Замах на правицю Зеленського. Хто такий Сергій Шефір та чому в нього стріляли

Хоч українська політика — не найчистіша у світі річ, але все ж дуже давно тут не визначають сильнішого за допомогою куль. Однак зранку 22 вересня автомобіль першого помічника президента Сергія Шефіра обстріляли з автоматичної зброї. Невідомі випустили понад 10 куль, декілька з яких влучили у водія. Сам Шефір не постраждав.

Що і хто може стояти за цим замахом у стилі «привіт із 90-их», як відреагувала влада і сам Зеленський та наскільки взагалі впливова постать Шефіра в Офісі президента?

Родом з одного «Кварталу»

З Володимиром Зеленським Шефір знайомий ще з часів КВК. А на початку нульових він разом зі своїм братом Борисом та власне Зеленським заснували студію «Квартал 95», яка й проклала їм шлях у велику політику. І не просто в політику, а на найвищий її щабель.

Під час президентської кампанії Шефір був чи не найближчим соратником кандидата Зеленського, майже завжди поруч із ним. А після перемоги Шефіра називали одним із головних претендентів на посаду глави Адміністрації президента.

Врешті цю посаду він не отримав (як казав сам Шефір, посади та портфелі його не цікавлять, але він робить все заради Зеленського), а був призначений першим помічником глави держави. І хоч формально це не дуже впливова посада, Шефір залишився одним із найбільш наближених до Зеленського людей і має прямий доступ до його «вух».

Офіційним завданням Шефіра на посаді є організація роботи президента та комунікації, однак його діяльність за лаштунками вказує на куди більшу вагу.

Один із напрямків — діалог з олігархами. Сам він не заперечує, що має зустрічі з головними багатіями країни, однак будь-які кулуарні домовленості відкидає.

«Нічого, що суперечить інтересам нашої країни, нічого протизаконного я не роблю — крапка», — відповів Шефір журналістам «Схем», коли ті запитали його про таємний візит до Ріната Ахметова.

Ще раніше Шефір визнав, що брав участь у переговорах з Ахметовим, після яких олігарх допоміг купити 200 «швидких». Однак, як писала УП, олігарх не тільки займався публічною благодійністю, а ще й нібито був таємним благодійником владної партії «Слуга Народу» — на 2 млн доларів щомісяця. І Ахметов, і Офіс президента це заперечили.

У випадку з такою ж таємною зустріччю з Ігорем Коломойським Шефір запевняв, що обговорював справи «Кварталу 95», а не політику.

Крім делікатних переговорів із бізнесом та олігархами, Шефір має вплив і на кадрову політику. Наприклад, призначення Германа Галущенка віцепрезидентом «Енергоатому» пов’язували саме з Шефіром. Якщо ви не забули, зараз Галущенко вже міністр енергетики. Розповідали ЗМІ, що Шефір також нібито курує Одеський припортовий завод.

Загалом більшу політичну вагу в Офісі Зеленського має хіба що глава ОП Андрій Єрмак. І то не факт.

Версія влади

Реакція Офісу президента на замах не забарилася.

«Це можна трактувати лише як реакцію кримінальних чи напівкримінальних структур на політику, спрямовану на очищення політичних та економічних відносин у державі. Вважати це якоюсь випадковістю неможливо», — заявив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк у коментарі hromadske.

Також він пообіцяв жорстку відповідь держави як виконавцям, так і замовникам, і запевнив, що політика влади не зміниться.

«Олігархічна система буде ліквідована, а всі "авторитети", які звикли жити поза законом, будуть поставлені під владу закону. Жодними замахами чи іншими злочинами вони собі не допоможуть», — підсумував представник ОП.

Сам Зеленський, який перебуває у США на Генасамблеї ООН, записав звернення. Він заявив, що одразу після виступу в ООН повернеться в Київ.

«Хто за цим стоїть — не знаю. Поки що. Можуть бути внутрішні сили, можуть бути зовнішні. Але силами не вважаю їх, адже передавати мені привіт пострілами з лісу по авто мого друга — це слабкість. А ось відповідь буде сильною. На міцність нашої команди це не впливає. На курс, який я обрав разом із командою — до змін, до детінізації нашої економіки, до боротьби з криміналітетом, великим впливовими фінансовими групами — це ніяк не впливає», — сказав президент.

То олігархи чи криміналітет?

Як можна зрозуміти з вищенаведеного, у влади, принаймні офіційно, є декілька основних версій: замах пов’язаний або з «деолігархізацією», або з боротьбою проти криміналу. У випадку з першим цікаво, що саме завтра, 23 вересня, парламент має розглянути «закон про олігархів» у другому читанні.

Проте в команді президента далеко не всі вірять у причетність до замаху головних багатіїв країни.

«Олігархів я б не брав до уваги. Навіть тих, які колись у 90-х були авторитетні, а зараз — легалізовані. Це, найімовірніше, привіт від криміналітету. Що б не казали, але з бандитів — злодіїв у законі і контрабандних схем — там незадоволених дуже багато. І це саме "відморозки"», — сказав один зі «слуг» у розмові з hromadske.

Нагадаємо, РНБО упродовж року неодноразово вводила санкції проти контрабандистів та різних представників криміналітету. І хоч ці дії серйозно критикували, зокрема, за вибірковість і незрозумілі критерії потрапляння у ці списки, під санкціями опинилась велика кількість людей.

Люди з владної команди вказують також на те, що замах на близького друга Зеленського — сигнал саме президенту.

Думає так і сам Шефір, наголошуючи, що ціль — не він, а «президент, його морально-психологічний стан».

«Помічник президента є одна з ключових людей в команді… тому точно зрозуміло, що це пов’язано з його політичною діяльністю», — сказав hromadske глава партії «Слуга Народу» Олександр Корнієнко.

Чи російські спецслужби?

Ще одна з головних думок — Росія. Зокрема, під час брифінгу голова Нацполіції Ігор Клименко назвав три основні версії, серед яких — дії іноземних спецслужб із метою дестабілізації політичної ситуації в державі.

«Можливо, російський слід не треба виключати. Зараз багато робиться дій, які країні-агресору не подобаються. Ми знаємо їхні здібності влаштовувати в інших країнах теракти», — сказав Корнієнко.

«Я б не виокремлював закон про олігархів як єдину можливу версію. Треба дивитися ширше. Навіть підвищення податків більш болюче для певних груп. А щодо самої ситуації, кому може бути вигідно, то і Росії. У них улюблений прийом — дестабілізація ситуації всередині країни», — зазначив у розмові з hromadske представник команди Зеленського.

А може, конфлікт у Зе-команді?

Ще одна з версій, яку обговорюють, — розбірки всередині Зе-команди. Однак говорять про неї не так серйозно, як про інші. Та й не зовсім зрозуміло, чого можна домогтися в такий спосіб.

До того ж не так давно УП розповідала, що Зеленський посварився з Шефіром, і тепер той не має жодного впливу на рішення влади. Доклався до цього нібито голова ОП Андрій Єрмак, який вважає, що правиця в президента може бути тільки одна (тобто він), тому й робив усе, аби звести нанівець вплив старого друга Зеленського.

Сам Шефір на брифінгу після замаху заперечив будь-які конфлікти.

«Жодних конфліктів усередині команди й зовні в мене немає. Все, що писали у соцмережах… я читав, посміхався, звідки це беруть — я не розумію. Якщо чесно, останніми днями я працюю над "Кварталом 95", у суботу і неділю буде знімальний концерт. Жодних справ, які б викликали агресію, не вів», — розповів він.

Співрозмовник із команди Зеленського у розмові з hromadske не підтвердив конфлікт із Шефіром.

«Мені здається, що це якась історія з Телеграм-каналів. На всіх спільних нарадах був присутній Шефір. Шефір і Зеленський занадто довго разом працюють, щоби хтось їх так швидко посварив», — сказало джерело.

Привид згорілого Рейхстагу

Як завжди буває в таких випадках, поки одні визначають головні версії, інші одразу пропонують дивитись на ситуацію під протилежним кутом — а може це інсценування, щоби був привід потім когось атакувати? До того ж Шефір із кіноіндустрії, тож розуміється на постановках.

Дехто почав вказувати на те, що стріляли лише у водія, а в задню частину машини, де був Шефір, кулі не влучили.

Пішли в хід й історичні порівняння — з підпалом Рейхстагу у 30-их роках минулого століття, після чого нацисти узурпували владу в Німеччині. Зокрема, таку аналогію провели як російська пропагандистка Ольга Скабєєва, так і поважне українське онлайн-медіа. Звісно, акцентують на цій версії опоненти влади.

Офіційна версія постановку відкидає, за словами міністра внутрішніх справ, це був саме замах на вбивство.

«Усе серйозно, все по-справжньому. Шефір міг загинути. Такі речі не робляться штучно. У водія три кулі, вся машина в кулях. Тобто такого не буде: постріляємо у водія, а я на задньому сидінні відсиджуся. Машина їхала на великій швидкості», — розповіло hromadske джерело у правоохоронних органах.

Як припустив співрозмовник (а пізніше на брифінгу розповів і сам Шефір), кулі влучили у водія, й він натиснув на газ, а не зупинився.

«Стріляли з автоматів, зараз вирішуємо, один чи кілька. Стріляли з лісу. Тобто це — класичне замовне вбивство», — підсумував він.

Ми запитали в Офісі президента, чи не стане цей замах приводом «закрутити гайки».

«Точно не стане. Президент хоче прозорості та інших публічних правил. А не якогось тіньового перерозподілу повноважень», — запевняє Михайло Подоляк.

***

Хай там як, поки в цій історії запитань значно більше, ніж відповідей. Проте без сумнівів стрілянина з автомата по фактично третій за впливом людині в державі — екстраординарна подія зі знаком мінус.

Генпрокурорка Ірина Венедіктова вже заявила, що це — виклик правоохоронній системі. Такі гучні заяви після резонансних нападів, звісно, звична справа для українських правоохоронців і часто залишаються просто словами. Можна, зокрема, згадати вбивство Павла Шеремета, яке не розкрите й досі. Подивимось, як система відповість на виклик, коли постраждалий — так би мовити, класово близький.