Група дослідників із Китаю та Великої Британії підрахувала, що ризик заразитися коронавірусною хворобою в поїздах складає від 0 до 10,3%, а в середньому — 0,32%. Вони роблять висновки, що встановлення окремих обмежень на залізничні пасажирські перевезення може зробити їх майже повністю безпечними.

Про це йдеться в публікації у науковому виданні Clinical Infectious Diseases.

Для визначення ризику поширення COVID-19 у поїздах учені проаналізували дані подорожей понад 2300 пацієнтів із коронавірусною хворобою та понад 72 тисяч людей, які з ними контактували, в період із середини грудня 2019 року до початку березня 2020-го. До уваги бралися час перебування пасажирів поруч та їхнє взаємне розташування в поїзді.

З’ясувалося, що загалом ризик підхопити COVID-19 від хворого пасажира на відстані трьох рядів і п’яти сидінь від нього складає від 0 до 10,3%. Як і можна було очікувати, найбільший ризик заразитися мають ті, хто сидить на тому ж ряду, що й людина з COVID-19 (1,5%), або на сусідньому сидінні (3,5%).

Ризик заразитися коронавірусом зростає зі збільшенням часу перебування в поїзді з хворими пасажирами — в середньому на 0,15% за кожну годину поїздки, а для пасажирів на сусідньому сидінні цей показник складає аж 1,3%.

Дослідники роблять висновки, що COVID-19 має високий ризик передачі серед пасажирів поїздів, але він дуже відрізняється залежно від часу поїздки й місцеперебування пасажирів у вагоні. Тож вони радять тимчасово обмежити час руху поїздів і розсаджувати пасажирів через кілька місць, а також використовувати засоби особистої гігієни, аби зменшити загрозу COVID-19.

Це єдине таке дослідження?

Ні. Раніше ми розповідали про японський суперкомп’ютер Fugaku, який визнали найшвидшим у світі. Він займався моделюванням ситуацій із поширення коронавірусу в транспорті, аби визначити, як можна зменшити ризики зараження в ньому. На початку липня за його допомогою вчені встановили, що для зменшення ризику зараження COVID-19 у приміських залізничних поїздах варто обмежити кількість пасажирів і частіше провітрювати вагони.

На початку карантину в деяких країнах ввели жорсткі обмеження на пересування в громадському транспорті, побоюючись, що там ризик заразитися коронавірусом є дуже високим. Утім уже у квітні в редакційній статті Journal of Transport and Health зазначалося, що передача COVID-19 у громадському транспорті є набагато менш небезпечною, ніж навіть у домогосподарствах.

Дослідження спалахів коронавірусу в різних країнах (Франція, Японія, Австрія, Сінгапур) також вказують на те, що вони не були пов’язані з транспортом.

А що в Україні?

В Україні рух громадського транспорту обмежили з кінця березня, коли в країні ввели карантин. Максимально дозволену кількість пасажирів встановили на рівні половини кількості місць для сидіння. Крім того, в Києві посадку на громадський транспорт дозволили виключно за спецперепустками. Пасажирські перевезення залізницею і метро заборонили взагалі.

Наприкінці травня у Києві дозволили повноцінну роботу наземного громадського транспорту й метро. Пасажирські залізничні перевезення почали відновлювати з початку червня.

Із 3 серпня в Україні працює нова форма адаптивного карантину, відповідно до якої країну ділять на чотири зони за рівнем епідеміологічної небезпеки. У «червоній» зоні (наразі туди входять Луцьк і Тернопіль, а також Кіцманський район Чернівецької області) забороняють рух громадського транспорту.

Укрзалізниця також оголосила про припинення продажу квитків до станцій, розташованих у «червоній» зоні. Перевізник також заявив, що не зупинятиме потяги на таких станціях. Утім 3 серпня, попри таку заборону, 85 пасажирів, що їхали з Херсона, домоглися зупинки поїзда в Тернополі.

4 серпня міністр інфраструктури Владислав Криклій запевнив, що пасажирів випускатимуть із потягів для висадки в «червоній» зоні, але посадку там не здійснюватимуть.

Поділитись: