За останні 50 років посухи, повені й шторми завдали більше людських та фінансових втрат, ніж будь-які інші стихійні лиха

Наслідки паводків у Бельгії, 16 липня 2021 року. Ілюстративне фото
Наслідки паводків у Бельгії, 16 липня 2021 року. Ілюстративне фотоFrancisco Seco / AP

Протягом 1970—2019 років найбільш руйнівні стихійні природні лиха у світі були пов’язані з водною стихією. Через них загинули більше людей і сталося більше фінансових збитків, ніж від будь—яких інших природних явищ.

Про це в п’ятницю, 23 липня, повідомила Всесвітня метеорологічна організація (ВМО).

Зокрема, за останні п’ятдесят років найбільше людей у світі загинули внаслідок посухи (650 тисяч), штормів (577 232) та повені (58 700). На четвертому місці — перепади температур, які стали причиною загибелі 55 736 людей.

Що стосується економічних збитків, то до десятки найбільш руйнівних стихій входять шторми (521 мільярд доларів) і повені (115 мільярдів доларів). У Європі сукупні втрати від цих двох природних лих становлять 377,5 мільярдів доларів — у порівнянні з іншими явищами це найбільші збитки.

Як відзначають у ВМО, зміни клімату, погодні умови й водна стихія спричинила за останні 50 років у світі 50% усіх лих (включно з техногенними), а також 45% усіх смертей і 74% всіх економічних збитків унаслідок цих лих.

«Жодна країна — хоч розвинена, хоч така, що розвивається — не захищена [від змін клімату]. Зміни клімату відбуваються тут і зараз. Ми зобов'язані більше вкладати в пристосування до кліматичних змін», — заявив генеральний директор ВМО Петтері Таалас.

Він додав, що останні екстремальні погодні умови — як пожежі в Північній Америці, так і паводки в Європі — є наслідками зміни клімату: «З нагріванням атмосфери вона утримує більше вологи, а отже, під час шторму випадатиме більше опадів».

Повну статистику щодо природних лих Всесвітня метеорологічна організація обіцяє оприлюднити у вересні 2021 року у збірнику «Атлас смертності й економічних збитків унаслідок екстремальних погодних, кліматичних і водних умов (1970-2019)».

За оцінками Міжурядової групи з питань зміни клімату при ООН, до середини ХХІ століття середня температура у світі зросте на 1,5 градуса за Цельсієм. Це теоретично допустима норма, перевищення якої може призвести до зменшення врожайності рослин і, відповідно, змін в екосистемах світу.

Якщо ж темпи зростання викидів, спричинені найбагатшими людьми світу, залишатимуться такими ж, як зараз, до 2050 року температура зросте ще на 1,5 градуса за Цельсієм — навіть якщо решта світу знизить рівень шкідливих викидів до нуля.