«Якщо Шайтанов почне говорити — вилізуть інші прізвища». Інтерв'ю з агентом у справі держзради генерал-майора СБУ

У квітні 2020 року генерал-майора СБУ Валерія Шайтанова в Києві гучно затримали його ж колеги-спецслужбовці. Чоловіка звинуватили в державній зраді й підготовці терактів та вбивств на території України. Слідство вважає, що він працював на полковника ФСБ РФ Ігоря Єгорова і передавав йому інформацію, яка становила державну таємницю. Сам обвинувачений говорить, що його підставили та не визнає провини. У зраду Валерія Шайтанова не вірять і деякі його колеги зі служби. 

Ми поспілкувалися з головним свідком у цій справі — вже офіційно звільненим працівником СБУ Іваном Лукашевичем, який працював з Валерієм Шайтановим та Ігорем Єгоровим під прикриттям, фіксуючи розмови з ними на спеціальні пристрої. Ішлося тоді, зокрема, і про плани вбивства добровольця Адама Осмаєва (смерть якого згодом інсценували спецслужби). 

Це перше інтерв’ю Івана Лукашевича, в якому він розкриває нові деталі тієї операції, говорить про те, наскільки багато в спецслужбах «кротів», та наводить свою версію того, чому ж у цій справі затримали не всіх фігурантів.

Найголовніше з нашої розмови — у матеріалі.

З головним свідком у справі генерал-майора СБУ Валерія Шайтанова ми зустрічаємося в кафе на столичному Печерську. Пан Лукашевич перебуває під цілодобовою охороною спецслужб — до нас на зустріч він також приходить у супроводі співробітника СБУ. Так буде аж до кінця судового процесу над Валерієм Шайтановим.

Він не без задоволення розказує про спецоперацію та запевняє, що не лише виконував свою роботу, а й врятував життя двом друзям: добровольцю Адаму Осмаєву (він є потерпілим у справі Шайтанова) та нинішньому керівникові Головного управління розвідки Кирилу Буданову — останнього ФСБ також нібито планувала вбити після Осмаєва. Крім того, Лукашевич стверджує, що жертвою російських спецслужб ще мав стати український снайпер Олександр Суворов. «Осмаєв — відома особа, Буданов — теж. Олександр Суворов — це стрілець-спортсмен, який разом із головним управлінням розвідки з 2015 року почав виїжджати на завдання. Стрілець-високоточник. Він стільки, напевно, знищив цих "фейсів" (представників ФСБ РФ — ред.), що постало питання про його ліквідацію», — розповів Лукашевич.

«Я зрозумів, що десь тече»

«Після початку війни я набрав людей у снайперський відділ. Потім до мене приєднався виходець з Криму Григорій Галаган, який зараз керує Силами спеціальних операцій. Наша перша операція — це бої за Дебальцеве, потім були інші гарячі точки. Нас нічого не стримувало, ми всі хотіли взяти Ростов. Але гальмувало інше: події, які від нас не залежали. Я тоді не міг зрозуміти, чому деякі речі, які ми маємо виконати, нам або прямо забороняють, або дають безліч другорядних завдань, які повністю розпорошують наш функціонал»,— пригадує Іван Лукашевич свою службу в перші роки війни з Росією.

Чоловік каже, що почав підозрювати витікання інформації в РФ, коли працював в центрі спецоперацій «Альфа» СБУ. «От збираєш дані, що заїхала група російських снайперів і вони працюють. Я беру з собою відповідні засоби, контррозвідку, тощо, їду на точку, і… нічого немає. Де вони поділися? Невідомо»,— каже Лукашевич. Утім, запевняє, що на Шайтанова, який тоді займав керівну посаду в «Альфі», не думав до останнього — поки не почав «експериментувати».

«Скажу, що їду на Авдіївку, а сам пошурую на Піски — там, де на нас не чекають. І ось там ми їх (бойовиків так званих «Л/ДНР» — ред.) зустрічали класно. І я зрозумів, що тече не зі штабу АТЦ, а з нашого. А керівником підрозділу тоді був якраз Шайтанов»,— додає чоловік.

Як стверджує Іван Лукашевич, після служби в зоні бойових дій він отримав інше завдання від керівництва. Тоді ж з’явилася легенда про його звільнення з СБУ — і саме тоді нібито й активізувався Шайтанов. «Він почав активно вербувати мене для виконання злочинних завдань в інтересах ФСБ РФ», — каже Лукашевич. За його словами, одна з перших зустрічей відбулась у столичному ресторані «Чорноморка». Тоді Валерій Шайтанов нібито підтвердив свої зв’язки з полковником ФСБ Єгоровим, про які Лукашевич раніше чув від іноземних партнерів. Спецслужби дружніх країн, які «працювали» над групою Єгорова в Європі, як стверджує агент, зафіксували зустрічі ФСБівця з Шайтановим в одній із держав ЄС. «Тобто він [Шайтанов] отримував гроші, отримував завдання, розподіляв це між членами угруповання. Він був резидентом, що відповідав за підривну діяльність в СБУ».

«Після того, як Шайтанов почав мене активно вербувати, я доповів першому заступнику голови СБУ Руслану Баранецькому, а той доповів голові СБУ Івану Баканову та віддав розпорядження на розробку цього "крота"», — каже Лукашевич. Його нібито «звільнення» зі спецслужби вирішили використати як легенду вже для цієї спецоперації. Крім того, за словами агента, придумали ще дещо: спільну образу на керівництво СБУ. «Шайтанов почав шипіти, мовляв, ті отримали квартири, ті — посади, ті беруть участь у контрабанді, а ми що — ми старі солдати», — пригадує Лукашевич.

«Я йому одразу заявив, що не дуже довіряю його феесбешним друзям, а він тоді показав моє фото з росіянином Ігорем Хромлюком — моїм колишнім однокурсником, з яким ми не спілкувалися понад 20 років, і який зараз працює в ФСБ. І запитав: "Ну як? Довіряєш йому?". А потім зв’язав мене з ним, і він фактично став посередником між мною, Шайтановим та Єгоровим до моменту нашої особистої зустрічі з останнім».

Тоді ж, за словами Лукашевича, він почав отримувати певні завдання та настанови від Шайтанова.«Ми ніколи не форсували події, намагались максимально обережно вивчити всю їхню організацію: агентуру, завдання від ФСБ, засоби передавання інформації, засоби зв'язку, контакти з іншими особами тощо. Загалом документування тривало близько шести місяців», — каже чоловік.

У прокуратурі стверджують, що спецоперацію проводили без участі інших країн, втім, Лукашевич запевняє, що була й міжнародна підтримка: адже зустрічі агента з полковником ФСБ Ігорем Єгоровим відбувалися на території ЄС, а не в Україні. «Так, основну роботу зробило саме 5-те управління ДКР, але з активною допомогою дружніх спецслужб. Група офіцерів ДКР не може просто так виїхати до Німеччини чи Франції, не погодивши всі аспекти із відповідними спецслужбами цих країн», — додає Лукашевич.

«Тіло і зброю втопив у Дніпрі»

За офіційною версією, саме Іван Лукашевич за завданням Шайтанова та Єгорова мав убити добровольця Адама Осмаєва, який зараз є потерпілим у справі. Агент стверджує, що працював максимально обережно, щоб його не звинуватили в підбурюванні до злочину. «Важливо було показати, що ідея надійшла саме від нього [Шайтанова]. І я пам’ятаю, як казав йому: "Ну, Осмаєв нормальний мужик, ми з ним воювали. Може, якось в інший спосіб вирішити це питання?", — а Шайтанов тоді кричав: "Ні! Тільки вбити". Це все є на записах, все зафіксовано», — розповідає Лукашевич. Шайтанов нібито детально інструктував його щодо вбивства та знищення слідів злочину, а також дав контакти людини з Харкова, яка мала допомогти Лукашевичу зробити російський паспорт та згодом виїхати до Росії.

Одним із головних доказів у справі слідство вважає запис, на якому йдеться про передавання Лукашевичу грошей від Шайтанова. «Від Шайтанова я отримав також чотири тисячі доларів на купівлю гвинтівки для вбивства й телефонів. Ми по черзі спілкувалися з ним та Єгоровим у Signal. Єгоров ще одну програму мені туди встановив — "Antox". На другий телефон я мав уже лише зробити фото вбитого Осмаєва. Саме цей телефон я йому й привіз напередодні затримання», — розповідає Лукашевич. Менше з тим, у адвокатів генерал-майора є інше пояснення, звідки взялися 4 тисячі доларів — про це ми розповімо нижче.

Для того, щоб Шайтанов повірив у смерть Адама Осмаєва, спецслужбовці інсценували його вбивство та зробили відповідні фото на телефон агента. «Наші фахівці з кіностудії Довженка творять дива»,— пригадує Лукашевич цю постановку. Шайтанову ж агент сказав, що тіло та зброю згодом втопив у Дніпрі. Під час останньої зустрічі Лукашевич також попросив його поквапитися з оплатою виконаної роботи — а одразу після, того як вони попрощалися, Шайтанова затримала СБУ.

Заразом затримали ще одного фігуранта цієї справи — Анатолія Гарбуза. Раніше він був помічником В’ячеслава Константіновського, депутата від «Народного фронту» та члена комітету з питань оборони. Гарбуз пішов на співпрацю зі слідством, тож йому залишили лише одну статтю — «незаконне поводження зі зброєю». За словами Лукашевича, тоді затримали ще кількох людей, утім, їхні прізвища він не називає — вони ще можуть бути корисні слідству.

Виникає питання: чому ж українські спецслужби не організували затримання полковника ФСБ Ігоря Єгорова, якщо їхній агент кілька разів зустрічався з ним у країнах ЄС? Лукашевич пояснює, що такі плани були. Основну суму за вбивство Адама Осмаєва йому особисто мав передавати Єгоров під час зустрічі в Німеччині, і саме тоді його й мали затримати місцеві спецслужби. Проте, як стверджує Іван Лукашевич, завадив карантин: ФСБівець не зміг виїхати до Німеччини.

«Шайтанов — піщинка в болоті ДКРО ФСБ»

«Шайтанов насправді — це маленька піщинка в болоті під назвою ДКРО ФСБ Російської Федерації. Це та злочинна організація, яка займається замовними вбивствами за кордоном, в Україні. Агентура, диверсії — все-все-все. Її завдання — влаштовувати хаос», — розповідає Лукашевич про ширший фокус спецоперації по Шайтанову. «Це терористична організація, яка причетна і до вбивства Хараберюша Олександра (український спецпризначенець, полковник СБУ, якого вбили в 2017 році в Маріуполі Донецької області — ред.). Щоправда, вона використовувала тоді "Леніна" (начальник Центру спецоперацій так званого Міністерства держбезпеки «ДНР» — ред.). Кирила Буданова ще у 2019-му теж хотіли вбити, але вже особисто. Тоді агент, який ліпив бомбу, підірвав сам себе — вибухівка спрацювала у нього в руках. Двох його поплічників 5-те управління ДКР зловило, вони досі у в’язниці. З їхньою допомогою ми розкрили прізвища людей, що відповідають чи стоять за тим чи іншим терористичним актом»,— розповідає Лукашевич. Він наголошує, що Ігор Єгоров якраз-таки відповідав за український напрямок, і ним активно цікавились європейські колеги.

«Він мав гарні зв'язки ще за часів Януковича. Тоді нам завжди нав'язувалася дружба з Росією, була співпраця певних спецслужб. От тоді Єгоров був як риба у воді. Та й не тільки він, таких було багато»,— каже Лукашевич та додає, що свою роль Єгоров відіграв і під час окупації Криму. «Його завданням насамперед було схилити до зради офіцерів центру спеціальних операцій "Альфа" — третього управління, яке на той час було розташоване в Сімферополі. Він впорався майже на відмінно, тільки троє наших офіцерів звідти вийшли (хоча й до них ще є питання — чому вийшли?). Всі решта зрадили. Єгоров з цим завданням впорався, він за це отримав медаль "За взяття Криму". Також він допомагав у захопленні державних установ в Донецькій та Луганській області»,— розповідає агент. Окрім того, Ігор Єгоров також є фігурантом справи щодо катастрофи малайзійського Боїнга MH-17 в 2014 році.

«Коли заговорить Шайтанов — їм буде капець»

«Єгоров ще у 2015 році вояжував Україною під документами прикриття і зустрічався з деякими офіцерами ЦСО “А”. Скільки тут є “кротів”, агентів впливу — ви не уявляєте! Вони перейшли на бік ворога, але працюють тут досі. Працюють по-різному: хтось збирає інформацію, хтось провадить підривну діяльність, а хтось є просто агентом впливу — йому треба сформувати якусь думку про певні події, людей. Вони закидають своїх людей в органи державної, виконавчої, законодавчої влади, в комітети з розвідки і оборони. Вони тягають звідти інформацію та передають — зокрема й через Шайтанова так робили. Однією з його основних місій було тягати інформацію: що приймається на озброєння, що планується, що потрібно зарізати. І це в часи війни,— каже свідок. — Зараз багато хто не зацікавлений у повному розслідуванні та відкритості справи Шайтанова, бо якщо він почне говорити — вилізуть такі прізвища… І їм буде капець».

За словами Івана Лукашевича, у 2014 році до України приїздила група офіцерів ФСБ, яким також сприяли наші правоохоронці. «Базувалися вони в таборі на Конча-Заспі. Про це зараз всі бояться розповідати, але це факт встановлений, вони були. У справі проти Шайтанова є навіть свідчення цих "альфачів", які возили ФСБівців у центр міста. Ймовірно, саме вони й спровокували перші сутички на Майдані, вбивства правоохоронців. Але про це не говорять: багато тих офіцерів лишились в СБУ, перейшли на інші посади, і їм не цікаво, щоб народ дослідив їхню роль у цих подіях»,— пояснює Лукашевич. Він додає, що ця справа може також розкрити й інформацію про причетність деяких спецпідрозділів СБУ до контрабанди в зоні проведення бойових дій.

Що каже Шайтанов та його захисники?

«Це все не так інтерпретували», — так коротко Валерій Шайтанов прокоментував нам приховані записи розмов у цій справі під час перерви між судовими засіданнями. Сам він наголошує на тому, що кримінальне провадження правоохоронці сфальсифікували, а записи перекрутили так, як їм зручно. Втім, він не припускає, що було їхнім мотивом. «Ми це все знаємо, дослідили, розуміємо. Але я не буду це зараз озвучувати. У ЗМІ звикли багато чого перекручувати. Зараз я скажу одне, а це можуть трактувати інакше», — сказав нам Шайтанов. Він також запевнив, що не збирається тікати чи переховуватися від слідства. «Я сам зацікавлений у тому, щоб спростувати всю цю дурню. А, по суті, що вони зробили? От як прибирали нормальних офіцерів, які проводили заходи — так прибрали і мене. По суті я ж був дуже ефективним менеджером війни»,— заявив у суді Шайтанов.

Адвокати Шайтанова також мають пояснення й щодо 4 тисяч доларів, про які йшлося на записах Лукашевича. «Орієнтовно у 2019 році в центрі почав з’являтися Іван Лукашевич. Оскільки вони були давні знайомі та — як вважав Шайтанов — перебували у дружніх відносинах, вони відкрито спілкувалися на різні теми, зокрема й на внутрішньополітичні та зовнішньополітичні. Так, під час зустрічей Лукашевич повідомив Шайтанову, що його дружина захворіла на рак, і Шайтанов запропонував йому матеріальну допомогу. Але, Лукашевич, який діяв за завданням оперативних співробітників 5 управління ДКР, заявив останнім, що Шайтанов нібито заплатив йому за замах на життя Осмаєва», — зазначив адвокат Георгій Тігішвілі. Натомість Іван Лукашевич підтверджує, що справді збирав гроші на лікування дружини, але ще у 2016 році, і про це багато хто знав в СБУ.

Також захист стверджує, що сторона обвинувачення не надала доказів того, що Валерій Шайтанов справді був у змові з будь-яким працівником іноземних спецслужб з метою проведення підривної діяльності проти України.

«У матеріалах кримінального провадження та в реєстрі матеріалів досудового розслідування, який долучено до обвинувального акту, немає доказів отримання Шайтановим грошових коштів від будь-яких працівників іноземних спецслужб, зокрема й від працівників спецслужб РФ на вербування співробітника СБУ Лукашевича або будь-якої іншої особи для проведення підривної діяльності проти України. А також для спонукання Лукашевича до вчинення терористичного акту або іншого кримінального правопорушення»,— сказав адвокат.

Самого ж Лукашевича окремо нібито не допитували та не перевіряли його свідчення.

Що зі справою Шайтанова?

Справу Валерія Шайтанова слухає колегія Голосіївського суду Києва. Наразі досліджуються письмові докази, які зібрало слідство. Під час останнього судового засідання суддя поскаржився, що колегія досі не має доступу до секретних матеріалів справи. Але прокурор Іван Киселевич вважає, що це поки не є принциповим, і розгляд можна продовжувати.

Окремо існує також справа щодо полковника ФСБ Ігоря Єгорова за статтею 258 Кримінального кодексу України — «терористичний акт». Її вже заочно слухають у Шевченківському суді Києва. Інший епізод, щодо шпигунства, слідство планує цього року теж передати в суд.

До всього, прокурор пояснив, що проти однокурсника агента Лукашевича, Ігоря Хромлюка, слідство ще не зібрало достатньо доказів для підозри, адже у злочині він мав епізодичну роль.

Чи підтвердить сказане нам в інтерв’ю головний свідок Іван Лукашевич під присягою у суді — буде відомо протягом наступних судових засідань. Суд проситиме прокурорів змінити порядок дослідження доказів та допитати свідка вже найближчим часом. А адвокати Шайтанова наголошують, що якщо свідок не зможе підтвердити сказане на досудовому розслідуванні — вони докладуть максимум зусиль, щоб притягнути його до відповідальності.