Ядерні суперечки: що треба знати про угоду з Іраном

Ядерна угода

Перемовини щодо ядерної угоди з Іраном тривали з 2006 року. Укласти її вдалося лише у 2015-му. Окрім Ірану, угоду підписали США, Росія, Китай, Франція, Британія та Німеччина.

Спільний усеосяжний план дій або просто «ядерна угода» передбачала, що Іран не розроблятиме атомну зброю в обмін на зняття санкцій. Це відкривало країні ринки для продажу нафти. Водночас дозволялося збагачувати уран у певних межах задля цивільних цілей.

Серед умов угоди також було й закриття заводу «Фордо», де збагачували уран. За дотриманням усіх вимог стежить МАГАТЕ — міжнародна агенція з атомної енергії. Якщо ж Іран не виконуватиме умов, міжнародні санкції можуть поновити.

Компроміс між Трампом і Конгресом

Трамп апелював до того, що Іран порушує умови угоди. Він звинуватив уряд країни в спонсоруванні тероризму, і заявив, що перекриє Тегерану «усі шляхи до ядерної зброї».

«Угода з Іраном мала на меті сприяти регіональній стабільності та миру у світі. У той час як Сполучені Штати виконують свої зобов’язання, іранський режим продовжує розпалювати конфлікт, підтримувати терор і неспокій на Близькому Сході та за його межами. І найважливіше — Іран не дотримується духу цієї угоди», — заявив Трамп, таким чином відмовившись продовжувати сертифікацію угоди.

Утім, після заяви Трампа, речниця Держдепу Хізер Хоєрт заперечила наміри США відмовитися від ядерної угоди. «Не обманюйтеся заголовками. Ми залишаємося в ядерній угоді, водночас розширюємо наш підхід до оцінки терористичної діяльності Ірану», — уточнила вона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Теракти в Тегерані: Чому Іран потрапив під приціл ІДІЛ

Під час брифінгу у Білому домі Дональд Трамп звинуватив Іран в тому, що він спонсорує тероризм, і заявив, що він відмовить режиму в «всіх шляхах до ядерної зброї», 13 жовтня 2017 року Фото: REUTERS/KEVIN LAMARQUE

Згідно з американським законодавством, президент має підтверджувати угоду кожні 60 днів. Зараз Трамп передав її Конгресу і консультуватиметься із союзниками щодо зміни або покращення. Водночас держсекретар США Рекс Тіллерсон не виключив можливості нової ядерної угоди з Іраном.

Директор центру військово-політичного аналізу Інституту Гудзона в США Річард Вайтц розповів Громадському, якого компромісу досягли Трамп і Конгрес:

«В Адміністрації тривають дебати. Чи дотримуватись угоди, бо вона має свої плюси, чи залишити її повністю — бо не принесла бажаних результатів. Або ж ухвалити компромісне рішення. І таке рішення вони знайшли.

Трамп заявив: «Я її не підтверджуватиму». Він передав угоду Конгресу, тепер є декілька місяців, щоби подумати, як її покращити. Основні зауваження щодо угоди стосувалися дій Ірану в регіоні, зокрема стосовно сусідів — як-от Сирії.

Також вони стосувалися ракетних випробувань Ірану та підтримки радикальних рухів. Тож конгрес може ухвалити деякі закони і накласти штрафи на Іран. Але наразі Сполучені Штати залишаються в угоді», — пояснив Вайтц.

Реакція Ірану та світу

Попри звинувачення з боку США, міжнародні спостерігачі МАГАТЕ запевняють, що Іран сумлінно виконує всі умови договору. За словами гендиректора організації Юкії Амано, ядерна діяльність країни перебуває під найсуворішим контролем.

Своєю чергою Іран заявив, що продовжуватиме виконувати умови багатонаціональної ядерної угоди, попри тиск США. Президент країни Хасан Рухані заявив, що «почувається ображеним через брехливі звинувачення».

«Іранська нація ніколи не схилятиметься під будь-яким іноземним тиском», — сказав Рухані.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Старий-новийпрезидент Ірану: що означає переобрання Рухані на другий термін

Президент Ірану Хасан Рухані у відповідь на звинувачення Трампа заявив, що «почувається ображеним» (на ілюстративному фото - Рухані на засіданні Генасамблєї ООН у Нью-Йорку, 20 вересня 2017 року) Фото: REUTERS/STEPHANIE KEITH

Ключові гравці угоди, зокрема Тереза Мей та Еммануель Макрон, занепокоєні заявою Трампа й закликали президента США не виходити з договору. Німецький міністр закордонних справ Зіґмар Ґабріель навіть пригрозив Сполученим Штатам суттєвим погіршенням відносин:

«Ми повинні сказати американцям, що їхня поведінка в іранському питанні приведе нас, європейців, до спільної позиції разом із Росією та Китаєм — проти США».

Утім, Річард Вайтц переконаний, що дії Сполучених Штатів не матимуть критичного впливу на американсько-європейські відносини.

«Трамп ухвалює багато рішень, які не подобаються європейцям. Приміром, щодо клімат або фінансування НАТО. Ядерна угода з Іраном стане ще одним питанням, на яке зважатимуть. Але найпевніше, це не матиме значного впливу на відносини. Президент Трамп дав чітко зрозуміти, що дотримуватиметься найвигіднішої для США стратегії. Хоч і хотів би працювати з європейцями та поважає їхні інтереси.

Європа складається з різних країн, усі вони реагують по-різному. Є проамериканські держави, приміром, Польща. Там вітають таке рішення. Натомість Німеччина показує невдоволення, адже США нехтують тими інституціями і здобутками, в які німці вклали багато зусиль. Тож я думаю, що Європа розділиться в цьому питанні, але там і без того існує багато розбіжностей», — розповів аналітик.

Після заяви Трампа у Тегерані на акцію протесту вийшли студенти та спалили прапор США,14 жовтня 2017 року Фото: REUTERS/Tasnim News Agency

Наслідки

Думки експертів щодо того, якими будуть наслідки дій адміністрації США, різняться. Дехто стверджує, що такими заявами Трамп штовхає світ до нового ядерного конфлікту, інші запевняють, що це матиме здебільшого політичні наслідки для відносин між країнами-членами угоди. Що, своєю чергою, може вплинути на розподіл важелів впливу у світі та поставити глобальну стабільність під загрозу.

Крім того, може змінитися зовнішньополітичний вектор Ірану, зробивши його владу лояльнішою до Росії або Китаю. Ці країни, на противагу США, виступають за збереження ядерної угоди.

Річард Вайтц переконаний — не варто чекати нової ядерної загрози від Ірану:

«Іран уже давно женеться за ядерним арсеналом, але непокоїтися потрібно все-таки через Північну Корею. Заяви Трампа щодо ядерної війни стосуються лише цієї країни. Конфлікт також можливий між США та Росією, адже Штати захищають Україну та Грузію. Він може статися між Індією та Пакистаном. Або між Іраном та Ізраїлем. Усі ці варіанти є можливими, але я вважаю, що основне занепокоєння має викликати саме корейський сценарій».

Підписуйтесь на наш канал у Telegram