«Якщо влада нічого не зробить — нас стане ще більше». Хто такі Extinction Rebellion і чого вони прагнуть?
Британський паралімпієць, що видерся на літак в Лондонському аеропорту. Чоловік у костюмі Бориса Джонсона, що заліз на будівельні конструкції Біґ-Бена. Напівоголені люди в символічному мазуті, які лежать на підлозі Національної портретної галереї в Лондоні на знак протесту проти видобутку нафти. Це — не витівки одинаків, а частина масштабного радикального екоруху під назвою Extinction Rebellion (XR), українською — «Повстання проти вимирання».
Цього жовтня десятки міст по всьому світу охопили масові протести проти глобального потепління, організовані Extinction Rebellion. Екорух прагне шляхом «ненасильницької громадянської непокори» запобігти масовому зникненню рослин і тварин, а також попередити кризу в суспільстві.
«Наш світ перебуває в стані кризи. Під загрозою — саме життя. Та кожна криза містить можливість для перетворень. По всьому світу люди, а передусім — молодь усвідомлюють це і збираються разом», — пишуть екоактивісти на своєму вебсайті.
hromadske дослідило історію, погляди та методи діяльності Extinction Rebellion.
«Ми налаштовані робити зміни»
31 жовтня 2018 року. Неподалік британського парламенту збирається трохи більш ніж тисяча людей із плакатами і влаштовує сидячий протест, блокуючи дороги біля Вестмінстера. Вони проголошують декларацію — хочуть боротися зі змінами клімату шляхом ненасильницьких акцій. П’ятнадцятьох протестувальників поліція арештує через порушення громадського порядку.
Так почав своє існування рух Extinction Rebellion. Із невеликої групи лондонських активістів він виріс спершу в загальнонаціональну, а потім — і в глобальну екологічну ініціативу.
Утім рухів, які борються зі зміною клімату, нині в світі багато. Я питаю в Сари Мінтрам, яка працює в групі міжнародної підтримки XR, чим їхня ініціатива відрізняється від інших.
«На відміну від інших екорухів, як-от «Ґрінпіс» чи «350», ми налаштовані робити зміни. У нас немає часу боротися через петиції чи звернення», — відповідає вона.
Активісти Extinction Rebellion хочуть, аби уряди нарешті почали по-справжньому боротися зі змінами клімату. Досягти цього вони намагаються шляхом мирної громадянської непокори: влаштовують сидячі протести біля найбільших забруднювачів атмосфери, фінансових та урядових установ, які, як вони вважають, спонсорують глобальне потепління.
Натхнення XR черпає з руху за громадянські права афроамериканців у США, суфражистського руху (за виборче право для жінок) та методів ненасильницького протесту Магатми Ганді.
«Ми віримо в теорію змін: потрібно мобілізувати 3,5% відсотки населення і вдатися до ненасильницької акції, яка наносить обмежену економічну шкоду і містить елемент самопожертви. Так ми можемо змусити уряди вирішити проблему кліматичного та екологічного колапсу», — пояснює Сара Мінтрам.
«Недостатньо просто ходити околяса»
Extinction Rebellion декларує три основні цілі.
Перша — аби уряди розповіли правду про глобальний стан екології, який, як заявляють екоактивісти, приховується від громадськості, в ідеалі — оголосити надзвичайний кліматичний стан. Друга — аби влада вжила негайних заходів для скорочення викидів парникових газів до нуля. У випадку Сполученого Королівства називається і конкретний термін — до 2025 року. І третя ціль — створити асамблею з громадян, які б контролювали дії уряду щодо боротьби з глобальним потеплінням.
Якщо перша й третя цілі вимагають хіба політичної волі, то нині важко однозначно сказати, наскільки досяжним є повне усунення викидів парникових газів. Дослідники неурядового проєкту Zero Carbon Britain підрахували: британцям доведеться майже не їсти м’яса й молочних продуктів, відмовитися від подорожей літаками і побудувати вітрові електростанції на площі, що дорівнює двом Уельсам. І це допоможе досягти нульових викидів тільки до 2030 року — а Extinction Rebellion вимагає зробити це на п’ять років раніше.
Один зі співзасновників руху екоактивіст Ґейл Бредбук на такі закиди відповідає: мова йде не про реалістичність цілей, а про необхідність усього людства цілковито змінити шлях розвитку. «Недостатньо просто ходити околяса і поставити кілька сонячних панелей на кілька дахів. Ми так довго тягнули із ситуацією, що нині мусимо якимось напівдивом її вирішувати», — говорить він у коментарі ВВС.
А Сара Мінтрам додає: проголошені Extinction Rebellion цілі можуть змінитися із часом, аби охопити ширше коло кліматичних проблем. До таких належить і так звана кліматична справедливість. «Зміни клімату впливають на багато спільнот, приміром, по вісі «Північ-Південь». Південь не створює багато кліматичних проблем, але набагато відчутніший до впливу зміни клімату, ніж Північ», — пояснює активістка.
«Надто радикальний формат для України»
Extinction Rebellion — це децентралізований рух. Його формальними засновниками вважаються вже згаданий Ґейл Бредбук та екоактивіст Роджер Галем. Утім через зростання діяльності XR там немає яскраво виражених лідерів.
Нині XR представлений у 72 країнах, говорить Сара Мінтрам. Основну діяльність рух проводить у столицях — там легше привернути увагу влади та ЗМІ.
«В основі Extinction Rebellion — десять ключових принципів і цінностей, зокрема ненасильницький характер дій, аполітичність, інклюзивність тощо. І якщо ви підтримуєте ці принципи, то можете заснувати групу та організовувати акції від імені XR — навіть об’єднуватися з іншими групами, що дотримуються наших принципів», — пояснює активістка.
Географія Extinction Rebellion широка — від Бразилії до Індії. Є в переліку, до речі, й Україна. Утім екоактивістка Соня Набока, яка була серед учасниць української групи XR, сказала hromadske, що діяльність організації тут не склалася: «Extinction Rebellion — це надто радикальний формат для України та її менталітету».
Хоча цілі руху поділяють і українські екоактивісти, вони не завжди схвалюють методи їхнього досягнення, до яких вдаються протестувальники з інших країн.
«Extinction Rebellion організовують певні акції, з якими ми в Україні не згодні. Приміром, блокування дороги — не найкращий спосіб протесту, бо так буде тільки більше викидів газів в атмосферу через затори», — пояснює активістка.
Extinction Rebellion має підтримку й серед наукової спільноти. Уже понад 700 учених, що займаються дослідженням клімату, підписали декларацію підтримки екоруху.
«Ми вважаємо, що тривала бездія влади щодо кліматичної та екологічної кризи нині виправдовує мирні та ненасильницькі протести й прямі дії — навіть якщо вони виходять за межі чинного законодавства», — йдеться в ній.
«Продовжимо діяти, поки уряди не вживуть заходів»
Для привернення уваги екоактивісти вдягають яскраві костюми і вдаються до дій, які мають привернути увагу якомога більшої кількості людей: наприклад, блокують роботу громадського транспорту в годину пік. За даними лондонської поліції, через дії Extinction Rebellion вона вже витратила додаткові 37 мільйонів фунтів стерлінгів — чи не вдвічі більше, ніж на боротьбу з насильницькими злочинами.
Радикальність XR поділяється небагатьма в суспільстві та ЗМІ. Їх називають «екоманіяками», «екорадикалами, які ігнорують нашу економічну безвихідь» ба навіть «небезпечним і кривавим натовпом». Дійшло до того, що в Лондоні поліція взагалі заборонила Extinction Rebellion влаштовувати будь-які акції.
Я прошу Сару Мінтрам відповісти на звинувачення в порушенні громадського порядку. «Ми щонайбільше на кілька тижнів порушуємо звичний уклад вашого життя — це не йде в жодне порівняння з порушенням, яке викликає зміна клімату», — говорить вона. — Наші дії насправді залежать від дій уряду конкретної країни. Нас питають: коли ми зупинимося? Ми питаємо у відповідь: чи оголосив уряд про надзвичайний кліматичний стан і чи вживає він заходів для його подолання?»
У квітні цього року Extinction Rebellion уже організовував масовий протест, але в межах Великої Британії. Парламент тоді взяв вимоги демонстрантів до уваги, обіцяв розглянути їх і вжити заходів — і не зробив нічого, обурюється активістка.
«Ми продовжимо діяти, поки уряди не візьмуть на себе відповідальність за те, що відбувається у світі. І якщо вони нічого не зроблять — що ж, очікуйте, що нас стане ще більше», — запевняє вона.
- Поділитися: