Європарламент назвав втечу вірмен із Нагірного Карабаху «етнічною чисткою» та закликав до санкцій проти Баку

Про це йдеться на сайті Європарламенту.

У резолюції, ухваленій 5 жовтня, Європарламент «рішуче засудив заздалегідь спланований і невиправданий військовий напад» Азербайджану на Нагірний Карабах 19 вересня, який, на думку євродепутатів, є грубим порушенням міжнародного права та прав людини та явним порушенням попередніх спроб досягти припинення вогню.

У Європарламенті зазначили, що понад 100 тисяч вірмен були змушені покинути свої домівки, що «рівнозначно етнічній чистці».

Також там «рішуче засудили погрози та насильство, вчинене азербайджанськими військами проти вірменських жителів Нагірного Карабаху».

Парламентарі закликали ЄС запровадити санкції проти урядовців Азербайджану, відповідальних за порушення режиму припинення вогню та порушення прав людини в Нагірному Карабасі.

«Нагадуючи азербайджанській стороні, що вона несе повну відповідальність за забезпечення безпеки та добробуту всіх людей у регіоні, євродепутати вимагають розслідування зловживань, скоєних азербайджанськими військами, які можуть становити воєнні злочини», — ідеться в заяві.

Євродепутати застерегли Баку від «будь-якого потенційного військового авантюризму» щодо територіальної цілісності Вірменії. Також вони закликали Туреччину «стримувати свого союзника» та засудили Анкару за озброєння Азербайджану.

Парламент також закликав ЄС провести «комплексний перегляд своїх відносин з Баку».

«Розвиток стратегічного партнерства з такою країною, як Азербайджан, яка відверто порушує міжнародне право та міжнародні зобов’язання, і має тривожну історію з правами людини, є несумісним із цілями зовнішньої політики ЄС», — зазначили євродепутати.

Наприклад, вони закликають ЄС призупинити будь-які переговори щодо відновлення партнерства з Баку, а якщо ситуація не покращиться, — розглянути питання про призупинення угоди ЄС про спрощення візового режиму з Азербайджаном.

Крім того, євродепутати виступили за те, щоб ЄС зменшив свою залежність від імпорту азербайджанського газу та, у разі військової агресії чи гібридних атак проти Вірменії, повністю припинив імпорт азербайджанських енергоносіїв.

Трохи контексту

19 вересня Міноборони Азербайджану оголосило про проведення «локальних антитерористичних заходів» у Нагірному Карабаху після заяв про провокації з боку вірменських сил. Зрештою, невизнана «Нагірно-Карабаська Республіка» 20 вересня погодилася на умови Азербайджану: бойові дії мають припинитися, також ідеться про повне роззброєння армії Карабаху та виведення важкої техніки з території невизнаної республіки.

Як уточнили в Міноборони Азербайджану, розташовані у Карабаському районі формування збройних сил складають зброю, залишають бойові позиції, а військових роззброюють.

Увечері 20 вересня президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив про завершення «антитерористичних заходів» у Нагірному Карабасі. За його словами, країна за один день виконала всі поставлені завдання й відновила територіальну цілісність.

Алієв стверджує, що цивільне населення не постраждало, бо Азербайджан використовував високоточну зброю й не завдав ударів по цивільній інфраструктурі.

А втім, за даними Офісу омбудсмена Вірменії від 20 вересня, внаслідок обстрілів у Нагірному Карабаху відомо про 32 загиблих і понад 200 поранених, зокрема про п'ятьох загиблих цивільних дорослих і двох дітей.

28 вересня так званий президент невизнаної «Нагірно-Карабаської Республіки (Арцах)» Самвел Шахраманян підписав «указ», яким припиняє існування «республіки» з 1 січня 2024 року.

Місія ООН, яка уперше за останні 30 років відвідала Нагірний Карабах, не виявила насилля проти вірмен, однак була вражена, що вони так «раптово» залишили регіон.