З Алмати не змогла вилетіти група українців. МЗС намагається їм допомогти

Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко.

Він розповів, що дипломати допомогли українцям із пошуком місць для ночівлі. Наразі українське посольство намагається дізнатися в адміністрації аеропорту та авіакомпанії, чи можливо організувати рейс.

Також Ніколенко зауважив, що посольство підтримує зв'язок із пасажирами, проте ситуацію ускладнює введення надзвичайного стану в Казахстані, нестабільна робота мобільного зв'язку та Інтернету, а також часткове обмеження руху регіонального пасажирського транспорту.

Менше з тим, за його словами, аеропорт Нур-Султана працює в штатному режимі, й 6 січня звідти заплановано рейс до Києва. В українському МЗС наголосили, що очікують від казахстанської влади забезпечення безпеки громадян України.

«Хочу усіх заспокоїти: українська держава не покине своїх громадян напризволяще. Подальші кроки МЗС та інших відомств задля захисту інтересів українців в Казахстані будуть коригуватися залежно від розвитку безпекової ситуації», — додав речник МЗС.

Доповнено. Як повідомив нам Олег Ніколенко, до посольства звернулися 43 громадянина України зі скасованих авіарейсів з Алмати та Нур-Сулатана. За інформацією казахстанської сторони, відновлення роботи міжнародного аеропорту у місті Алмати заплановане на 7 січня.

Наразі інформації про те, що громадяни України потрапили у надзвичайну ситуацію на тлі останніх подій у Казахстані, немає.

Нагадаємо, 5 січня протестувальники захопили аеропорт в Алмати, а вже вночі 6 січня влада заявила про проведення «антитерористичної операції» у місті та звільнення аеропорту.

Що робити українцям в Казахстані?

МЗС закликає уникати місць масових заходів, насамперед у великих містах, виявляти підвищену пильність і обережність, а також зареєструватися в електронній системі «ДРУГ», щоб дипломати могли вчасно надати допомогу.

У разі загрози життю чи безпеці українці можуть звернутися за допомогою за номером телефону: +7 705 755 66 10 або на електронну пошту: emb_kz@mfa.gov.ua.

Ситуація в Казахстані

Люди вийшли на протести після того, як уряд запровадив з 1 січня 2022 року нову ціну на зріджений нафтовий газ: більшість транспорту в Мангістауській області заправляється цим паливом, але нинішній розмір мінімальної заробітної плати робить його фактично недоступним.

Протестувальники вимагали вдвічі знизити ціну, а область забезпечити постійним запасом газу — наразі стикаються зі збоями в його подаванні. Зрештою президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 січня оголосив про зниження ціни на газ (втім, лише в Мангістауській області). Окрім того, люди вимагали відставки уряду — цю вимогу виконали зранку 5 січня.

Менше з тим, протестувальників це не зупинило, і 5 січня акції тривали: люди вимагали відставки колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади очільника Ради безпеки — оскільки він, на думку громадян, пішов з посту глави держави лише формально. Після цього Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва. Заворушення у країні Токаєв пов'язує зі «змовниками, яких підтримують фінансово», та обіцяє жорстко реагувати.

А 6 січня у Міністерстві внутрішніх справ Казахстану заявили про десятки загиблих демонстрантів, військових і поліцейських. Влада та державні ЗМІ повідомляють про сотні поранених з обох боків.

Дії влади

5 січня у Казахстані оголосили режим надзвичайної ситуації. Президент Касим-Жомарт Токаєв звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) по допомогу в придушенні протестів та заявив про «терористичну загрозу».

До ОДКБ, окрім Казахстану, належать Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан — всі вонипогодились ввести свій контингент в країну.