Тренер НАБУ: Розкриття агента може коштувати комусь життя

Watch on YouTube

Ерік Хелдна — екс—заступник голови Служби безпеки Естонії, близько 20 років працював в органах правопорядку Естонії, кримінальній поліції та службі безпеки. Наступні півроку він тренуватиме детективів і агентів Національного антикорупційного бюро, зокрема, з оперативно—розшукової та агентурної діяльності.

Громадське поспілкувалося з Еріком про те, як працюють детективи НАБУ, що таке моральні принципи агентів під прикриттям, та як припинити «війни» між українськими силовиками.

Колишній заступник голови Служби безпеки Естонії, тренер українських детективів та агентів НАБУ Ерік Хелдна під час інтерв'ю, Київ, 26 січня 2018 року Фото: Дмитро Русанов/Громадське

Наступні півроку ви тренуватимете детективів та агентів Національного антикорупційного бюро. Розкажіть, хто вони і чим займаються?

Детективові потрібен дуже хороший нюх на всякі корупційні діяння, адже рідко люди самі діляться інформацією щодо корупції. Фактично, детектив поєднує в собі функції слідчого і оперативника. Гадаю, співробітники НАБУ до цього підходять дуже творчо, тому матимуть хороші результати.

Як починається розслідування і що найважливіше для його ефективності?

Найважливіше — якісна інформація. Неважливо, чи людина звернулася за власною ініціативою, чи із заявою. Але в більшості випадків якісну інформацію щодо корупційних діянь мусить здобути сам детектив. У таких справах «класичного» потерпілого годі шукати. Зазвичай ніхто не зацікавлений у розкритті: ні той, хто дає хабар, ні той, хто бере.

Отже, ніхто на блюдечку не принесе якісні докази. Тому наша головна функція тут — поділитися позитивним досвідом, який ми набули в Естонії. Але важливіше поділитися і невдачами.

Наведіть яскравий приклад боротьби з корупцією в Естонії.

Передусім це виявлення корумпованих суддів. Фільтром корумпованого слідчого повинен бути прокурор, який може врятувати законність справи. Якщо ж корумпований прокурор, остання надія на суддю. Але якщо корумпований і суддя — це біда для правоохоронної системи.

Затаврувати людину корупціонером дуже легко, але виправдати в разі помилки, на жаль, надто складно

Для успішного розслідування оперативник або аналітик має помічати аномалії. Тобто знайти, що саме в цій картині відрізняється від звичайної поведінки. Коли він це помічає, користуючись власними джерелами, він мусить знайти докази і з ними прийти до прокурора.

Прокурор аналізує, чи достатньо доказів. Адже затаврувати людину корупціонером дуже легко. Але виправдати в разі помилки, на жаль, надто складно. Тому презумпція невинуватості в таких випадках — це дуже і дуже важливо.

У нашій практиці був цікавий приклад, коли організована злочинна група намагалася звести наклеп на відомого оперативника, який боровся зі злочинністю в Естонії. При чому, це робилося досить довго і дуже грамотно. Його намагалися підставити руками поліції безпеки, щоб заарештувати.

Колишній заступник голови Служби безпеки Естонії, тренер українських детективів та агентів НАБУ Ерік Хелдна під час інтерв'ю, Київ, 26 січня 2018 року Фото: Дмитро Русанов/Громадське

А як це відбувалося?

Через різні джерела намагалися подавати фейкову інформацію. У якийсь момент йому намагалися підкинути гроші й злити інформацію про це правоохоронцям.

Інтимні стосунки між джерелом інформації і його куратором — це одна з найменш професійних ситуацій

Якщо досвідчений співробітник не зрозуміє, що в системі щось не так, якщо це якось відрізняється від звичайної інформації про корупційні діяння — є варіант помилитися. А помилятися в роботі, де ти можеш завдати величезної шкоди чесному держслужбовцю, — це величезний ризик.

А чи є такий фактор, як етичні міркування детектива? У нас нещодавно була ситуація, коли агента НАБУ звинуватили в інтимних стосунках з його об'єктом. У вашій практиці були такі випадки, коли етичні міркування детектива перешкоджали справі? Або ж у роботі детективи не керуються такими поняттями, як етичні і моральні принципи?

Навпаки! Якщо ти як співробітник, а передусім як громадянин держави, перестав питати в себе, чи це з етичної точки зору прийнятно, тоді, гадаю, ти працюєш не в тому місці. Етика — це найперше в такій роботі. Ти повинен сам собі ставити питання: як ця історія виглядатиме в очах громадськості?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За що затримали агента НАБУ під прикриттям

Коли виникають інтимні стосунки між джерелом інформації і його куратором, то це одна з найменш професійних ситуацій узагалі. У такому разі ти не зможеш аналізувати інформацію та оцінювати її нейтрально. Ти вже прогорів, помилився. Не важливо, йдеться про співробітника НАБУ, СБУ або інші органи. Він має поставити собі питання: чи я сам довіряв би такому джерелу, чи хотів би опинитися в такій ситуації і як би я почувався?

Колишній заступник голови Служби безпеки Естонії, тренер українських детективів та агентів НАБУ Ерік Хелдна під час інтерв'ю, Київ, 26 січня 2018 року Фото: Дмитро Русанов/Громадське

Кілька місяців тому в Україні розгорілася, фактично, війна між різними силовими органами. Приміром, генпрокурор розсекретив агентів НАБУ під прикриттям. Відтак керівництво НАБУ заявило, що зірвана низка важливих спецоперацій і вся агентурна мережа розкрита. Чи були такі «війни силовиків» в Естонії і як ви їх подолали?

Агентура — це дуже чутливе питання. Справа не лише в тому, що ти можеш зірвати спецоперацію. Адже це може коштувати комусь життя! Тому питання захисту й секретності джерела ... це не розголошують ні в якому разі.

В Естонії близько десяти років пішло, щоб побороти нездорове суперництво між силовиками

Так, сумні випадки нездорового суперництва були і в Естонії в 90-ті роки. Може, не в такому обсязі, адже й країна менша. В Естонії близько десяти років пішло на те, щоб подорослішати й побороти нездорове суперництво між силовиками.

Нормальне суперництво — це боротися, скажімо, за честь своєї команди. Але коли йдеться про розголошення даних агента, то це найжахливіше, що може статися. Або якщо ти не передаєш інформацію, виходячи з якихось мотивів і бажання стати популярнішим, або якщо ти перешкоджатимеш комусь у розслідуванні їхніх справ, побоюючись, що вони будуть успішніші за тебе — це дуже негативний сценарій.

 ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перша антикорупційна: що відбувається між старими та новими правоохоронними органами

Нещодавно в Україні була спроба внести законопроект, який дає депутатам можливість звільнити Артема Ситника з посади директора НАБУ. Ключовим фактором, який вирішив ситуацію, стало посольство США. Чи було таке в Естонії, коли «запобіжником» від різких політичних рухів ставало посольство США?

Посольство США не повинно бути запобіжником від політичних дій. Зрозуміло, що ми маємо рахуватися з нашими партнерами в ЄС і НАТО. Але мені не відомий жоден випадок, коли б посол США сказав, що той чи інший законопроект неприйнятний.

Питання не в тому, з якого посольства телефонували, закони повинні ухвалюватися парламентськиими методами. Дуже прикро, якщо через одну людину робитимуть закон: або щоб його прийняти на роботу, або щоб звільнити. Очевидно, це не найкраща практика юриспруденції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Порятунок рядового Ситника»: як міжнародні партнери України відстояли директора НАБУ

Усім правоохоронним органам треба гарантувати: якщо вони працюють у потрібному напрямку і в межах закону, тоді їхнє керівництво не можна звільняти без причини і такими методами. Гра має бути за однаковими правилами для всіх.

Колишній заступник голови Служби безпеки Естонії, тренер українських детективів та агентів НАБУ Ерік Хелдна під час інтерв'ю, Київ, 26 січня 2018 року Фото: Дмитро Русанов/Громадське