Протестувальник тримає плакат із написом «Життя темношкірих важливі» під час масових протестів у Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія, США, 30 травня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/ETIENNE LAURENT

США вже майже тиждень охоплені протестним духом після вбивства правоохоронцями Міннеаполіса афроамериканця Джорджа Флойда. Щодня акції стають усе масштабнішими та агресивнішими. У десятках американських міст їхні учасники не просто виходять на вулиці з плакатами на знак незгоди з поліцейським свавіллям, а ще й чинять підпали й мародерства. Поліція жорстоко розганяє активістів, у деяких містах вже задіяли для цього військових і встановили комендантську годину. Та чи зупинить це всеохопні протести, яких Америка не бачила з 1960-х?

Під час брифінгу у Білому домі в понеділок 1 червня президент США Дональд Трамп закликав губернаторів усіх штатів активніше залучати сили Національної гвардії для вгамування протестів. Якщо вони відмовляться, пригрозив направити до них військових. «Я мобілізую всі наявні федеральні ресурси, цивільні й військові, щоб зупинити бунти й мародерство, припинити руйнування й підпали, а також захистити права законослухняних американців», — наголосив президент США. Та додав, що нинішні події є «не мирними протестами, а актами внутрішньонаціонального терору», і те, що він планує визнати рух «Антифа» терористичною організацією, тому що вони є «головними підбурювачами» нинішніх подій.

Президент США Дональд Трамп (праворуч) виходить з Білого дому після брифінгу у Вашингтоні, США, 1 червня 2020 року. Трамп закликав губернаторів усіх штатів мобілізувати нацгвардійців, щоб вгамувати протести, які стають усе масштабнішими
Фото:

EPA-EFE/SHAWN THEW

Ім’я 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда, затриманого за фальшиву 20-доларову купюру 25 травня та вбитого поліцейськими Міннеаполіса, уже тиждень є символом протесту. Акції, які прокотилися Америкою, вже назвали наймасштабнішими від часів подібної реакції на вбивство Мартіна Лютера Кінга у 1968 році. Після смерті Флойда головною вимогою активістів було належне покарання для винуватців трагедії — її частково задовольнили.

29 травня у Міннесоті заарештували колишнього поліцейського Дерека Шовіна, який тиснув коліном на шию Флойда, поки той не задихнувся, — йому інкримінують вбивство третього ступеня (це означає, що воно було скоєне без наміру вбити, але без поваги до людської гідності). До слова, відомо, що наступного дня після арешту його дружина подала на розлучення. Інших чотирьох поліцейських, причетних до справи, як і Шовіна, звільнили з поліції, утім не затримали. Тож протести із закликами відновити правосуддя продовжилися.

Брат убитого Джорджа Флойда Терренс Флойд виступає на акції протесту проти поліцейського свавілля у Міннеаполісі, штат Міннесота, США, 1 червня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/CRAIG LASSIG

Масштаби гніву

Протести після смерті Флойда тепер відбуваються не лише у США. «Це наш вияв поваги до людей в Америці, які страждають просто зараз. Ми занадто далеко, щоби потрапити туди й допомогти їм, але так ми показуємо свою підтримку. Ми з вами і ми відчуваємо ваш біль», — каже Пейдж Аджархор, учасниця акції у відповідь на вбивство Джорджа Флойда на Трафальгарській площі у Лондоні. 

«Люди ніяк не зрозуміють: якщо ти темношкірий, ти уже перебуваєш під тиском. Ми так боролися за рівність, але вона так і не настала», — додає інша учасниця акції Кіран Блекмен.

Розпач демонстрантів у Лондоні, яких поліція вирішила не розганяти, попри порушення заборони на масові зібрання у період карантину, суголосний їхнім однодумцям за океаном. Правда, на відміну від Америки, у Європі акції на захист пам’яті та з вимогою правосуддя для винуватців загибелі Флойда — переважно мирні. Вихідними 30-31 травня вони охопили й інші європейські міста.

Учасники й учасниці акції протесту Black Lives Matter! (Життя темношкірих важливі) скандують біля посольства США в Лондоні, Британія, 31 травня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/FACUNDO ARRIZABALAGA

У Копенгагені сотні людей прийшли до посольства США з плакатами із написами Black Lives Matter! («Життя темношкірих важливі!» — головний лозунг протестів після смерті Флойда в усьому світі, — ред.) У Берліні сотні активістів прямували вулицями, вигукуючи «Мовчання — це насильство» та «Кому ви дзвоните, коли поліція вбиває?». Також у пам’ять про Флойда на Берлінському мурі з’явився його портрет. У понеділок, 1 червня, до акцій солідарності приєдналися у Новій Зеландії та Канаді.

Протестувальники з плакатами на акції Black Lives Matter! (Життя темношкірих важливі!) проти жорстокості поліції та в пам'ять про убитого поліцейськими афроамериканця Джорджа Флойда перед посольством США в Берліні, Німеччина, 30 травня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/MICHELE TANTUSSI

США продовжують боротьбу

Останніми днями США, найбільше в світі уражені коронавірусом, здається, майже про нього забули: масові акції охопили більше половини американських штатів і стали досить агресивними. У Портленді демонстранти спалили будівлю суду, у Лос-Анджелесі розгромили кілька магазинів (через що великі мережі Walmart і Target тимчасово закрили свої магазини в містах-епіцентрах протестів). У Детройті сталася стрілянина, внаслідок якої одна людина загинула. У деяких містах протестувальники спалили поліцейські автівки. 

«Якщо ви покажете мені, як краще вчинити, як змінити цей світ, не роблячи так багато шуму, тоді я піду з вулиці. Я більше не стоятиму, стримуючи рух авто, якщо є якийсь інакший, простіший шлях», — сказав у коментарі СNN один з протестувальників у Денвері, штат Колорадо.

У відповідь на дії демонстрантів правоохоронці застосовували сльозогінний газ та ґумові кулі. У суботу, 30 травня, у розпал демонстрацій в Міннеаполісі постраждала журналістка-фрілансерка Лінда Тірадо, якій перцевим аерозолем поцілив в око поліцейський.

Але не всюди поліція — в опозиції до протестувальників. У кількох американських містах правоохоронці приєдналися до учасників акцій, наголосивши, що усі вони — «одна спільнота». Наприклад, шериф округу Дженесі, штат Мічиган, Кріс Свонсон заявив, що засуджує поліцейських, які заподіяли смерть Флойду. На запитання Свонсона, що він може зробити для протестувальників, ті відповіли: пройтися разом з ними вулицями міста. Тоді поліцейський зняв захисне спорядження та став пліч-о-пліч з демонстрантами. На акціях у Маямі та Нью-Йорку правоохоронці відклали захисні каски й палиці і опустились на одне коліно на знак підтримки руху Black Lives Matter.

Загалом під час протестів у десятках міст США затримали майже 4,5 тисяч людей — за блокування автомагістралей, мародерства та порушення комендантської години, яку напередодні запровадили у кількох містах, зокрема і в Міннеаполісі та столиці США Вашингтоні. У поліцейському відділку через участь у протестах опинилась навіть донька мера Нью-Йорка Білла де Блазіо.

У Міннесоті не вгамувало протестувальників і те, що Тім Волц — губернатор штату, де розташований Міннеаполіс, залучив для наведення ладу Національну гвардію — вперше з часів Другої світової. Пояснив це тим, що у містах відбувається «тотальний хаос».

Неспокій у Вашингтоні

У Вашингтоні натовп протестувальників зібрався просто перед Білим домом, кидав цеглу та пляшки у поліцейських та представників Нацгвардії, які його оточили, і навіть підпалив адміністративну будівлю неподалік. А ще — історичну споруду, відому як Церква президентів. Це сталося буквально за півгодини до настання комендантської години у столиці: на вихідних, згідно з рішенням мера міста Мюріел Боузер, виходити на вулицю з 11-ої вечора до 6-ї ранку було заборонено.

У розпал протестів у п’ятницю, 29 травня, президента США Дональда Трампа та його родину сховали у підземному бункері — згідно з протоколом Секретної служби для захисту президента, коли будівля перебуває під загрозою. Востаннє цим бункером користувалися під час терактів 11 вересня 2001 року: тоді до нього направили президента Джорджа Буша та віце-президента Діка Чейні, адже були побоювання, що один із викрадених Аль-Каїдою літаків направлявся до Білого дому.

Трамп від самого початку називав протестувальників «бандитами, які знеславлюють пам’ять Джорджа Флойда» і посварився з Twitter (а тепер, ймовірно, і з Facebook) через те, що той кваліфікував його пост як звеличення насильства. А саме — за фразу «коли починається мародерство — починається стрілянина», що має історичне расистське підґрунтя: у 1967 році її використав глава поліції Маямі Волтер Гедлі, виправдовуючи застосування сили проти чорношкірих американців. Під час протестів під стінами своєї резиденції він закликав до «закону і порядку», а тоді перейшов до серйозніших попереджень.

«Перетин державних ліній та спонукання до насильства — це федеральний злочин! Ліберальні губернатори та мери повинні вдатися до значно жорсткіших заходів, інакше втрутиться уряд і зробить те, що має зробити, включно з використанням необмеженої влади наших військових та масовими арештами», — написав він.

Протестувальник, який постраждав у зіткненнях з поліцією під час протестів біля Білого дому у Вашингтоні, округ Колумбія, США, 30 травня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/SHAWN THEW

Навіть міська очільниця Вашингтона Мюріел Баузер, яка загалом висловлює свою підтримку учасникам акцій, уже теж закликала їх не вдаватися до жорстоких та протиправних дій. 

«Я закликаю наше місто та увесь народ проявляти більшу стриманість, навіть коли цей президент намагається нас розділити. Наша сила — в мирі, в наших голосах та, врешті, у скриньках для голосування у листопаді», — наголосила Баузер.

Вона має на увазі президентські вибори, заплановані у США на третє листопада. І дуже вірогідно, що на думку електорату вплине підхід Трампа до вгамування протестів. Попри те, що він апелює до законності й порядку, спосіб у який він це робить, може багато кому не сподобатися, вважає політичний аналітик New York Times Пітер Бейкер. 

«Минулого тижня кількість смертей від пандемії коронавірусу у США перевалила за 100 тисяч, 40 мільйонів людей залишилися без роботи, міста у вогні, а поліція жорстоко вбиває покірного темношкірого чоловіка. Але Трамп зайнятий нападками на Китай, Всесвітню організацію охорони здоров’я, Big Tech, експрезидента Барака Обаму та мера знищеного заворушеннями міста. У той час як інші президенти прагнули б поліпшити ситуацію у такі моменти, Трамп грає з вогнем», — пише Бейкер.

Поліцейський кордон біля Білого дому під час масових акцій протесту у Вашингтоні, округ Колумбія, США, 30 травня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/SHAWN THEW

У своїх останніх твітах, пов'язаних з протестами, Трамп періодично згадує свого конкурента на майбутніх виборах, ексвіцепрезидента Джо Байдена, а мерів міст, які не можуть впоратися з демонстрантами, називає «радикально лівими людьми сонного Джо». Байден справді обережно висловлюється про акції, намагається порозумітися з протестувальниками і 31 травня навіть сам відвідав протест у Вілмінгтоні, штат Делавер.

«Протестувати проти такої жорстокості справедливо і необхідно. Це типово американська відповідь. Але спалювати квартали та без причини руйнувати усе — ні. Та не варто дозволяти протести, які затьмарюють їхню істинну причину», — підкреслив Байден.

Поділитись: