Землю не врятувати від змін клімату, навіть якщо зараз скоротити викиди вуглецю. Його потрібно висмоктувати з атмосфери

Про це йдеться у дослідження норвезького науковця Йоргена Рандерса, яке він опублікував у Scientific Reports.

Він змоделював два сценарії розвитку глобального потепління. Не залежно від того, коли людство повністю скоротить викиди вуглецю — у 2020 чи у 2100 році — планета продовжить нагріватися упродовж сотень років. Це пов'язано з тим, що зміни клімату — це циклічний процес. Коли льодовики тануть, вони виділяють більше парникових газів, зокрема метан і вуглекислий газ, які прискорюють потепління.

Перший сценарій

Науковець припустив, що до 2100 року людство поступово скоротило б викиди вуглецю до 0. Але навіть за таким сценарієм у 2500 році рівень моря піднявся б на 3 метри у порівнянні з 1850 роком. Це призвело б до того, що мільйони людей втратять свої домівки та будуть змушені переїхати.

До 2075 року температура підвищиться на +2,3°C вище доіндустріального періоду. Потім до 2150 року температура стане лише на 2°C за доіндустріальний період. Проте льодовики продовжать танути.

За таким сценарієм, до 2150 року весь наземний лід та сніг розтануть. Залишаться лише Гренландія та Антарктида, яким потрібно більше часу для танення.

Другий сценарій

Науковець розробив його, щоб перевірити, чи змогло б людство уникнути змін, якби різко скоротило викиди вуглецю до 0. Але варто розуміти, що його нереально виконати.

Отже, якби викиди повністю припинилися у 2020 році, то до 2500 року рівень моря піднявся б на 2,5 метра вище, ніж у 1850 році. І це теж змусило б мільйони людей переселитися.

Щоб запобігти підвищенню температури на 3°C, людство мало припинити всі викиди у 1960-70-х роках — ще до того, як більшість громадськості усвідомила ризик змін клімату.

Що робити?

Паризька кліматична угода передбачає, що людство має зменшити викиди настільки, щоб до кінця століття середня температура у світі не підвищилася більш ніж на 2°C. Але за моделлю Рандерса, лише скорочення викидів не допоможе.

Науковець пропонує застосовувати технологію захоплення та зберігання вуглецю (carbon capture and storage). Щоб запобігти подальшому потеплінню після скорочення викидів, потрібно щороку висмоктувати з атмосфери щонайменше 35,5 млрд тонн вуглекислого газу. Це приблизно загальна кількість вуглекислого газу, який світова промисловість викинула в атмосферу у 2018 році.

Як пише Business Insider, станції, які висмоктують вуглекислий газ, вже є у Канаді, США та Швейцарії. Загалом у світі діє 21 проєкт, який використовує технологію захоплення та зберігання вуглецю, ще 22 проєкти перебувають на стадії розробки. Ці станції зазвичай зберігають вуглець глибоко під землею у колишніх нафтових і газових родовищах або в спеціальних контейнерах, наповнених водоростями, що поїдають вуглекислий газ.

Рандерс пропонує створити 33 тисячі великих заводів, які використовуватимуть цю технологію, і «підтримувати їх у робочому стані вічно».