстану 9 січня писав про 164 загиблих, але згодом відомство від цієї заяви відхрестилося. В МВС заявляють про майже 10 тисяч затриманих.