Вибухівка, замотана в плівку: голова СБУ розповів деталі першого підриву Кримського мосту

Полум'я та дим піднімаються над Кримським мостом, 8 жовтня 2022 року
Полум'я та дим піднімаються над Кримським мостом, 8 жовтня 2022 рокуAP Photo

Керівник Служби безпеки України Василь Малюк розповів журналістам деталі першої спецоперації на Кримському мосту, коли його підірвали за допомогою вантажівки з вибухівкою.

Про це йдеться в матеріалі NV.

Перший удар по Кримському мосту стався зранку 8 жовтня 2022 року, коли ним ішов численний потік автомобілів. З-поміж них була й навантажена фура, яка на великій швидкості рухалася в бік Криму. За мить вантажівка вибухнула, пошкодивши два прольоти й підпаливши залізничний потяг із пальним. Від удару, за офіційною інформацію росіян, загинули 5 людей, включно з водієм фури, а рух мостом повністю зупинили.

Очільник СБУ каже, що розробкою та реалізацією спецоперації з мостом займався він особисто та двоє довірених співробітників. Спецслужба, за його словами, виношувала ідею підриву Кримського мосту ще з весни 2022 року.

Розглядали різні варіанти. Зрештою зупинилися на ідеї з фурою, навантаженою бочками з олією, в яких і ховалася б вибухівка. Однак варіант із бочками не гарантував «непомітності», яка дозволила б закамуфльованій вибухівці перетнути Керченський міст. Тоді шеф СБУ вигадав обмотати вибухівку целофановою плівкою. Такі великі рулони виглядали абсолютно цивільними й не повинні були викликати підозр.

«Рулонами» забили цілий контейнер — їхня сумарна вага в тротиловому еквіваленті відповідала 21 тонні, що приблизно дорівнює 42 російським аеробалістичним ракетам «Кин­джал».

За словами Малюка, проходження вантажу з України до місця вибуху на мосту було дуже непростим і відбувалося без залучення іноземних партнерів, виключно можливостями СБУ.

Також спецслужбі довелося врахувати, що на постах біля Кримського мосту стоять спеціальні РЕБ, завдання яких — збивати GPS-координати на вибухових пристроях, налаштованих на певну точку. Тому команда фахівців створила технічно складну систему, завдяки якій вантаж все‑таки злетів у повітря приблизно на середині мосту.

«Ми сім кіл пекла пройшли, використали в темну стільки людей! росіяни закрили 22 людини — ув’язнили. Інкримінують їм усім спів­участь у терористичному акті. Хоча насправді вони займалися звичною для себе буденною справою. Це були звичайні російські контрабандисти», — резюмував Малюк.

Наслідки підриву Кримського мосту

Перша операція на Кримському мосту розлютила президента рф володимира путіна. Згодом методичні обстріли енергетичної інфраструктури України взимку 2022 року він виправдовував помстою за Кримський міст.

У росії створили спеціальну комісію з розслідування обставин вибуху, до якої увійшли представники МНС, Мінтранспорту, ФСБ, МВС і росгвардії. Згодом рф відправила в СІЗО 8 людей і навіть оголосила в розшук керівника української розвідки Кирила Буданова.

«Керченський міст став вигаданим граалем для Кремля. Тому його руйнування не тільки порушило логістику, а й показало, що путінський режим такий самий крихкий і нестійкий, як і конструкції мосту. У цій спецоперації були військові та політичні цілі, і всі вони неймовірно успішні», — вважає військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.

Уже в грудні 2022-го путін проїхався автомобільною смугою Кримського мосту після його відновлення. Але атаки з того часу не припинилися. У ніч проти 17 липня окупаційна влада заявила про чергову «надзвичайну подію» на Кримському мосту. За даними ЗМІ, було знищено один проліт мосту та ще один — пошкоджено.