«Заочне засудження поки що єдиний варіант» — заступниця міністра закордонних справ про розслідування справи MH17

Чи є прогрес у справі MH17 через три роки? Які найбільші проблеми?

Ви знаєте, що ми підписали двосторонню угоду про передачу юрисдикції на притягнення до відповідальності винних у збитті літака. Звичайно, угода — компромісний варіант, на який усі змушені були погодитись, зважаючи, що резолюція Радбезу ООН щодо створення окремого трибуналу не пройшла (рішення заблокувала Росія — ред.). Ми знайшли найбільш виважену формулу, аби здійснилося правосуддя.

Щоб ратифікувати угоду потрібен певний час. Вона пов’язана з правами людини і з різними засадами вчинення правосуддя. Поза тим, слідство ще не завершено. Гадаю, очікувати на швидкі результати не варто.

Українська сторона підписала двосторонню угоду про передачу юрисдикції на притягнення до відповідальності винних у збитті літака рейсу MH17 над Донбасом Фото: EPA/ALEXANDER ERMOCHENKO

Усі пам’ятають справу Локербі — про літак, який вибухнув 1988-го, усі пам’ятають, скільки років вона тривала (21 грудня 1988 року над шотландським містом Локербі на борту літака авіакомпанії Pan American стався вибух. Тоді загинули 270 людей, серед них пасажири, екіпаж і мешканці міста, на яке впав літак.

Після тривалого слідства звинувачення висунули представникам лівійських спецслужб. За результатами судового рішення Лівія погодилася виплатити компенсацію родичам постраждалих і частково визнала відповідальність лише у 2003 році — ред.).

У роковини падіння літака наш посол брав участь (у церемонії відкриття меморіалу — ред.) у Нідерландах разом з родичами загиблих. Звичайно, вони чекають, вони хочуть побачити винних, сподіваються, що слідство дійде до верхівки, і що це будуть не просто люди, які натискали кнопки, а буде покарано всіх, хто брав у цьому участь.

Також родичі дуже хотіли б побачити місце трагедії, а наразі воно знаходиться на непідконтрольній Україні території. Тут ми у ситуації, коли дуже хотіли б допомогти, але, зважаючи на всі безпекові ризики, досі не можемо цього зробити.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто насправді збив МН17? Аналіз Bellingcat і Atlantic Council

Окрім того, слідство триває так довго, адже в процесі слідчі мали не тільки ознайомитися з уламками, а також прослухати дуже багато переговорів, вивчити всі комунікації, які тоді відбувалися. Щоб дістатися до командирів, треба ще провести дуже багато роботи.

Заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль Фото: Євгеній Даценко/Громадське

Що ще потрібно, щоб дізнатися про командирів, наприклад? Офіційне слідство вже називало цифру — близько 100 підозрюваних — серед них як громадяни Росії, так і громадяни України, які на той момент воювали в самоназваній «ДНР», і які можуть бути причетними до збиття. Також відомі результати розслідування Bellingcat, які знайшли командира — «Хмурого», і навіть з’ясували, де той мешкає.

Це кримінальне судочинство. Судді повинні будуть приймати ці докази з усіма експертизами. Треба не просто намалювати всю картинку, як це робить Bellingcat, а мати експертизи всіх голосів із підтвердженням, кому вони належать.

Треба мати свідчення людей, які були на місцевості, їх треба не лише опитати, треба домогтися їхніх свідчень у судовому процесі. Треба вибудувати слідство і, крім того, довести це до логічного завершення.

Прокуратура Нідерландів дуже прискіплива. На кожному етапі вони мають бути впевненими, що суд прийме до розгляду всю доказову базу, яка в них є.

Чи є ще щось, чого потребує слідство від української сторони?

Слідча група постійно працює в нашому СБУ. Але мені здається, що треба розглядати справу більш комплексно. Не лише момент збиття боїнгу, не лише як БУК залишив територію України. А взагалі, що відбувалося на місцевості і хто причетний до ввезення БУК-у.

Нині всі займаються не лише вивченням плівок і аналізом голосів, фактично проводиться послідовний аналіз подій. Окрім того, через відеозв’язок мають залучити свідків, так само долучать фактичних підозрюваних. Це доволі новий процес.

Голландці мали побоювання щодо заочного засудження. Тому що ми не можемо віддати наших громадян. Ми можемо лише передати їх на час судового процесу або забезпечити відеозв’язок. Це буде викликом і для української, і для нідерландської судової системи.

Родичі загиблих у катастрофі літака рейсу MH17 хочуть побачити місце трагедії, але наразі воно на підконтрольній бойовикам території, що робить ризикованим перебування там Фото: EPA/ALEXANDER ERMOCHENKO

У Нідерландах взагалі існує практика заочного засудження? Поза тим, ідеться про громадян інших країн.

Вони вносять зміни до законодавства. Тому так довго тривали переговори по угоді.

Для того, щоб зробити це можливим, разом з подачею на ратифікацію цієї угоди, вони подаватимуть зміни до свого кримінального і кримінально-процесуального кодексів. В угоді прописано, що це буде голландське право, і що рішення виноситиме голландський суд.

Ви казали, що рідні хочуть побачити місце трагедії. Чи готова Росія посприяти в забезпеченні їхньої безпеки, як країна, що здійснює фактичний контроль над цією територією?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Земля соняхів: історія малайзійської родини — до річниці трагедії рейсу МН17

Тут комплексне питання. Бо все ж таки це територія України, яка тимчасово не контролюється нами. Звичайно, є питання, чи можемо ми гарантувати безпеку родичів.

Згідно міжнародної угоди, ми забезпечуємо доступ до місця трагедії спеціальній місії, але доступ відбувається із залученням місії ОБСЄ.

Ми розмовлятимемо з ОБСЄ, чи готові вони надати можливість родичам відвідати цю територію. Але, зважаючи на загострення (ситуації на Донбасі — ред.), це дуже сумнівно.

Заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль Фото: Євгеній Даценко/Громадське

Я хотіла спитати про нові деталі з офіційного звіту. Приміром, Росія, виявляється, практично повністю закрила небо над Ростовом буквально за півдоби до того, як збили літак. Але, попри заборону польотів, Ростов продовжував приймати літаки.

Про це було відомо вже восени 2015-го, коли оприлюднили звіт ради безпеки транспорту Нідерландів. У технічному звіті все це є. Просто ніхто не звертав на це уваги. Позаяк більшість сконцентрувалася на тому, чи є якась провина України.

Росія не надавала жодної інформації. Навколо цього було багато спекуляцій. Наприклад, що нібито Україна довго не надавала дані радарів. Це спекуляція росіян, яка також позначена у звіті.

Такою самою спекуляцією є розмови щодо закриття неба Україною. Немає жодних нормативів, які б нас зобов’язували закрити небо. До нас немає жодних претензій.

Раніше ви казали про можливе створення певного гібридного трибуналу, оскільки Росія не підтримала рішення Радбезу ООН про створення міжнародного трибуналу. Чи йдеться тепер про те, що засудити винних удасться лише заочно?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Офіційний звіт: «Боїнг» МН17 був збитий з російського «БУКу» з окупованої території Донбасу

Від гібридного трибуналу відмовилися, як від найбільш затратного способу. Створення окремого суду — компромісне рішення. Справді, заочне засудження є єдиним варіантом. Хоча, доки триває слідство та відбуватиметься судовий процес, можливо, щось зміниться в Раді безпеки ООН. Ми сподіваємося на краще.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram