«Я — українка без українського громадянства». Як народжені в росії борються за паспорт в Україні

Юля Юріна
Юля Юрінаhromadske

Нещодавно президент Володимир Зеленський підписав указ про історично населені українцями території росії. А ще — вніс у Раду законопроєкт про множинне громадянство. Саме ці новини викликали розпач у співачки Юлі Юріної.

Артистка, яка ще з трьох років співала українських пісень, народилася на Кубані. Вважає себе українкою. Після повноліття вона переїхала до України, де будувала кар’єру, пов’язану з українським фольклором. Минуло 12 років — громадянства співачка так і не отримала.

«Я українка без українського громадянства. Мрію та хочу боротись за те, щоб бути частиною цієї країни не тільки серцем, а й за паспортом», — писала Юріна в Instagram.

Як народжені в росії намагаються отримати юридичне визнання бути українцями — читайте в матеріалі hromadske.

«У рашці мене посадять за всю мою діяльність»

З початком великої війни Україна розірвала дипломатичні відносини з окупантом. Обнесена колючим дротом сіра будівля із зачиненими віконницями на Повітрофлотському проспекті в Києві, себто посольство рф, нині є хіба що символом режиму країни-агресорки.

Уродженцям росії в Україні для продовження дії російських документів зараз потрібно звертатися до консульств рф за кордоном чи органів у самій росії. А посвідки на проживання в Україні не продовжують — теж через війну. Юля Юріна каже, що її подругу власне через це депортували після 9 років життя тут зі своїм чоловіком.

У співачки посвідка ще дійсна, але закінчується термін російських документів. Банківські та податкові системи вимагають не тільки посвідку, а й закордонний паспорт. Це стосується й різних контрактів, що може обірвати шляхи розвитку для артистки.

«Зараз я вже зіткнулася з тим, що на радіо та телебаченні мене можуть не брати в етер, тому що посвідка для них не дієвий документ — треба паспорт та громадянство України. Саме тому з початку повномасштабного вторгнення я не можу транслювати свої проєкти на більшу аудиторію», — зазначила Юріна в коментарі hromadske.

Вона може виїжджати з України, але все ж має страх, що не зможе повернутися. Тому й ризикувати не хоче. Каже, що почула багато історій, де такі ситуації розв’язуються «рандомно» та залежать від прикордонних служб.

«Тепер, коли термін дії мого закордонного паспорта закінчується, я не можу отримати шенгенську візу. Це теж причина, чому не можу виїжджати з країни для участі в благодійних проєктах чи концертах», — додала співачка.

Перед цим вона писала в Instagram, що не матиме змоги поновити російські документи через рік: «У рашці мене посадять за всю мою діяльність і висловлювання. Що робити, коли закінчиться строк дії посвідки?».

Легалізація «хороших рускіх»?

У соцмережах під публікаціями про Юріну з’являлися тези, чи не стане надання громадянства таким уродженцям росії легалізацією «хороших рускіх», до яких в українців ставлення, м’яко кажучи, неоднозначне.

Співачка на це відповіла журналістам hromadske, що не вважає себе «руской». Адже ще підлітком вона формувала особистість у середовищі української культури та менталітету. А коли стала повнолітньою, переїхала до України та зробила свій свідомий вибір.

«Мені складно казати щось на цю тему, бо боюся, щоб це не мало лицемірний вигляд. Але, на мій погляд, люди, які свідомо живуть тут понад 8–10 років і більше — вони здебільшого не росіяни. Це українці без громадянства, які тут працюють, платять податки, народжують дітей та розвивають країну», — зазначила Юріна.

І додала, що росіяни, які живуть у рф або виїхали звідти за час великої війни та кажуть, що «вони не такі», для неї аж ніяк не «хорошиє рускіє».

«Для мене це люди, які жили в імперії агресії та тероризму — і нічого не робили, щоб покращити своє життя та не заважати іншим. Вони, просто як паразити, переїхали туди, де інші створили добрі умови, ще й скаржаться. Артисти, яких я знала, розкрилися — і полився справжній гній. Я вірю не в людей, а в їхні вчинки», — підкреслила вона.

Юріна вказала, що підставою для запиту на набуття українського громадянства є її шлюб. Нині її справа вже рік перебуває в режимі очікування, і від жінки вже нічого не залежить. А тим часом вона продовжить творчу діяльність.

«Страшно, що так і лишуся з двоголовою куркою в кишені»

Ще одна співрозмовниця hromadske, яка не захотіла відкривати своє ім’я, поділилася історією, що тягнеться вже кілька десятиліть.

«Я з 1999-го постійно в Україні — пів життя вже тут. У мене в Україні вся родина, моя дитина тут виросла. З сім’ї була мати в росії, але вона вже померла. Решту ж родичів я тепер і сама знати не хочу», — зазначила жінка.

Вона хотіла отримати громадянство ще до 2014 року, але то тієї довідки не було, то іншої. Через роботу та господарство не вистачало часу та сил займатися складним юридичним процесом набуття громадянства. Та й посвідки про постійне проживання аж до великої війни їй загалом вистачало — хіба на виборах голосувати не могла.

«Коли почалося повномасштабне вторгнення, перші тижні провела на лінії зіткнення, я тоді вже принципово не хотіла мати нічого спільного з цією країною (росією — ред.). А мені звідти близькі люди писали, що мене скоро “звільнять” і “будемо знову разом жити”, тьху…» — обурилася жінка.

І додала, що після того знову ходила до Міграційної служби, хотіла подати заяву. Працівниця відвела її вбік та зі співчуттям сказала: «Я вас розумію, але до кінця війни це навряд станеться. Краще лишайтеся з посвідкою, бо без неї ще й депортувати можуть».

«Я тоді все ще сподівалася — звернулася до юридичної фірми, яка взялася мені допомогти — гроші взяли, але за два місяці нічого не зробили. Страшно, що так і не отримаю український паспорт, лишуся в цьому лімбі з двоголовою куркою в кишені», — бідкається жінка.

росіяни, які воюють за Україну

росіянин Олег Бутусін, про якого раніше писало hromadske, переїхав до України ще до початку великої війни. Чоловік на початку повномасштабного пішов воювати, а його сини — Роман та Леонід — підписали контракт із ЗСУ ще у 2020 році.

Навесні 2022 року Олег поховав обох синів, які загинули, боронячи Чернігівщину. На той момент Бутусін-старший ще не отримав громадянства.

Про ще одного росіянина, який воював за Україну та боровся за український паспорт, ми писали торік у лютому.

«Почуваюся українцем більше, ніж будь-який хлоп, що пороху не нюхав. Побратими тепер — це реально моя сім'я. А Україна — Батьківщина», — писав чоловік.

Процедуру отримання громадянства він розпочав ще у 2020 році, але протягом трьох років йому так і не вдалося його набути. Нині судиться.

Чи змінить щось новий законопроєкт?

Голова Державної міграційної служби Наталія Науменко зазначила «Бабелю», що внесений Зеленським законопроєкт про множинне громадянство пропонує встановити перелік держав, громадяни яких за спрощеною процедурою можуть отримати громадянство України й не виходити зі свого першого громадянства. Йдеться про країни ЄС та інших учасниць G7.

Також у документі вказано, що податися на громадянство можуть і росіяни, які воювали за Україну і в яких закінчився строк дії паспорта, а також члени їхніх родин.

«Їм теж не потрібно подавати зобовʼязання відмовитися від громадянства іншої країни — лише декларацію про те, що в Україні вони користуватимуться виключно українським паспортом», — зазначила Науменко.

А щодо інших громадян рф, у яких прострочені документи, голова ДМС зазначила, що якщо вони виїхали з політичних мотивів до 24 лютого 2022 року, то мали достатньо часу, аби звернутися до міграційників й врегулювати свої питання. Наприклад, оформити статус біженця або, якщо мали українське коріння, за іншою процедурою.