ENRU

Що таке валютна лібералізація і навіщо вона потрібна

Для утримання гривні від подальшого знецінення у 2014 році Нацбанк суттєво обмежив для населення й для бізнесу операції з валютою. Наприклад, на день одна людина могла купити в банку не більше 200 доларів.

Компанії, які купують товари за кордоном, не могли вносити авансові платежі. Перераховувати валюту контрагентам вони мали можливість лише за фактом поставки продукції. Проте навіть у такій ситуації купити потрібний обсяг валюти могли далеко не всі — Нацбанк уважно перевіряв документи й міг відмовити в продажу. Водночас іноземні власники бізнесу в Україні не могли навіть вивести отримані тут дивіденди.

Такі жорсткі кроки — реакція на ситуацію, яка склалася на валютному ринку. Нацбанку потрібно було зупинити відтік валюти за кордон.

За чотири роки багато обмежень пом'якшили або навіть зняли. Проте досі ні населення, ні бізнес не можуть вільно розпоряджатися власними коштами. Відмінити всі обмеження Нацбанк не може.

Чому Нацбанк не може зняти всі обмеження?

При здійсненні валютного регулювання Нацбанк керується ухваленим урядом ще у 1993 році декретом «Про систему валютного регулювання і контролю».

«Він ухвалювався в абсолютно іншій атмосфері, коли золотовалютні резерви Національного банку складали 400 мільйонів доларів. А ще за кілька років до того валютні операції без дозволу «Компартії»  взагалі були кримінальним злочином», — пояснює виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Стабільні ціни та детінізація економіки: 5 функцій Національного банку

Протягом останніх років Нацбанк розробляв законопроект, який замінить усе застаріле законодавство. На початку березня цей документ підтримав навіть президент України Петро Порошенко й від свого імені подав законопроект у Верховну Раду.

«Наш кінцевий результат, наша мета — це режим вільного руху капіталу. Це те, що є нормою Європейському Союзі», — пояснив керівник проектів і програм департаменту відкритих ринків НБУ Емал Бахтарі.

Що означає режим вільного руху капіталу?

Головний принцип, закладений у законопроекті — «дозволено все, що не заборонено».

«Кожна людина, кожна фізична особа, юридична особа, компанія, повинні мати повну свободу дій і самостійно вирішувати, що робити з власними грошима: інвестувати за кордон, тримати на рахунках за кордоном або вкладати в Україну», — поясняює Емал Бахтарі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто інвестує в Україну?

Приміром, від липня 2017 року Нацбанк дозволив українцям інвестувати за кордон суму, еквівалентну 50 тисячам доларів на рік. Кошти можна розмістити на рахунку в іноземному банку, придбати цінні папери чи нерухомість або застрахуватися в європейській страховій компанії. Щоб здійснити ці операції, потрібно отримати електрону ліцензію Нацбанку, підтвердивши джерела надходження коштів і їх цільове використання.

Гліб Вишлінський вважає, що в законі потрібно чітко прописати заборону на будь-які обмеження щодо виводу дивідендів з України. «Згідно з нашим аналізом, запроваджена під час валютної кризи на початку 2015 року заборона мала дуже негативний вплив на залучення іноземних інвестицій в Україну протягом трьох років», — пояснює експерт.

Чи дозволить українцям режим вільного руху капіталу розраховуватися валютою — доларами чи євро?

У Нацбанку наголошують, що грошовою одиницею залишається гривня. І всі розрахунки всередині країни мають проводитися в гривні. Але можуть бути й виключення.

«Наприклад, це можуть бути розрахунки у валюті на ринку цінних паперів. Адже є цінні папери, номіновані в іноземній валюті. Але інвестори не можуть за них розрахуватися валютою: вони повинні продати валюту й провести операцію в гривні. Крім того, є побутові речі, приміром, чи потрібно дозволяти в митних зонах або аеропортах розраховуватись туристам іноземною валютою або в магазинах дьюті-фрі», — пояснює Емал Бахтарі.

Гліб Вишлінський не бачить необхідності дозволяти такі платежі. «Те, що ви не можете платити в Україні в доларах чи євро, жодним негативним чином не впливає на економічну ситуацію», — вважає він.

Чи не спровокує вільних рух капіталу сплесків на валютному ринку?

Нацбанк уводив валютні обмеження, щоб зупинити відтік капіталу. Тому одночасне зняття обмежень може спровокувати різкі валютні коливання. У Нацбанку вважають, що створення режиму вільного капіталу не буде миттєвим.

«Перед кожною лібералізацією, пом'якшенням або скасуванням тих чи інших обмежень, ми намагаємося проаналізувати можливий потенційний вплив. Наше завдання полягає в тому, щоб скасування того чи іншого обмеження не вплинуло на ринок. Нацбанк зняв уже багато обмежень, але це не стало причиною якогось колапсу на ринку», — розповідає Емал Бахтарі.

Ба більше, закон набуде чинності лише за шість місяців після ухвалення, тому Нацбанк і учасники фінансового ринку зможуть підготуватися до нововведень.

У НБУ вважають, що в центрального банку має бути можливість впроваджувати нові обмеження, якщо на валютному ринку розпочнуться коливання.

«Не можна позбавляти центральний банк — регулятора — можливості вплинути на ринок у форс–мажорних ситуаціях або при виникненні неочікуваних обставин і стабілізувати ситуацію. Центральний банк несе за це відповідальність. Якщо ви урізаєте йому повноваження, тим самим не даєте можливості відреагувати на ту чи іншу зміну ситуації на ринку. На жаль, у нас незрозуміла і нестабільна політична ситуація, воєнний конфлікт на сході України, тому будь-якої миті може статися подія, що сколихне весь ринок. Ми маємо бути готові до цього», — вважає Емал Бахтарі.

У проекті закону є норма, згідно з якою Нацбанк може вводити обмеження строком на шість місяців, а за необхідності їх продовжувати. Проте експерти вважають, що саме тепер — найкращий час для зміни законодавства.

«Національний банк викупає валюту з ринку і нині був би досить непоганий час навіть для законодавчих змін. Лібералізація не мала б помітного впливу на валютний ринок», — пояснює Гліб Вишлінський.

Чому з'явився альтернативний законопроект «Про валюту»?

Далеко не всі учасники ринку й експерти згодні з тим, що Нацбанк матиме можливість вводити обмеження. Саме тому з'явився ще один законопроект «Про валюту», поданий народними депутатами. Його головна відмінність — обмеження повноважень Нацбанку.

Проте в НБУ з таким варіантом не згодні.

«Усе, що стосується обмежень, схоже на якусь політичну провокацію. Не потрібно цього здійснювати, адже в підсумку, якщо Національному банку не вдасться стабілізувати ситуацію, бо просто не матиме повноважень, усі ж звинувачуватимуть саме НБУ, бо він не впорався», — вважає Емал Бахтарі.