Врятувати Татарова? Що відбувається зі справою, в якій фігурує заступник голови Офісу президента
Заступника голови Офісу президента Олега Татарова підозрюють у тому, що він дав хабаря експерту МВС за часів своєї роботи в компанії «Укрбуд». Кілька днів тому Офіс генпрокурора забрав справу, в якій фігурує Татаров, з Національного антикорупційного бюро та передав до СБУ. У НАБУ це назвали «безпрецедентним втручанням».
Про деталі цієї справи, версії фігурантів, слідства та захисту, а також про те, чи Татарова рятують — у нашому матеріалі.
«Ніхто не рятує»
«Ніхто мене не рятує! — обурюється заступник голови Офісу президента Олег Татаров. — Я за будь-який відкритий судовий розгляд, оскільки впевнений, що ця фальсифікація не має стосунку до юриспруденції».
Напередодні Офіс генерального прокурора змінив підслідність у справі щодо підозри Татарова в хабарництві, передавши її з Національного антикорупційного бюро до СБУ.
«Жодного передавання від НАБУ до будь-якого іншого правоохоронного органу ні я, ні мій адвокат не ініціювали. Я про це дізнався з засобів масової інформації», — каже заступник голови ОП.
Водночас у НАБУ називають такі дії Офісу генпрокурора тиском та пояснюють, що відповідна позначка в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зроблена фактично під покровом ночі — о 23:42.
«Рішення ухвалене таємно, без консультацій із НАБУ та САП. Закон забороняє передавати справи, в яких досліджуються підслідні НАБУ злочини, до інших органів досудового розслідування. Тож Офіс генерального прокурора свідомо ухвалив незаконне рішення, яке грубо суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України», — зазначили у відомстві.
За словами прокурорки САП Аліни Жовницької, офіційна версія зміни підслідності — рішення Печерського суду, яке прокурори оскаржуватимуть.
«Ми також не погоджуємось і направили апеляційну скаргу», — сказала hromadske прокурорка.
Парковка, квартири та експертизи
Щоб зрозуміти, у чому саме зараз підозрюють Олега Татарова, варто зайти здалеку, оскільки йдеться про дві пов’язані між собою справи й розслідування тривалістю понад три роки.
У травні минулого року Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила три підозри у так званій «справі квартир Нацгвардії».
За даними слідства, у 2000-х роках Головне управління внутрішніх військ МВС (нині ГУ Нацгвардії) та компанія «Укрбуд Девелопмент», очолювана Максимом Микитасем, уклали угоду, відповідно до якої на території колишньої військової частини мали звести житловий комплекс із паркінгами та нежитловими приміщеннями. За земельну ділянку Нацгвардія мала б отримати 50 квартир та ще 30 паркомісць на Печерську, але не отримала.
У 2016-2017 роках сторони уклали додаткові угоди, за якими Нацгвардія відмовилась від квартир і парковки в центрі столиці, натомість отримала 65 квартир у будинку біля станції метро «Червоний хутір».
«Була підписана угода, згідно з якою квартири в центрі Києва обміняли на квартири фактично на околиці з дуже великою різницею у вартості», — пояснював нам директор Антикорупційного бюро Артем Ситник.
За оцінками правоохоронців, різниця становила більш як 81 мільйон гривень.
«Вони могли отримати більше квартир (більше 65 - ред.). Відповідно, більше військовослужбовців отримали б житло. Натомість кількість квартир була протиправно зменшена», — пояснював у суді Максим Грищук, нинішній виконувач обов’язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Головним директором «Укрбуду» є бізнесмен Олег Майборода, якому в травні 2019-го також оголосили підозру.
«Коли ми все це передавали, то об’єкт на Щорса (ЖК на місці колишньої військової частини — ред.) був готовий на 46%. Об’єкти, які ми передали з ремонтом (біля станції метро «Червоний хутір» — ред.), були повністю готові до заселення. Була незалежна оцінка кількох експертів, підтверджена Фондом держмайна», — так Олег Майборода пояснював, чому він вважає, що обмін був рівноцінним.
Також підозру оголосили приватній оцінювачці Алісі Гринчук — вона, на думку слідства, провела некоректну експертизу, знизивши різницю обміну. Проти неї вже було порушено кілька кримінальних справ щодо неналежної оцінки, через що в березні 2017 року Фонд держмайна анулював її сертифікат.
Минулої осені підозру в цій справі оголосили ще й колишньому народному депутату та кінцевому бенефіціару «Укрбуду» Максиму Микитасю. Слідство вважає, що Микитась, використавши підконтрольні йому будівельні компанії, разом з екскомандувачем Нацгвардії Юрієм Аллеровим, генеральним директором компанії-забудовника Олегом Майбородою, приватною оцінювачкою Алісою Гринчук та іншими особами організували корупційну схему, щоб заволодіти нерухомістю Нацгвардії.
Окрім цього, в травні цього року САП повідомила про підозру колишнім посадовцям Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил. Слідство встановило, що екскомандувач Нацгвардії отримав 125 тисяч доларів хабаря за підтримку інтересів забудовника.
Безпосередньо підозрюваними у цьому є колишній начальник Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ Віталій Лещенко та неформальний радник Аллерова Олег Борисов.
За словами прокурора САП Олексія Скибенка, Лещенко отримав від заступника Майбороди Сергія Якусевича 125 тисяч доларів і передав їх Аллерову. Той залишив собі сотню, решту грошей віддав Лещенку, і вони з Борисовим їх поділили.
Крім того, слідчі встановили, що Аллеров отримав від Микитася й посадовців «Укрбуд Девелопмент» квартиру в центрі столиці площею 76 квадратних метрів і вартістю 1,82 мільйона гривень. Слідство вважає, що квартиру оформили на доньку командувача за допомогою підроблених документів, до того ж її вартість значно відрізнялася від ринкової.
Детально пояснити такий «подарунок» Олег Майборода не зміг.
Сам Аллеров заявляв, що справа є політично вмотивованою. В «Укрбуд Девелопмент» стверджували, що сума збитків «вигадана під тиском НАБУ».
«Було замовлено три експертизи. І тільки після того, як мої підлеглі прийняли матеріали, на підставі майнової оцінки було ухвалено рішення підписати цю угоду. Це підтвердила державна установа — Фонд держмайна. Було ще одне розслідування в поліції, де експертиза також зробила висновок, що ця оцінка правильна», — казав нам Аллеров.
Юрист «Укрбуду» Татаров
Саме на цьому етапі й з’являється чинний заступник керівника Офісу президента Олег Татаров.
За даними детективів НАБУ, Олег Татаров, який на той час працював юристом в «Укрбуді», разом із Микитасем дав хабаря у вигляді паркомісця вартістю 250 тисяч гривень Костянтину Дубоносу — одному з керівників Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС. За це, на думку слідства, Дубонос занизив вартість житлового комплексу — з 81 до 7 мільйонів гривень.
«Вони дали хабаря одному з керівників експертної установи за те, що буде експертиза, яка дасть можливість цю справу фактично поховати. Там ще таке цікаве листування: “Давай хутчіше, бо справу забирає НАБУ, і тоді буде важко щось вирішити”», — розповів директор НАБУ Артем Ситник.
Татаров заперечує звинувачення та наголошує, що публічно доводитиме свою невинуватість.
«Ще раз нагадаю, що йдеться про знижку на паркінг в одному з житлових комплексів, який мене взагалі не стосується. Якби не фальсифікували, вони б не показали жодного листування між мною та керівником експертного центру. Його не існує навіть у їхніх файлах», — зазначив Татаров.
Директор НАБУ наполягає, що докази є.
«Є люди, що отримали хабар, і люди, що дали хабар. Є докази цього. І підозра, де все це розписано, вже визнана судом обґрунтованою», — сказав Ситник.
Водночас Олег Татаров наголосив, що Артем Ситник не має права очолювати НАБУ, та заявив, що йому просто мстяться:
«Все це — помста за мою позицію щодо збереження правоохоронних органів. Не всі правоохоронні органи хочуть працювати на державу, деякі керуються незрозуміло якими інтересами й третіми особами».
Дві справи
Наразі справ дві. Перша — за фактом заволодіння майном Національної гвардії, її з 2017 року розслідують детективи НАБУ за матеріалами журналістських розслідувань Bihus.Info.
У ній 7 підозрюваних: Максим Микитась, генеральний директор «Укрбуду» Олег Майборода, його заступники Сергій Якусевич та В’ячеслав Мармиш, колишній командувач Національної гвардії Юрій Аллеров, начальник Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ Віталій Лещенко і неформальний радник Аллерова Олег Борисов. Наразі сторони ознайомлюються з матеріалами справи.
Оцінювачка Аліса Гринчук та її підлегла Олена Солома у листопаді цього року були умовно засуджені на підставі угоди про визнання винуватості і наразі мають статус свідка у справі.
У другій справі (щодо хабаря експерту МВС) троє підозрюваних: Максим Микитась, Олег Татаров та керівник експертного центру Костянтин Дубонос.
У грудні цього року Максим Микитась уклав угоду зі слідством, внаслідок чого тримання під вартою замінили на домашній арешт.
«Те, чи свідчив я у справі Татарова, не є суттєвим для висунення підозри. Мають бути конкретні докази: листування, документи, деталі, які підтверджують його провину. У детективів НАБУ, певно, це є. Я відповів детективам на поставлені питання щодо експертизи Дубоноса. За свої ж гріхи я готовий відповідати перед судом, я з себе своєї частини відповідальності не знімаю», — заявив Микитась.
Водночас він додав, що Олег Татаров нібито зрадив його, хоча раніше вони все робили разом.
«Чому один із ключових керівників «Укрбуду» з юридичних питань, Олег Татаров, який збагатився на знищенні мене й моєї компанії, отримав собі недоторканність? Ми з Татаровим усе робили разом. Але якщо він сів в Офісі президента — чому я маю сидіти у в'язниці?» — сказав Микитась.
Татаров відмовився коментувати заяви колишнього колеги, назвавши їх необ’єктивними.
«Я не буду коментувати те, що каже Микитась. Це була угода між ним і слідством. Якби ця людина була на волі — геть інша справа. Але сьогодні він дав свідчення, а за кілька днів вийшов на волю. Про яку незалежність та ефективність дослідження доказів тут можна говорити?» — сказав Татаров.
То рятують чи ні?
У Верховному суді України заявили, що ухвала судді про зміну підслідності у кримінальному провадженні стосовно заступника голови Офісу президента Олега Татарова оскарженню не підлягає. Згідно з документом, генеральну прокурорку зобов’язали вирішити суперечку щодо підслідності та доручити досудове розслідування іншому органу.
Рішення про зміну підслідності в ніч проти 24 грудня підписав заступник голови ОГП Олексій Симоненко. Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова в коментарі «Українській правді» заявила, що вона до цього не причетна. Те ж саме сказав і Татаров.
«Я коментуватиму лише свої дії й ту інформацію, яка мені відома. Решту я не можу коментувати. Це вже компетенція правоохоронних органів і суду, який має право ухвалити рішення про слухання або його перенесення», — сказав Татаров.
Раніше НАБУ вже відкрило кримінальне провадження через можливе незаконне втручання генпрокурорки Ірини Венедіктової в цю справу. Йдеться про її рішення змінити групу прокурорів у справі Татарова ввечері 1 грудня — саме перед тим, як детективи НАБУ планували повідомити Татарова про підозру.
За словами виконувача обов’язків керівника САП Максима Грищука, коли прокурор з попередньої групи вже був у суді й мав би клопотати про запобіжний захід Татарову, в САП дізналися, що групу прокурорів змінили.
«Ми спершу подумали, що це помилка. Потім зрозуміли, що це свідома дія. Ми затребували матеріали, вивчили їх і надали вказівки детективам (що змінити у справі — ред.). Вони на це витратили майже два тижні», — сказав Грищук.
Також він пояснив, що оскільки справа Татарова пов’язана з корупцією і її розслідуванням має займатися НАБУ, то є ризик, що докази, зібрані СБУ, надалі можуть бути визнані недійсними.
Водночас президент Володимир Зеленський не вважає заступника голови Офісу президента Олега Татарова корупціонером, але просить його довести, що він ні в чому не винен.
«Кримінальна справа стосується 2017 року. Я не був тоді президентом, він не працював в Офісі. Тому фрази “за часів Зеленського знову корупція” — нечесні. Це ранить, це позначається на мені особисто. Йдеться не про рейтинг і не про імідж», — сказав Зеленський.
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак ще до підозри Татарову заявляв, що всіх кандидатів на посади в ОП перевіряють перед призначенням. І щодо Олега Татарова не було інформації, яка спричинила б сумніви.
«Ми перевіряємо кожного кандидата. Я не знайшов чогось такого, що змусило б мене засумніватися в цьому рішенні», — казав Єрмак.
Що далі?
Вищий антикорупційний суд має визначитися щодо підслідності й прокурорів, які представлятимуть клопотання у суді.
Наразі сторона обвинувачення просить взяти Татарова під варту з можливістю внесення застави розміром у 10 мільйонів гривень. Таку суму пояснюють майновим станом підозрюваного та збитками, завданими державі.
Сам Татаров каже, що таких грошей не має й робитиме все, щоб підстав для внесення застави не виникло.
«Я доведу, що підозра необґрунтована й доказів моєї причетності до будь-чого немає. Відповідно, не буде підстав застосовувати жоден запобіжний захід. Гроші не збираю, декларацію ви мою бачили», — сказав Татаров.
Водночас він зазначив, що продовжує працювати на посаді.
«По роз’яснення щодо моїх конкретних повноважень ви можете звернутися до Офісу президента. Для уникнення конфлікту інтересів ухвалили рішення обмежити мою комунікацію з певними правоохоронними органами — НАБУ та Генеральною прокуратурою», — так Татаров відповів на питання про те, чи ходить він на роботу.
Водночас, за словами директора Антикорупційного бюро Артема Ситника, «справу квартир Нацгвардії» вже можна вважати історією успіху навіть не НАБУ, а й самої антикорупційної реформи, оскільки завдяки їй у бюджет цього року надійшло 80 мільйонів гривень.
- Поділитися: