«Врятуймо матір Землю»: як у різних країнах борються із забрудненням повітря

Еллі Кіссі Дебрі було 9, коли вона померла від нападу астми. Її матір, Розамунд, впевнена, що дівчинку вбило забруднене повітря у Лондоні.

«Коли вона вперше захворіла, я просто пішла до сімейного лікаря, купила антибіотики, і думала, що за кілька днів минеться, — розповідає The Guardian жінка. — Але кашель наростав, і дуже дивно звучав, ніби судомний».

Розамунд каже, що дівчинка ходила до школи поруч із завантаженою кільцевою дорогою та мала беттолепсію — сильний кашель, що може призвести до втрати свідомості. Зазвичай цей стан проявляється у далекобійників зі стажем у десятки років. Стівен Гоулґейт, професор імунофармакології з університету Саутгемптона, дійшов висновку, що існує «реальна можливість того, що якби не надмірний рівень забруднення, Елла могла би вижити». Її матір разом з адвокатами добиваються розслідування смерті доньки.

Елла може стати першою людиною, причиною смерті якої офіційно можуть визнати забруднене повітря. За даними ВООЗ, воно забирає життя близько семи мільйонів людей щороку. Найбільше помирають від пневмонії, порушення кроовообігу у мозку та хвороб серця.

Як у країнах із найбільш забрудненими містами борються з цією проблемою — розповідає hromadske.

Індія

Індійська столиця Делі вважається найзабрудненішою у світі. Владі доводиться зачиняти школи, скасовувати авіарейси та оголошувати надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров’я. Якщо прийнятний рівень забруднення повітря не має переходити позначку 50 мікрограм на метр кубічний, то в індійській столиці він середнє значення — 113. Найбільше забруднюють повітря 10 мільйонів транспортних засобів, будівництво та спалювання вугілля.

Після піку забруднення минулого місяця влада оголосила надзвичайну ситуацію та розповсюдила мільйони захисних масок для мешканців. Аби очистити повітря, у Делі тимчасово заборонили все будівництво, обмежили кількість машин на дорогах.

Кілька років тому, аби зменшити викиди, влада дозволила автівкам із парними номерами виїздити в місто тільки у парні числа місяця, а з непарними — лише в непарні. А минулого року пожежникам наказали розпилювати воду з багатоповерхівок, гасити вогонь у смітниках, а будівельникам — огороджувати та покривати будівництво, аби пил не розповсюджувався по місту.

Проте критики вважають, що такі заходи — лише поверхові. Порівняно з минулим роком, рівень забруднення повітря у Делі виріс на 5 позначок.

За рейтингом AirVisual, швейцарської організації, яка моніторить якість повітря по всьому світу, з 50 найбільш забруднених міст планети — половина індійських. Список очолює не столиця — вона на 11-й позиції — а Гуруграм, фінансовий та технологічний хаб на південь від Делі. Якщо прийнятний рівень не має перевищувати позначку 50 мікрограмів на метр кубічний, то у Гуруграмі середній показник сягає 135,8.

Китай

Другою країною-рекордсменом є Китай. Місто Хотан є восьмим у рейтингу, де рівень забруднення сягає позначки 116 мікрограм на кубічний метр. Як зазначає ВВС, порівняно з Індією, ситуація тут краща, адже у Піднебесній відмовилися від сільськогосподарських спалювань, коли фермерам потрібно очистити поля. Однак, у Китаї чи не найбільша кількість вугільних електростанцій.

У 2014-му прем’єр Лі Кецян на з’їзді Комуністичної партії Китаю оголосив війну із забрудненням повітря та пообіцяв «зробити небо знову блакитним». Він хоче зменшити потужності виробництв важкої промисловості, а також провести реформу в енергетиці, аби розширити використання енергії, що добувається не з викопного палива.

Забруднення повітря намагаються зменшити і на рівні домогосподарств. У містах людей закликають відмовитися від вугільних пічок, встановлюють вищі стандарти бензину та дизелю. За планом, у 2020 році в Китаї вони мають відповідати європейським та американським показникам.

Результати боротьби успішні — наприклад, концентрація дрібних часток у повітрі за чотири роки в містах зменшилася на 32%.

Європа

В Європі ситуація значно краща, адже в ЄС багато зусиль покладені на те, аби зменшити негативний вплив на довкілля. За підрахунками Європейської агенції з охорони довкілля, з кожним роком кількість шкідливих викидів зменшується, однак прогрес досить повільний. Досі близько 90% європейців дихає повітрям, яке може зашкодити здоров’ю.

У Сараєві, столиці Боснії і Герцеговини, 9 грудня рівень забруднення повітря досягнув максимуму. Для його зниження заборонили рух ваговозів по місту, також скасували всі заходи на відкритому повітрі та закликали жителів не виходити з домівок.

За офіційними даними, рівень часточок класу РМ10 (діаметром 10 мікрометрів чи менше) у повітрі Сараєва перевищив норму ЄС щонайменше вдвічі, а подекуди й у п’ять разів. Серед причин — зростання хмарочосів, які з урахуванням горбистого рельєфу міста затримують потік повітря, а також використання застарілих автівок і зростання споживання вугілля.

Ми існуємо завдяки вам! Підтримайте незалежну журналістику – фондуйте нам на Спільнокошті та долучайтеся до спільноти Друзів hromadske.

У Лондона ж проблема з діоксидом азоту — він викликає сильне подразнення дихальних органів, а його тривала дія викликає запалювальні процеси у здорової людини та посилення симптомів у людей, хворих на астму. Місту вдасться досягти стандарту рівня диоксиду азота в повітрі лише через шість років.

Аби боротися з цими викидами, у місті створили «Зону ультранизьких викидів», де водії транспорту, що «занадто забруднює повітря», змушені за це платити. Наприклад, для більшості автівок, мотоциклів чи фургонів — це 12,5 фунтів (16,5 доларів), а от для великого транспорту, як автобуси чи вантажівки, оплата сягає 100 фунтів (131 долар).

Подібні обмеження існують і у Франції — для того, аби заїхати в Париж чи Ліон, машини зобов’язані клеїти спеціальний стікер, де вказано, наскільки їхнє авто забруднює атмосферу. Транспортні засоби, що вироблені до 1997 року, взагалі заборонені.

У Берліні дизельні машини не можуть користуватися деякими дорогами, а в кількох районах міста швидкість руху обмежена до 30 км/год. Крім того, влада міста більше інвестує у громадський транспорт, електробуси та смуги для велосипедів.