ENRU

Група «Ендрю»: Версії та перші вироки у справі вбивства співробітника СБУ поблизу Щастя

Минуло два роки після вбивства Андрія Галущенка («Ендрю») — волонтера мобільної групи та співробітника СБУ. Він, а також група волонтерів, що боролися з контрабандистами, загинули 2 вересня 2015 року поблизу міста Щастя в Луганській області поруч з лінією зіткнення.

Розглядалися версії нападу диверсійної розвідувальної групи бойовиків, та причетності до вбивства військових 92-ї бригади Збройних сил України (її озвучив головний військовий прокурор Анатолій Матіос). За два роки першу справу закрили, а розслідування щодо 92-ї бригади призупинили.

Паралельно з офіційним слідством власне розслідування вела правозахисниця Ольга Решетилова. Вона розповіла Громадському про нові факти справи, які версії загибелі Глущенка все ще розслідуються та які вироки вже винесені.

Правозахисниця Ольга Решетилова у студії Громадського розповіла про нові факти справи загибелі «Ендрю» Фото: Громадське

Версія-1 і перший вирок: диверсійно-розвідувальна група бойовиків

Перша версія загибелі Андрія Галущенка та сержанта податкової поліції Дмитра Жарука — напад бойовиків «ЛНР». Восени 2015 року Анатолій Матіос упевнено її відкинув. У березні 2017 року військова прокуратура оголошує підозру, а потім заочно засуджує на 12 років чоловіка на ім’я Сергій Лук’янов з позивним «Терикон», який за даними слідства є командиром групи снайперів самоназваної «ЛНР».

Андрій Галущенко, архівне фото, літо 2015 року Фото: Батальйон імені генерала Кульчицького

Аргументація слідчих: бойовик на прізвисько «Багі» мав своєрідний «бізнес» на лінії розмежування — за гроші пропускав вантажі й товари через умовний кордон на підконтрольну Україні територію, але мобільна група, у складі якої був Галущенко, перекрила «бізнес», тому їх вирішили «знешкодити». Виконавцем і став «Терикон».

За словами правозахисниці Ольги Решетилової, найпевніше в такій схемі збагачення був також посередник з українського боку. Імовірно саме тому, пояснює вона, диверсійна група так легко й безперешкодно зайшла й вийшла з території, де пересувалася мобільна група «Ендрю»:

«Слідчий у справі просив не публікувати наше власне розслідування, бо це лише частина. Справа ще матиме розвиток, шум навколо може завадити слідству. Ми не публікували, бо зацікавлені в завершенні розслідування, але очевидно був злив інформації про перший вирок. Про розслідування знало обмежене коло людей, слідчі просили і потерпілих, і свідків не розголошувати те, що відбувається судове засідання. Головне питання — чи мала диверсійна група контакт з українською стороною. Але треба дочекатися завершення слідства військової прокуратури, щоб робити висновки».

Сама Ольга Решетилова схиляється до висновку, що причина загибелі Андрія Галущенка — диверсійна група: з 2014 до 2017 року лише в тому районі зафіксували 17 випадків діяльності ДРГ, в результаті чого, зокрема, підривалися не лише військові, а й місцеві мешканці.

Місце нападу на мобільну групу Фото: 92-га окрема механізована бригада

Версія-2: наркотрафік

Версію про «кришування» наркотрафіку — викриття схеми торгівлі наркотиками з Афганістану в країни Європи — озвучив в інтерв’ю журналістові Олексію Бобровнікову Анатолій Матіос у лютому 2016 року. Він повідомив також, що слідство вже фактично на «фінішній прямій», а підозрюються в «кришуванні» бійці 92-ї бригади Збройних сил України, які тоді дислокувалися якраз у Луганській області — на території селищ Лобачеве, Лопаскіне, Лутугіне.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Обвинувачення у справі про розстріл групи «Ендрю» мають бути обґрунтовані — комбриг

«До офіційного розслідування додали статтю «контрабанду наркотичних речовин». Військові прокурори навіть визначили, що з 2014 року бійці 92-ї бригади перевезли наркотиків на суму 24 мільйони гривень», — розповідає правозахисниця.

Тоді ж, у лютому 2016 року, військова прокуратура оголосила підозру двом бійцям 92-ї бригади — Павлові Долженку й Олександрові Свидру. А в травні — Андрієві Асосову. Але згодом через брак доказів їх відпустили:

«Ні поліція, ні СБУ, ні прокуратура не вказують на те, що були ознаки наркотрафіку. Адже були б якісь справи, затримання. На жаль, про цю версію ми знаємо лише з заяв військового прокурора. На мій запит прийшли дві дивні відповіді: у першій ідеться, що якраз у справі «Ендрю» й фігурує наркотрафік; у другій — від економічного відділу генеральної прокуратури — про ТОВ «Тедіс» — дистриб’ютора  тютюнових товарів компанії Phillip Morris в Україні, яке підозрювали у фінансуванні тероризму. А куди подівався наркотрафік — невідомо».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мобільні групи знову під прицілом

Версія-3: торгівля зброєю

Журналіст Олексій Бобровніков, який теж намагався розслідувати справу загибелі «Ендрю», висунув і відпрацьовував ще одну версію — торгівлю зброєю. Журналіст стверджує, що змушений був поїхати з України через погрози. Він писав, що в 92-ій бригаді ЗСУ є людина на прізвище Сирота, яка керує злочинною групою в складі бригади. Ця група, за словами Бобровнікова, продає зброю й постачає сировину для наркотичних речовин.

Ольга Решетилова в інтерв’ю Громадському розповіла, що цю версію вона також відпрацювала, але підтверджень її правдивості не знайшла:

«Існує справа про торгівлю зброєю. Свідки — Віктор Ніколюк, командир 92-ї бригади, цей страшний Андрій Сирота, народний депутат Андрій Левус, який тоді був заступником начальника управління Луганської СБУ. Обвинувачений — чоловік на прізвище Полтавський, якому закидають службову недбалість, а не торгівлю зброєю. Він — начальник служби Ракетно-артилерійського озброєння 92-ї бригади. Усе виглядає трохи не так, як писав Бобровніков»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Контрабанда в зоні АТО

У серпні 2014 року, пояснює суть справи правозахисниця, 92-га бригада ЗСУ була однією з небагатьох, які брали участь в АТО частково. Тобто, у них була тактична група в Іловайську, але в зону АТО вони повністю ще не входили. Тоді бригада базувалася в селищі Башкірівка в Харківській області. Одного разу до них приїхала група Андрія Сироти, тоді вони не були офіційно співробітниками СБУ, але мали листа від тодішнього голови СБУ Валентина Наливайченка з поясненнями, що група виконує певні завдання і її необхідно озброїти:

«Я була на засіданні суду в Чугуєві. Вони не розкривають своїх задач, але очевидно група Сироти була снайперською. Комбриг Ніколюк спочатку відмовився їх озброювати, але йому зателефонували з Генерального штабу, після чого він віддав наказ Полтавському все ж таки озброїти. Так відбувалося двічі».

Саме на цю справу спирався Олексій Бобровніков у журналістському розслідуванні, коли висував версію про загибель «Ендрю» через  торгівлю зброєю. І саме це називав можливою причиною розстрілу іншої мобільної групи «Щастя» (обстріл стався 1 березня 2016 року поблизу Трьохізбенки в Луганській області. Тодішній голова Луганської ВЦА Георгій Тука пов’язував це із загибеллю Андрія Галущенка у вересні 2015 року).

Андрій Галущенко (другий ліворуч), архівне фото, 5 липня 2015 року Фото: Батальйон імені генерала Кульчицького

Версія-4: контрабанда продуктів

Одна з найдавніших та найменш правдоподібних, на думку правозахисниці, версій убивства Андрія Галущенка — контрабанда продуктів у «сірій зоні» Луганської області. Уже неодноразово розслідувачі пояснювали, що місцевість поблизу Лобачевого та Лопаскіного така, що великі партії контрабанди перевозити ні на окуповану територію, ні звідти фізично неможливо:

«У 2015 році Лобачеве перепідпорядкували Новоайдарському району, але інфраструктурно воно залишилося пов’язаним з Жовтим, що на окупованій території за річкою: там школа, амбулаторія, сільрада тощо. Місцеві змушені постійно переправлятися на інший берег. Там є човен-плоскодонка й натягнута мотузка. Треба тягнути за мотузку й так переправлятися на протилежний берег річки».

Таким чином, пояснює Решетилова, можуть переправитися щонайбільше четверо людей одночасно, тобто про багатотонні вантажі взагалі не йдеться. Місцеві живуть за рахунок тепличних господарств — вирощують продукти харчування самі. А на непідконтрольній території є базар, тож у сезон вони намагаються переправити туди свій товар.  Але возити великі об’єми контрабанди там просто неможливо.

На території військового ліцею ім. Івана Богуна відкрили меморіальну дошку на честь Андрія Галущенка (позивний «Ендрю») — випускника ліцею, який загинув на сході України у вересні 2015 року, Київ, 6 жовтня 2017 року Фото: В'ячеслав Ратинський/УНІАН

Порушення під час розслідування

Два роки, поки тривало слідство, військова прокуратура робила грубі порушення, які можуть мати наслідки під час наступних вироків, каже Ольга Решетилова. Зокрема, йдеться про кримінальну справу за фактом викрадення Юрія Чернишенка — бійця 92-ї бригади ЗСУ. Його начебто затримали правоохоронці, але тільки за дві доби привезли до військової прокуратури АТО й допитали як свідка у справі «Ендрю».

Пізніше Чернишенко звернувся до поліції із заявою про те, що його викрали й дві доби катували, намагаючись вибити свідчення проти комбрига 92-ї бригади.

Адвокат Юрія Чернишенка, Олег Федоров, розповів Громадському, що цією справою займається саме Краматорська поліція, проте підзахисного жодного разу не викликали на допит. Востаннє його допитували в прокуратурі як свідка у справі розстрілу зведеної мобільної групи «Щастя». Якщо українські правоохоронці не розберуться, адвокат позиватиметься до Європейського суду з прав людини.

Цю справу та інші порушення в розслідуванні військової прокуратури правозахисниця Ольга Решетилова й розслідувачі «Медійної ініціативи за права людини» викладуть у наступному звіті організації.