ВООЗ намагається з’ясувати справжнє походження коронавірусу, хоча Китай цьому й не радий. Які шанси дізнатися правду?

Понад рік світ співіснує з коронавірусом, однак остаточної відповіді на питання, звідки ж він узявся і як саме потрапив в організм людини, досі немає. Минулого тижня міжнародна команда експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я прибула до КНР, щоби дослідити перші ймовірні джерела поширення коронавірусу.

Вийшло не з першої спроби: Китай довго не допускав розслідувачів, водночас регулярно заявляв про тиск світової спільноти та політичну вмотивованість такого розслідування. Які шанси дізнатися правду цього разу?

Що робитимуть експерти ВООЗ у Китаї?

Головна локація, яка цікавить експертів ВООЗ, — Ухань, місто, де наприкінці 2019-го фіксували спалах невідомої пневмонії, а згодом офіційно підтвердили перший випадок COVID-19.

Команда з десяти експертів на чолі з Пітером Бен Ембареком — провідним експертом ВООЗ щодо захворювань тварин, які передаються іншим видам, — уже приїхала на місце, зробила тести на коронавірус і тепер відбуває двотижневий карантин.

Влітку 2020-го експерти ВООЗ уже бували в Ухані — але тоді встигли лише розробити технічне завдання для подальших досліджень. Тепер науковці мають скоординуватися з китайськими колегами: вже під час карантину вони почали обговорювати з місцевими вченими, що тим відомо наразі та які кроки варто планувати щонайперше. Загалом упродовж кількох тижнів експерти ВООЗ мають опитати співробітників науково-дослідних інститутів, лікарень та людей з ринку морепродуктів в Ухані (звідки, як нині вважається, і поширився коронавірус).

Як пояснює член команди ВООЗ Фабіан Ліендерц, біолог із німецького Інституту Роберта Коха, експерти вивчать також збережені медичні зразки та рентгенівські знімки, аби з’ясувати, чи перші випадки пневмонії, яка поширилася в Ухані, не були вже пов’язані з коронавірусом. Також візьмуть зразки тканин кажанів та інших тварин (у переліку «підозрюваних» ВООЗ — майже 500 (!) видів), аби спробувати відстежити тварину, яка й передала коронавірус людині. Принаймні у таку версію вірять нині більшість науковців і її перевірятиме ВООЗ.

Усе це має допомогти відтворити події, з яких почалася пандемія коронавірусу. А ще, імовірно, виявити випадки інфікування, які не записані в офіційну статистику.

Варто зауважити, що офіційний Пекін, якому дуже не подобалися закиди щодо неточної статистики, тепер і сам визнає: кількість випадків коронавірусу в Ухані насправді може бути вдесятеро більшою. Щоправда, в Китайському центрі з контролю та профілактики захворювань не кажуть, чи приховували справжню кількість хворих умисно.

Чи зможе Китай завадити розслідуванню?

Те, що експертів нарешті допустили в Китай, — вже неабияке досягнення: цьому передували місяці дипломатичних суперечок.

Зрештою влада КНР погодила прибуття експертів 5 січня — але знову щось пішло не так. В останній момент двом експертам, які вирушили раніше, заборонили в’їзд, а іншим учасникам команди не схвалили візи. Генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адханом Гебреєсус висловлював щодо цього обурення.

На заяви Гебреєсуса Пекін поквапився запевнити, що «просто сталося непорозуміння». «Проблема походження вірусу дуже складна. Щоб робота міжнародної групи експертів у Китаї була успішною, нам потрібно провести необхідні процедури та підлаштувати конкретні плани», — заявили у пресслужбі міністерства закордонних справ КНР.

Епізод із візами та недопущенням експертів ВООЗ — не єдине свідчення того, що Китай не хоче витікання за межі країни інформації, яка б свідчила, що уряд недостатньо ефективно боровся з коронавірусом і вчасно не зреагував на епідемію. Як ідеться в розслідуванні Associated Press, нещодавно групі, яка досліджувала кажанів (нібито саме від них люди почали заражатися коронавірусом), в Ухані вдалося взяти зразки тканин у тварин, однак їх одразу ж конфіскували.

Експертам місцевих медичних установ нібито взагалі заборонено спілкуватися з пресою. Та й самі розслідувачі з Associated Press неодноразово помічали переслідування з боку поліцейських. Крім того, за їхньою інформацією, китайський уряд «видає гранти на сотні тисяч доларів ученим, які досліджують походження вірусу на півдні Китаю. До того ж відстежує їхні висновки та вимагає, щоб публікація будь-яких даних була схвалена спеціальною робочою групою, створеною за наказом особисто Сі Цзіньпіна».

Чи можуть відчути на собі обмеження й експерти ВООЗ? Цілком, хоча самі вони кажуть, що сподіваються лише на ефективну співпрацю з китайськими колегами. Дещо підозріло виглядає уже й той факт, що склад експертної групи — хоча ВООЗ і називає її незалежною — був погоджений із китайським урядом.

Ще один неоднозначний момент полягає у тому, що експертів погодилися впустити до країни саме тоді, коли в Китаї почали фіксувати нові осередки інфікування, а в провінції Хубей зафіксована перша за останні майже вісім місяців смерть від COVID-19. Головний принцип оперативного реагування китайської влади — закриття цілих міст чи регіонів на жорсткий карантин, навіть якщо йдеться про сотні чи лише десятки випадків інфікування. Такі обмеження теж можуть завадити розслідуванню ВООЗ.

Навіть якщо не зважати на готовність Китаю співпрацювати, розслідування й саме не буде простою справою. Очільник експертної групи зазначає: ця подорож наблизить до з'ясування походження коронавірусу, але може не дати чітких відповідей. Його слова підтверджує й Майк Райан — начальник відділу надзвичайних ситуацій ВООЗ. «Остаточно встановити витоки вірусу є важким завданням, і часом може знадобитися дві, три, а то й чотири спроби», — каже він.

Чи справді йдеться про тиск? І хто на кого тисне?

Насправді коли китайська влада каже, що питання походження коронавірусу дуже політизоване, вона має рацію.

Вагомим чинником впливу на це стало політичне протистояння США та Китаю. Адміністрація Дональда Трампа та її союзники ставили під сумнів прозорість заяв Пекіна про ефективну боротьбу з коронавірусом на початку спалаху. А ще пропагували необґрунтовані достатніми доказами теорії походження вірусу з китайської лабораторії (до речі, ВООЗ стверджує, що поки навіть не перевірятиме такі версії).

Трампа обурювало й те, що на ранніх етапах епідемії, коли коронавірус ще майже не поширився за межі Китаю, ВООЗ неодноразово публічно хвалила дії китайської влади з його стримування. Зокрема, глава ВООЗ Гебреєсус підкреслював «рідкісні лідерські риси» очільника Китаю Сі Цзіньпіня.

15 квітня Трамп оголосив, що США зупиняють фінансування ВООЗ, звинувативши її у несвоєчасному інформуванні населення про коронавірус та підіграванні Китаю й «відтворенні пропаганди» китайського уряду. Той на початку епідемії стверджував, що вірус не може передаватися від людини до людини.

Рішення мало діяти до завершення розслідування реакції ВООЗ на поширення коронавірусу. Однак, схоже, тепер це вже не принципово: у перший же день свого президентства Джо Байден підписав указ про повернення США до ВООЗ.

Але в будь-якому разі до Китаю теж є чимало запитань. У державних медіа КНР вже намагалися просунути інформацію про «завезення коронавірусу з іншої країни в упаковці морепродуктів». Достатніх підстав розглядати цю версію ВООЗ поки не бачить. А ще китайська влада неодноразово робила спроби усунути тих, хто говорив забагато.

Найвідоміший епізод — переслідування уханського лікаря Лі Веньяна, який одним із перших намагався розповідати про коронавірус ще наприкінці 2019-го. З нещодавніх прикладів — арешт журналістки Жань Жан, яка у лютому 2020 року поширювала відеозаписи про спалах COVID-19 в Ухані.

Але що важливо: ВООЗ наголошує, що у своєму розслідуванні не ставить за мету пошук винних у поширенні коронавірусу. Натомість хоче з’ясувати всі обставини для того, щоби не допустити або зменшити ризики подібних пандемій у майбутньому.