Як змінилася ситуація, і що варто знати про вибори президента Франції

До першого туру президентських виборів у Франції залишається один місяць. Оприлюднення програм, остаточне затвердження усіх 11 кандидатів в президенти та початок теледебатів відкривають останню, фінальну фазу передвиборчих перегонів. Як змінилася ситуація, і що варто знати про вибори у Франції — розбиралося Громадське.

У першому турі президентських виборів у Франції братимуть участь 11 кандидатів. Саме стільки кандидатів змогли, як того вимагає офіційна процедура, зібрати 500 підписів підтримки посеред обраних місцевих депутатів, радників місцевих рад, депутатів центрального парламенту тощо.

Статистика, яка оприлюднюється, демонструє, що понад 95% тих, хто висловився на підтримку — це мери маленьких містечок із населенням до 10 тис. осіб.

Утім, з 11 кандидатів лише п’ятеро наразі мають рейтинг, вищий за 10%. Згідно із останніми соціологічними опитуваннями, у першому турі виборів перше місце посідає кандидатка від ультраправої партії «Національний Фронт» Марін Ле Пен (27%).

На другому місці — позапартійний Еммануель Макрон (25%), на третьому — лідер правої партії Республіканців Франсуа Фійон (18%). Соціаліст Бенуа Амон має 13% підтримки, а лівий кандидат партії «Нескорена Франція» Жан-Люк Меленшон — 11%.

Важливо, що у другому турі Марін Ле Пен програє з великим розривом, хто би не був її конкурентом. В дуелі Ле Пен з Макроном вона отримає близько 40% супроти 60% у свого суперника. У випадку протистояння Фійона та Ле Пен у другому турі, кандидат від «Республіканців» отримає близько 55%, а очільниця «Національного Фронту» — 45%. Тому справжня інтрига наразі полягає навіть не в тому, хто виграє перший тур виборів, а кому дістанеться право змагатися із Марін Ле Пен у другому турі.

Водночас, близько 30% французів ще не визначилися із вибором свого кандидата, тому простір для змін залишається достатньо великим.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Макрон: несподіванка французьких виборів під прицілом Кремля» і «Вибори у Франції: хто така Марін Ле Пен»

ПЕРШІ ТЕЛЕДЕБАТИ

В понеділок 20 березня на телеканалі TF1 відбулися перші теледебати поміж 5 фаворитами президентської гонки. 3-годинний ефір подивилися майже 10 мільйонів телеглядачів, що становить фактично 47% частки аудиторії.  

Темами дебатів була як внутрішня (освіта, безпека, здоров’я, міграція), так і зовнішня політика, кожен з кандидатів мав можливість відповісти на запитання, яким президентом країни він буде, якщо за нього проголосують виборці.

«Я буду президентом національного зростання», — заявив Фійон. «Я буду останнім президентом V республіки», — відповів Меленшон.

Марін Ле Пен прагне бути «справжнім» президентом Франції. «Я не прагну бути віце-канцлером пані Меркель», — заявила вона, натякуючи на свою антиєвропейську програму.

Кожен з кандидатів прагнув продемонструвати та відстояти свою ідеологічну позицію. Націоналізм, ксенобофія та анти-європейські настрої — у Марін Ле Пен. Соціальний консерватизм та економічний лібералізм — у Франсуа Фійона.

Соціальний лібералізм, проєвропейська позиція та відкритість до глобалізованого світу — у Еммануеля Макрона. Соціалістичні та екологічні ідеї Амона супроти радикалізму та «громадянської революції» Меленшона.

За результатами цих дебатів, згідно із соціологічним опитуванням Elabe для телеканалу BFMTV, 29% глядачів вважають, що Еммануаль Макрон був найпереконливішим з кандидатів, 20% віддають свій голос за Меленшона, а Марін Ле Пен та Франсуа Фійон отримують по 19%. Бенуа Амон отримав лише 11% голосів телеглядачів.

Майже третина глядачів вважають, що Еммануаль Макрон (в центрі) був найпереконливішим з кандидатів за результатами дебатів, які відбулись 20 березня

Фото: Patrick Kovarik/Pool/EPA

ФРАНЦІЯ, РОСІЯ, НАТО: ЩО ПРОПОНУЮТЬ КАНДИДАТИ

Франсуа Фійон підтримує ідею зближення з Росією та хоче зняти санкції. Він також прагне діалогу з Башаром Асадом для того, щоби досягти миру в Сирії.

Жан-Люк Меленшон також прихильно ставиться до Росії. В прямому ефірі він називав уряд в Україні «нацистами» та закликав організувати безпекову конференцію «від Атлантики до Уралу». Він прагне, щоб Франція вийшла з НАТО, МВФ та міжнародного банку, але хоче посилення ООН. Також він прагне визнання державності Палестини.

Еммануель Макрон виступає за те, щоб Франція залишилися в НАТО, але не хоче розширення військового альянсу. Натомість, він прагне розширення Радбезу ООН за рахунок нових постійних членів. Він також проти розширення ЄС, зокрема у питанні Туреччини. Діалог з Росією можливий лише після виконання Мінських домовленостей в Україні.

Марін Ле Пен виступає за вихід з НАТО та посилення зв’язків Франції з франкомовним населенням. Вона неодноразово висловлювалася у проросійському ключі.

Бенуа Амон активно критикує Росію. підтримує ООН, а також зобов’язання країни в сфері кліматичних викликів. Він підтримує ідею визнання державності Палестини.

Відтак, два кандидати – Амон та Макрон – засуджують дії Росії в регіоні, а три кандидати — Ле Пен, Меленшон та Фійон — займають проросійську позицію.

ФРАНЦІЯ — ЄВРОПА

Позиції кандидатів щодо Європи та ЄС також суттєво відрізняються. При цьому жоден з кандидатів не підтримує розширення ЄС.

Франсуа Фійон займає проєвропейську позицію, однак прагне узгодження оподаткування в зоні євро та створення спеціального уряду зони євро. Він виступає проти розширення ЄС, зокрема на схід, та вимагає зменшення залежності від МВФ.

Жан-Люк Меленшон вважає, що Франції потрібно «або змінити ЄС, або його залишити»: він прагне передомовлятися щодо існуючих угод всередині ЄС у напрямку зменшення політики економії та збільшення соціального протекціонізму.

Для Еммануеля Макрона Європа є «фундаментальним досягненням». Він прагне демократизувати ЄС, але посилюючи її: укріпити зовнішні кордони союзу, його оборонну здатність та позиції на глобальному ринку.

Бенуа Амон дотримується думки, що основні угоди всередині ЄС треба змінити в інтересах Франції, зокрема, в економічній галузі.

Марін Ле Пен займає найбільш євроскептичну позицію з усіх кандидатів: серед її пропозицій є референдум про вихід Франції з ЄС, вихід з Шенгенської зони, а також повернення до національної валюти — франка.

Марін Ле Пен (ліворуч) неодноразово висловлювалася у проросійському ключі а також заявила, що вона прагне бути «справжнім» президентом Франції, а не «віце-канцлером пані Меркель», натякуючи на свою антиєвропейську програму

Фото: Patrick Kovarik/Pool/EPA

МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА

Усі кандидати по-різному бачать міграційну політику.

Франсуа Фійон пропонує записати в Конституції принцип квот для мігрантів, а також ускладнити умови, за яких Франція надає притулок біженцям та їхнім родинам, а також надає їм соціальну допомогу. Під час теледебатів він назвав «помилкою» політику Ангели Меркель щодо біженців.

Жан-Люк Меленшон вважає, що навпаки, країна повинна приймати більше мігрантів та біженців, і хоче полегшити отримання французького громадянства іноземцями.

Еммануель Макрон хоче зберегти чинну ситуація з мігрантами, але впорядкувати її: обмежити 6 місяцями термін очікування документів тими мігрантами, які просять про притулок у Франції, а також гарантувати, що усі мігранти, яким відмовили у цьому статусі, покинуть територію країни.

Він також прагне зробити із французької мови важливий критерій надання французького громадянства та забезпечити умови для вивчення французької усім іноземцям, які легально перебувають на території країни.

Для Бенуа Амона проблема міграції не є пріоритетом програми. Він вважає, що питання міграції варто вирішувати не на національному, а на європейському рівні. Для боротьби з економічною міграцією він пропонує виділити 0,7% ВВП країни для допомоги тим країнам в Африці та середземноморському регіоні, звідки прибувають мігранти.

Насамкінець, Марін Ле Пен традиційно займає найжорсткішу позицію щодо мігрантів. Вона пропонує запровадити річний максимум у 10 тис нових мігрантів (наразі, за її словами, ця цифра становить 200 тис нових мігрантів на рік), заборонити автоматичне набуття громадянства дітьми мігрантів, які народилися у Франції та відмінити практику «воз’єднання родини» і отримання громадянства через шлюб з громадянами Франції. 

У підсумку, два кандидати — Фійон та Ле Пен — прагнуть зменшити кількість мігрантів в країні, один кандидат — Меленшон – збільшити, а інші — Макрон та Амон — залишити чинну ситуацію.

ЗВ’ЯЗКИ ФІЙОНА З РОСІЄЮ: НОВИЙ СКАНДАЛ

Справжня боротьба  цих виборів — це боротьба за участь у другому турі, в який майже напевно виходить кандидатка від «Національного Фронту» Марін Ле Пен. Саме її опонент має шанси консолідувати виборців у протестному голосуванні й отримати перемогу.

Ця боротьба відбувається поміж кандидатом від правоцентристської  партії Франсуа Фійоном та лідером En Marche! Еммануелем Макроном.

При цьому рейтинг Франсуа Фійона, який блискуче переміг на «праймеріз» власної партії, має негативну динаміку. Головною причиною цього є серія скандалів, пов’язаних із викриттям зловживання владою, через фіктивне працевлаштування власної дружини Пенелопи у якості асистентки. У справі «Пенелопаґейту» вже розпочалося слідство. Окрім того, неприємні викриття журналістів стосувалися і дітей Фійона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Хто переможе на виборах у Франції: скандал із Фійоном та праймеріз соціалістів»

Наразі схоже, що попереду — ще гучніші скандали. 22 березня сатиричний тижневик опублікував нові викриття проти Фійона. Згідно з цією інформацією у 2015-му році Франсуа Фійон отримав 50 тис. доларів від ліванського промисловця за те, щоб Фійон познайомив його із Путіним.

Видання стверджує, що це відбулося 19 червня 2015-го року під час економічного форуму в Санкт-Петербурзі. За дев’ять місяців до того Фійон підписав контракт із ліванською компанією.

Ці скандали негативно впливають на рейтинг кандидата, який мав шанси стати президентом Франції.

Інформацю про те, що у 2015 році Франсуа Фійон (на фото в центрі) отримав  50 тисяч доларів  від ліванського бізнесмена від індустрії за те, щоби Фійон його познайомив із Путіним, опубліковав 22 березня журнал «Le Canard enchaîné»

Фото: Patrick Kovarik/Pool/EPA

Натомість рейтинг Еммануеля Макрона продовжує зростати, але і в нього немає імунітету проти критики та стрімкого падіння довіри виборців. Становище Макрона доволі вразливе, адже він прагне об’єднати лівий та правий електорат — тоді як подобатися усім геть непросто.  

Опоненти Макрона закидають йому становище у минулому — він був банкіром та міністром економіки. Таким чином, критики вбачають в ньому прихованого лобіста великого капіталу.

Після теледебатів посилилась критика щодо «аморфності» Макрона і його відмови зайняти чітку позицію. Конкуренти говорять, що він «трохи лівий», «трохи правий»,  погоджується з усіма і водночас виступає проти всіх.  «Я не за і не проти, а якраз навпаки», — жартують його опоненти.

Кому з них дістанеться шанс вийти у другий тур і позмагатися з ультраправою кандидаткою Марін Ле Пен? Дізнаємось вже дуже скоро.  

Поділитись: