Підозрюваний в організації нападу на херсонську активістку Катерину Гандзюк Олексій Левін в залі суду міста Бургас, Болгарія, 11 березня 2020 року
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

«Якби я боявся, я б не повернувся, повірте мені. Є дуже багато методів залишитися тут», — у залі суду болгарського міста Бургас каже Олексій Левін (Москаленко) — підозрюваний в організації нападу на херсонську активістку Катерину Гандзюк.

Бургас — найбільше місто південного сходу Болгарії, яке переповнене державними установами, книгарнями та гларусами — місцевими чайками. У центрі — місцеве управління Міністерства внутрішніх справ. Побачивши українських журналістів, поліцейські пригадують про гучне затримання Левіна.

Понад рік він переховувався від українських правоохоронців. Наприкінці січня болгарська поліція встановила, що Левін змінив зовнішність. Ідентифікувати його вдалося через відбитки пальців. Розшукували його спільно декілька силових відомств.

«Цією організацією проводились багато операцій по розшуку, і за один день ми знайшли його місцеперебування», — розповідає місцевий поліцейський Павел, який брав участь у затриманні Левіна.

Поліцейські супроводжують Олексія Левіна до зали суду, Бургас, Болгарія, 11 березня 2020 року. Левіна підозрюють в організації нападу на херсонську активістку Катерину Гандзюк
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

Поліцейські супроводжують Олексія Левіна до зали суду, Бургас, Болгарія, 11 березня 2020 року
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

Левін повідомив у суді, що спочатку проживав у Варні в орендованій квартирі, а згодом переїхав до Бургаса. Нам пояснив, що з України виїхав через хворобу дружини. Понад місяць болгарський суд вирішував його подальшу долю та врешті дав згоду на екстрадицію. 

Але Левін подав апеляцію. Ініціював її український юрист Ігор Мокін. За інформацією Михайла Величка — одного з українських адвокатів Левіна, Мокін приїздив в Болгарію до Левіна разом із адвокатами іншого фігуранта справи Гандзюк — Владислава Мангера, та згодом став другим українським захисником Левіна.

За болгарським законодавством, представляти інтереси підозрюваного у суді може лише місцевий адвокат або ж, за домовленістю між країнами — у парі із захисником рідної держави. Болгарським адвокатом Левіна став юрист Кирил Топалов.

Болгарський адвокат Кирил Топалов (праворуч) у суді міста Бургас, 11 березня 2020 року. Левін відмовився від його послуг, Топалов був присутній у суді як слухач
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

Перше апеляційне засідання перенесли, тому що Левін відмовився від нього та запропонував надати йому нового. Кирил Топалов запевняє, що зробив він це не з метою затягування процесу: «Якби він мені сказав — «затягуй», я міг би це зробити, бо я мав для цього підстави. Але він сказав — «не треба». Це його рішення. І водночас він не хотів, щоб я брав на себе таку відповідальність — не говорити про усі помилки, які знайшов». 

11 березня Левіну надали нового державного захисника — Паламена Маврова, який просив скасувати рішення про екстрадицію. «Запит на екстрадицію подали 20 січня 2020 року, а 2 січня 2020 року відбулася зміна у внутрішньому законодавстві (України — ред), відповідно до якого такого органу, як Генеральна прокуратура, не існує», — аргументував своє рішення він.

Також сторона захисту наголосила на тому, що у додатку до Європейської конвенції з питань екстрадиції йдеться про те, що запитувати особу від України на досудовому слідстві може такий орган, як Генеральна прокуратура.

Болгарський адвокат Олексія Левіна Пламен Мавров у будівлі Апеляційного суду міста Бургас, 11 березня 2020 року
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

Поліцейські супроводжують Олексія Левіна до зали суду, Бургас, Болгарія, 11 березня 2020 року
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

Прокурор у справі Йовіта Григорова просила відхилити скаргу, оскільки запевнила, що, відповідно до болгарського закону про екстрадицію, відсутні підстави не видавати Левіна. Але суд залишив у силі рішення про екстрадицію, наголосивши на тому, що Левін не є громадянином Болгарії, а злочин, у якому його підозрюють, скоїли в Україні.

Місцева в'язниця болгарського міста Бургас, де утримують Олексія Левіна, підозрюваного в організації нападу на херсонську активістку Катерину Гандзюк, Болгарія, 8 березня 2020 року

Після засідання суддя дає нам кілька хвилин на спілкування з Левіним. Той каже, що подавав апеляцію лише для того, щоб у майбутньому мати можливість звернутися з позовом проти Болгарії до Європейського суду з прав людини, запевняє, що не має відношення до злочину проти Катерини Гандзюк, та пояснює, що з іншими фігурантами справи його зв’язували лише робочі та приятельські стосунки: «З Павловським у мене було чотири спортивні проєкти спільні, ми фінансували три чи чотири волонтерські. З Торбіним — я йому допомагав як волонтер. Йому та його хлопцям. З Мангером мене пов’язували лише робочі відносини, і трошки, не те щоб приятельські, ми з ним спілкувалися».

Також Левін обіцяє в українському суді надати документи, які мають пояснити його терміновий виїзд з України у серпні 2018 року. 

Найближчими днями Левіна мають відправити до України, і вже український Шевченківський суд обиратиме йому запобіжний захід за підозрою у злочині проти Катерини Гандзюк.

Українське слідство наголошує, що саме Левін є ключовою фігурою у справі і допоможе зрушити розслідування щодо замовників з місця. Раніше прокуратура призупинила розслідування щодо підозрюваного замовника Владислава Мангера та підозрюваного організатора Олексія Левіна, у зв’язку з його розшуком.

Поділитись: