Керівник діджитал-кампанії Зеленського переконує: посади йому не потрібні, оскільки він сам має власний бізнес. Цікаво займатися діджитал-рішеннями для великих державних проектів. Михайло Федоров став одним із тих, кого Зеленський представив як частину власної команди за три дні до голосування у другому турі. Відділ Федорова займався соціальними мережами та розбудовував спільноту волонтерів, які долучилися до кампанії Зеленського в інтернеті. За його словами, їх було майже 600 тисяч по всій країні.

Як велася ця робота, якою була стратегія у соцмережах та скільки вона коштувала, а також як працювали ботоферми і що таке концепція «держави у смартфоні» — в інтерв'ю Михайла Федорова Громадському.

В чому унікальність саме цієї кампанії?

Усі наші проекти були максимально відкритими, і ключові показники ефективності для кожного проекту — залучити максимальну кількість людей. У нас була волонтерська група «Зе!діджитал», яка допомагає реалізовувати нашу стратегію. Кожний етап кампанії був максимально налаштований на залучення. Це волонтерський контакт-центр, спілкування з адміністраторами неофіційних сторінок, різноманітні конкурси, де самі люди вигадували фейки проти нас.

Поясніть, як ви це робили на конкретному прикладі. Наприклад, хто працював у контакт-центрі, які питання ставили?

Із запуском кампанії ми написали в телеграмі, що шукаємо людей у контакт-центр. Ми не пішли до знайомих, братів, сестер, в якесь агентство. Ми опублікували в телеграм-каналі, що нам потрібні люди в контакт-центр, волонтери.

Після цього ми сказали: відправте нам відеорезюме, щоб ми побачили людей, подивилися, як вони розмірковують, як говорять, адже їхня основна задача — комунікація. Ми отримали низку заявок, відібрали людей — здебільшого це студенти останніх курсів, молоді енергійні люди. Деякі працювали позмінно. Тепер вони — наш фундамент, не уявляю нашої діджитал-кампанії без них.

Керівник діджитал-кампанії у «ЗеКоманді» Михайло Федоров в штабі Зеленського в день другого туру виборів президента, Київ, 21 квітня 2019 року
Фото:

Богдан Кутєпов/Громадське

Як це працювало?

Ми розробили ІТ-систему, у нас класні партнери, які допомогли створити волонтерський контакт-центр. Ми відкрили можливість будь-якій людині поставити запитання Володимиру Зеленському та команді. Та найцікавіше — на це запитання відповідає не наш контакт-центр, який у нас у штабі штатний, а будь-яка людина, яка вирішила вивчити тематику і відповісти волонтеру на його питання. З одного боку, я, як людина, захотів поставити запитання Володимирові, залишив заявку, а ви, як людина, яка хоче допомогти нашій кампанії, стали волонтером і зателефонували мені. При цьому ви не були у нашому штабі, не проходили офлайн навчання.

Яка компетентність цих волонтерів? Ми розробили електронну книгу, назвали її «Зе Book». У цій книзі були всі відповіді на питання, які ставлять звичайні люди. Що мене дуже вразило — жоден журналіст не зареєструвався як волонтер і не отримав доступ до цієї книги — це фактично розшифрована програма, за пошуком можна знайти відповідь на будь-яке питання: тарифи, податки, бізнес. Люди різного віку залишали заявку, а на всі сто відсотків питань відповідали волонтери, без якогось контакту з нами.

Скільки дзвінків було на день? Де гарантія того, що вам не телефонували боти чи прибічники іншого кандидата?

Це був мій найбільший страх — що почнуть телефонувати люди, які захочуть говорити якісь дурниці тим, хто нам довіряють і хотіли поставити питання. Тим паче, що найчастіше хочуть запитати саме ті люди, які сумніваються. Але це якось магічно спрацювало — напевне, люди кращі, ніж ми про них іноді думаємо.

На який канал зв'язку ви робили акцент? Фейсбук, Інстаграм, Телеграм? У Зеленського один із найбільших телеграм-каналів в Україні. Як вдалося його виростити?

У мене було бажання знайти лідера думок серед молоді, напевно тому, що я з цієї аудиторії і мені було цікаво самому з ними комунікувати. Ми зробили акцент на Телеграм, але я розумів, що Телеграм — соцмережа, яка найважче розвивається. Тому, якщо ми зможемо підняти Телеграм, то наші інші соцмережі в будь-якому випадку виростуть.

Найчастіше, щоб потрапити до нас в телеграм, треба перейти з ФБ, Інстаграм. Відповідно, ми розвивали ФБ і Інстаграм, де просто перелінковкою кликали людей в телеграм. Ми ще зробили такі неординарні штуки, більш типові для бізнесу: проводили конкурси — на кращі стікери, на зустріч із кандидатом у президенти, на чашку, футболку. За рахунок цих конкурсів дуже сильно росла аудиторія. Це було цікаво. Плюс іноді якийсь унікальний контент ми публікували лише в Телеграм, це теж підхоплювали ЗМІ.

Чи у всіх кандидатів спрацювала б така стратегія?

Ні. Петро Олексійович в останні три тижні спробував скопіювати нашу модель. Він створив сайт, де каже: приходьте, реєструйтеся, телеграм-канал почав активно розвивати, щось запитувати в людей, публікувати скріншоти їхніх відповідей тощо. Коли я починаю працювати з будь-який проектом, я спершу думаю, що в ньому найсильніше, у чому його сенс, чому він перемагає серед інших продуктів.

У Володимира Зеленського це — народна підтримка, те, що він впізнаваний на 100%, справжній, щирий. У мене такий інсайт був: Зеленський — це я. Тобто кожна людина каже: блін, Зеленський теж їсть бургери. Зеленський теж плаче, у Зеленського така ж мама, як у мене.

Юлія Тимошенко теж купувала хот-дог на заправці.

Це не її сильний бік. Відпочатку Тимошенко почала грати не свою роль, як і Порошенко.

Керівник діджитал-кампанії у «ЗеКоманді» Михайло Федоров в штабі Зеленського в день другого туру виборів президента, Київ, 21 квітня 2019 року
Фото:

Богдан Кутєпов/Громадське

Але ж ми розуміємо, що це не лише діджитал-історія. Був серіал «Слуга народу», який транслювався і під час кампанії, в день тиші, були концерти «95 Кварталу», які не припинялися. Тобто це не ті люди, які користуються Інстаграмом та Телеграмом.

Я все це зводжу до 100% впізнаваності.

Є поняття «порохоботи», «юлеботи», і вже є «Зеботи». Чи користувалися ви цим механізмом?

Ми ніколи не користувалися ботами, жодним програмним забезпеченням, яке генерує щось. За 100% впізнаваності і такої підтримки населення нам не потрібні боти. У нас на один коментар якогось бота, який прийшов зі сторони, 15 коментарів живих людей. Ми розробили свою систему.

Ви хочете сказати, що всі ці нескінченні коментарі під нашими, зокрема, сюжетами, трансляціями, де вилазять зелені сердечки і «Зеленський — наш президент» — це все живі люди?

Так. Я вам можу пояснити, чому в цих людей така реакція. Тому що це системна робота. Волонтерський контакт-центр — це лише один із наших проектів. Таких проектів 10-15. Коли ми почали кампанію, за годину з'являлися десятки, а, може, й сотні неофіційних спільнот.

Є людина, яка живе в Дніпропетровську, вона не має можливості приїхати в Київ і прийти на якийсь мітинг, тому що ми мітинги не робимо, або прийти в намет, тому що у нас наметів немає, але в нього є бажання допомогти. Враховуючи, що ми увійшли в онлайн, так, це наша територія, і ми лише в онлайні були присутні, людина створює спільноту. Це перше, що можна легко зробити. І таких неофіційних спільнот — ФБ, Інстаграм, Телеграм — було створено за перші два місяці близько двох тисяч. Ми об'єднали людей, які створили спільноти, а також наші офіційні регіональні спільноти в один чат і почали з ними комунікувати. Почали їх вчити — вебінари, семінари, як вести сторінки, як спілкуватися з людьми, як підтримувати їхню енергію.

Найактивніших людей ми привезли до Києва, зустрілися і почали далі вчити, зустрічатися з ними. Ми постійно відповідали на коментарі у ФБ, в Інстаграмі, на пошту. У нас наразі є 600 тисяч волонтерів, які залишили заявку, з якими ми комунікували. Наші люди з фізичного контакт-центру ночами переписуються в Інстаграмі з людьми, ночами відповідали на їхні запитання, цілодобово відповідаємо на пошту. Доки журналісти обговорювали все навколо, ми справді спілкувалися з людьми, які потім нас цими дивними цікавими картинками підтримували.

Я нещодавно спілкувався з одним журналістом, і він каже: слухай, я три дні витратив на те, щоб аналізувати, шукати ваших ботів і те, що ви робите негативне проти опонентів. Він каже: я три дні не спав, взагалі нічого не знайшов. Я роздрукував усі картинки, які в інтернеті ваші кидають люди в коментарі, я зрозумів, що вони взагалі не пов'язані між собою. У нас не було системної роботи, щоб очорнити когось.

На що пішли основні кошти? У розслідуванні нашого колеги Дениса Бігуса ми бачили переписку, в якій ви, начебто, називаєте суму у 240 тисяч (гривень) за підтримку ботів і підтримку від атак. Про що йшлося?

Там є чітка фраза: боти для захисту від атак. Це не боти, які пишуть коментарі, це чітка система, яка дозволяє миттєво надсилати запит, щоб блокувалися всі боти, які створювалися в ФБ та Ютубі. Їх було мільйон, нас знищували різні фабрики ботів. Мені постійно пишуть з ринку люди, ці чорні політтехнологи — я не знаю, чому їх у нашій країні стільки і чому вони всі без роботи. Вони почали до мене приходити. Я зустрівся, напевно, з чотирма людьми і потім перестав цим займатися. Вони всі мені радили, що робити.

Казали, що проти нас працюють три фабрики ботів. Одна — з Туреччини, одна — з Росії, інша українська. Я не розумію, як вони генеруються, але чітко розумію, як усе це працює. Йде вкидання на лідера думок певного меседжа, потім це розганяється ботами без аватарок, з аватаркою, без друзів, заходять люди в коменті.

Є ключові слова, вони перемішані в різні речення, але є ключові слова, які вони постійно пишуть у коментарях. Як альтернативу до цих фабрик ботів ми створили проект «Зе люди». Оголосили: проти нас запускається багато фейків, які підтримують боти. Нам треба допомога в реакції на ці фейки, щоб ви могли прийти і розповісти свою позицію. Всі, хто хоче, натисніть на одну кнопку і підпишіться на нашу розсилку в чат-боті. Люди заходять на наш сайт, підписуються одним натисканням на нашого чат-бота. Ми кажемо людям: от є такий фейк, зайдіть та відреагуйте, скажіть вашу позицію. Не кажемо, якими словами. Вони заходять і починають писати свою позицію.

Керівник діджитал-кампанії у «ЗеКоманді» Михайло Федоров в штабі Зеленського в день другого туру виборів президента, Київ, 21 квітня 2019 року
Фото:

Богдан Кутєпов/Громадське

Ці люди — ваш ресурс. Як ви будете ним користуватися під час парламентської кампанії?

Я можу точно сказати, що немає стратегії акумулювати цих людей і далі з ними намагатися виграти парламентські вибори. Тепер треба разом з цими людьми розробити систему, яка дозволить новим людям увійти в державну систему і змінювати все. Якщо я далі працюватиму в проекті, я займатимуся саме цим. Відкрити соціальний ліфт — напевно, такою буде моя місія.

В якій ролі?

Мені не потрібні посади. У мене свій бізнес, є чимало компаній, з якими я працюю, діджитал-агентства. Є відповідальність, і мені треба думати, що з нею робити, як її правильно трансформувати.

Але я точно знаю, що те, що ми озвучили, «держава у смартфоні», не важливо, яка в мене буде роль, це точно буде зроблено. Ми за цей час з експертами розробили концепцію розвитку цифрової держави. Починаючи від оцифровки одного проекту як тестового, закінчуючи впровадженням блокчейну для голосування, умовно. Від маленьких проектів до великих. Це чіткий документ. У нас, в принципі, за кожним напрямком є чіткий документ. Кожен документ — від 10 до 100 сторінок.

Які базові державні послуги повинні бути в смартфоні найближчим часом?

Я би почав з бізнесу, наприклад, відкриття/закриття компанії у два натискання. Потім обов'язково медицина, освіта і дійти до виборчого процесу. Що мене сильно дратує — це отримання довідки про несудимість, про склад родини — принаймні, базові речі, на які не треба багато грошей, часу та всього іншого. Ти стоїш у черзі по 4-8 годин. Звісно, мрія: це робота з ID-карткою. Перевести всю державу на карти, прибрати папірці, які доводять, що в тебе є карта.

Скільки приблизно коштує така кампанія? На що витрачалися гроші?

Кошти витрачалися на рекламний бюджет у ФБ, Інстаграм. Думаю, що бюджет кампанії — не більше 5% від загальної суми всієї кампанії. Основні гроші — рекламний бюджет на ФБ, Інстаграм. Це не секрет. Можу сказати, що наразі витрачено десь до 200 тисяч доларів на всю кампанію за 4 місяці на ФБ, Інстаграм, Гугл, Ютуб.

Поділитись: