«Він не дозволяє людям свобод, а без цього жити не можна» — журналістка про головного олігарха Молдови та кризу в країні

Двовладдя у Молдові триває вже майже тиждень. 8 червня проросійська партія соціалістів та проєвопейський блок ACUM сформували коаліцію, щоб очистити владу від впливу олігархів — а точніше, від одного олігарха, Володимира Плахотнюка. Вже за годину Конституційний суд визнав її недійсною, вказавши, що термін формування закінчився днем раніше.

Молдова, країна з населенням трохи більше ніж три мільйони, по суті є державою одного олігарха. Нині під його контролем перебувають силові структури, Конституційний суд, він має важелі впливу й на місцеві органи влади. Поліція охороняє деякі держбудівлі, як-от Дім уряду, навколо них з 8 червня невідомі розбили табори й чатують цілими днями. А два уряди працюють паралельно.

Багатьом людям незрозуміло, чому так сталося, який уряд є справжнім, якими правилами керується країна та що буде далі. Про це Громадське поспілкувалося з головною редакторкою незалежного молдовського видання Ziarul de Garda Аліною Раду.

Як би ви назвали ситуацію, що склалася наразі у Молдові?

Я би назвала це боротьбою за деолігархізацію, тому що це велика проблема для Молдови. І ця боротьба буде важкою.

Наскільки я розумію, у країні один олігарх контролює все, включаючи Конституційний суд. Поясніть: невже в нього необмежена влада?

У нього не необмежена влада. Але в нього влада над корумпованими людьми, які знаходяться зараз у важливих інститутах влади. І, якщо ми говоримо про Конституційний суд, там кілька людей були членами його партії, кілька — лишаються його друзями.

Останні рішення Конституційного суду дуже протирічать закону. Але ніхто не може поставити себе вище за закон. Цей Конституційний суд почав приймати рішення без запрошення тих, кого він судить, на засідання. Одне з останніх рішень, в якому вони вирішили оголосити парламентську більшість поза законом, вони прийняли, навіть не дочекавшись якогось рішення парламенту на папері. Вони побачили по телевізору, що парламент вирішив створити більшість, і одразу Конституційний суд написав рішення, що це незаконно. За законом, ти маєш отримати документ, обговорити і тільки потім приймати рішення.

Тобто зрозуміло, що це якесь «телефонне законодавство» у Конституційному суді і не тільки. Дуже багато справ у прокуратурі, рішень по яких люди чекають роками. Справи про «високу» корупцію — ніхто ніяких рішень не приймав. Це означає, що там є якийсь політичний контроль. Не кажучи вже про те, як обрані люди, які контролюють усі ці інститути. Вони або були членами Демократичної партії, або знаходились у тих колах.

Як сталось, що Плахотнюк лишився одним большим олігархом на всю країну? Я так розумію, він усіх своїх конкурентів просто прибрав — експрем’єр Влад Філат сидить у тюрмі.

Так сталося через корумпованість інших елементів. Тому що ніхто не може в один момент захопити владу і її утримувати. Але у Влада Плахотнюка є один талант: він може знайти корумповану точку якщо не в кожної людини, то в більшості. І він буде тиснути на цю точку, допоки не доб’ється свого.

Ми не можемо сказати, що він в один день узяв всю владу — це був довгий шлях. Я навіть не скажу, що це був шлях із 2010-го, коли він уперше з’явився в інститутах влади. Це був шлях, мабуть, із 2000 року.

Тобто він спочатку знаходився в тіні?

В тіні, але співпрацював із політиками, із експрезидентом Молдови Володимиром Вороніним, який був головою Комуністичної партії. І друг Вороніна Влад Плахотнюк почав розуміти, як це все контролюється. Потім він відсторонив Вороніна і прийшов до влади з іншими. Потім відсторонив Філата, далі ще когось. Змінивши людей у владі, в один момент він просто почав контролювати все.

Проблема навіть не в тому, що він контролює все, а в тому, що він не дозволяє ніяких свобод. Люди не можуть жити без свобод.

Він контролює більшість підприємств, кілька банків, у нього гральний бізнес, агробізнес. Було багато скандалів із рейдерськими атаками: якщо в когось у Молдові бізнес ішов добре, в цієї людини з’являлись проблеми.

Всі думали, що коаліцію створять Додон і Плахотнюк, але потім якось вийшло, що об’єднались проєвропейський блок ACUM і Партія соціалістів, членом якої є Додон. Чому так сталось, і які між Додоном і Плахотнюком були стосунки раніше?

Це, звісно, було неочікувано, тому що проєвропейська партія завжди казала, що бореться з корупцією. Адже партія Додона фігурувала у різних корупційних скандалах. Додон — президент уже два роки, і він не дуже сильно дружив із демократією і прозорістю, неохоче публікував свої рішення і фінансові документи.

Я зрозуміла, що тиск громадськості змусив цю партію наважитись на цей крок, щоб «розірвати» цей уряд і корумпованість. І Партія соціалістів на це погодилась.

Виходить, у країні наразі два уряди і два президенти, кожен з яких вважає себе легітимним. Що робити в цій ситуації? Хто може розпустити уряд або анулювати рішення Конституційного суду?

Багато країн ЄС і сам Євросоюз визнали новий уряд. Якщо весь світ це визнав, мабуть, це спрацює.

Але чи Плахотнюк відступить? Я чула думку, що він може йти тільки вперед, і це навіть може призвести до насилля.

Все можливо. Коли він прийшов до влади, було багато насилля. І в нього є що втрачати. Він вчинив багато кримінальних злочинів. І це для нього дуже небезпечно. Тому він боротиметься за себе.

Сподіваюсь, міжнародна підтримка спрацює.

Таке двовладдя триває вже кілька днів. Чи можна вже говорити про його вплив на повсякденне життя? Хто має доступ до коштів, хто виносить рішення, як працюють зараз держоргани і чи є зараз скарги від людей, що, наприклад, затримують зарплати?

Вже є сигнали, що зарплати затримують. Нам вчора в редакцію дзвонили люди і казали, що їм не відповідає міністерство охорони здоров’я чи міністерство освіти, і просили дати телефон нового уряду, нового міністра. Люди з системи освіти хотіли повідомити о випадках корупції перед екзаменами. Це означає, що люди хочуть більш прозорий уряд.

Якщо не буде грошей у бюджеті, це буде проблемою старого уряду. І я не знаю, як вони зможуть її вирішити без підтримки народу та зовнішньої допомоги.

Скільки це може тривати? І чого ви чекаєте від Плахотнюка? Передачі влади? Багато хто каже, що тікати йому нікуди, і тому він так тримається за цю владу.

Я працюю журналістом вже 30 років. Почала працювати ще перед народженням Республіки Молдова. Я бачила всі її парламенти, знаю всіх прем’єр-міністрів. Я не чекаю на швидкі зміни — я не бачила їх у Молдові. Зміни не бувають швидкими.

Плахотнюк боротиметься за себе. Він має змінитися, зрозуміти, що не можна у 2019 році працювати мафіозними методами, які використовував у 2000 році. Мене як журналіста під час правління Демократичної партії постійно бентежила неможливість доступу до інформації. Міністри не дають тобі інтерв’ю, натомість увесь час кажуть: «Пиши листа». А потім не відповідають на ці листи. Вони самі створили ці неможливі умови для роботи.

Ця ситуативна коаліція заявила, що хоче очистити країну від олігархів. В Україні теж заявлена деолігархізація, ще у 2014 році, після революції. Але зараз 2019 рік, і в нас олігархи досі при владі. Як ви бачите цю боротьбу в Молдові? Скільки на це потрібно часу?

Я не бачу короткої боротьби, боротьба має бути довгою, і проти корупції також: олігарх — це означає корупцію. У народа треба виховувати інтолерантність до корупції. Кожна родина в Молдові має одного чи більше членів за кордоном. І радше їдуть з країни, ніж беруть участь у цій боротьбі. У таких умовах дуже важко боротися з корупцією. Але й олігархам важко, тому що більше нікому сплачувати податки — лишаються самі старі.

Думаю, якщо в Україні, Румунії будуть успіхи, то і Молдова не зможе сидіти на місці і в’язнути в цих скандалах завжди.

Багато хто з журналістів говорить, що перемога Зеленського в Україні була перемогою для людей і тут. Адже Порошенко і Плахотнюк — бізнес-партнери, і люди сподівались: впаде Порошенко — впаде і Плахотнюк. На які кроки чекає зараз Молдова від нової влади в Україні?

Так, молдовани слідкували за виборами в Україні, і багато хто радів перемозі Зеленського. Тому що дійсно є зв’язки між Порошенком і Плахотнюком. Також нещодавно були європейські вибори, і молдовани дуже слідкували й за ними в Румунії, тому що є бізнес-зв’язки між Плахотнюком і нинішньою владою в Бухаресті. Тому що люди знають: зв’язки між олігархами роблять їх сильними, а нас — слабкими. Тому люди мають співпрацювати, щоб послабити олігархів, а народ зробити сильним.

Ми чекаємо на краще співробітництво між владою України та Молдови. Але не на колишнє економічне співробітництво в інтересах парочки олігархів.

Але Плахотнюк вже намагався домовитися із Зеленським...

Так. Ми чекаємо, що це співробітництво буде в інтересах обох народів, тому що в нас дуже багато однакових проблем. Між нами — Придністровський регіон, де теж дуже багато проблем.