Згадати все: новорічні привітання президентів від Кравчука до Зеленського

Чому ми взагалі слухаємо привітання на Новий рік?

Подякуємо BBC: у 1922 році тодішній гендиректор медіакорпорації сер Джон Рейт запропонував королю Великої Британії Георгу V виступити на радіо з промовою до його підданих.

Щоб переконати короля, знадобилося цілих 10 років, підтримка королеви та прем’єра. Усе ж Георг V зачитав текст, написаний літературним батьком Мауглі — Редьярдом Кіплінгом. Слова короля слухали приблизно 20 мільйонів людей, а відгуки були напрочуд позитивними.

Щорічну традицію різдвяної промови монарха продовжив Георг VI, якого на великому екрані зобразив Колін Ферт. А згодом — і королева Єлизавета II, яка у 1957 році вперше звернулася з привітанням із телеекранів. Так різдвяно-новорічне звернення стало для глав країн можливістю підбити підсумки року, а також надихнути націю на рік прийдешній.

Що нам говорили президенти?

«Стала реальністю віковічна мрія багатьох наших людей. Народ підвівся з колін, піднявся духовно, він став господарем на своїй землі. Віднині наше майбутнє, наша доля залежить від нас самих. На очах змінюється історія, і ми є її активними творцями», — так звучало перше новорічне привітання президента незалежної України Леоніда Кравчука з 1992 роком.

Кравчук говорив про перехід з однієї епохи в іншу без помпезних декорацій, читаючи з аркуша за столом на тлі однотонної стіни. З таким скромним початком президент описав майбутні завдання перед громадянами: треба створити нову державу з власною відкритою економічною системою, своєю армією та службою безпеки. Українці своїм вибором незалежності змінили перебіг історії, але попереду очікувалися складні непевні часи.

Від цього звернення Кравчука і надалі в Україні щороку відбувався політичний перформанс, як це називають соціологи: президенти переконували, що зараз триває «перехідний період», порівнюючи радянське минуле та майбутнє, яке обов’язково має бути щасливим.

З мріями про майбутнє 

Наступник Кравчука, Леонід Кучма, упродовж 10 років з екранів телевізорів підіймав келих перед тим, як проб’ють куранти. Усі ці роки його звернення пронизувала тема мрій та сподівань на майбутнє.

У привітанні на порозі 1997 року Кучма описував «тривожно-радісне очікування змін» та просив долю «бути прихильною до нас». На той час, за 5 років Незалежності, в України вже була своя Конституція, національна валюта. Тож попри те, що «поки дуже важко», Кучма говорив про надію, що все піде на краще.

Проводжаючи 2000 рік — рік «касетного скандалу» та вбивства Георгія Гонгадзе, — Кучма казав про «переломний» момент.

У 2003 році Кучма відійшов від офіціозного звернення на тлі стяга й вітав українців по-домашньому: у бордовому светрі, сидячи на шкіряному дивані на тлі каміна та ялинки, у компанії онука та собаки. А втім, ефект був протилежний, адже відео стало джерелом жартів.

На порозі революційного 2004 року Кучма мав не такий радісний вигляд і навіть повчав українців.

«Упевнений, наступного року продовжаться та прискоряться еволюційні позитивні зміни. Але катаклізмів не буде. Не буде і революцій, від яких Україна більш ніж натерпілася», — казав Кучма.

Та вже через рік Україна опиниться у складній політичній ситуації. Через фальсифікацію виборів на користь Януковича розгорілась Помаранчева революція. Остаточне повторне голосування, де визнали перемогу Віктора Ющенка, відбулося за тиждень до Нового року. Розблокування процесу його призначення на посаду сталося вже у січні.

Тож із прийдешнім 2005 роком українців вітали і Кучма як чинний президент, і Ющенко, якого з Майдану Незалежності транслював «5 канал».

«Усе буде добре»

Віктор Ющенко став першим президентом, який звертався до нації не з кімнати, а стоячи на тлі Маріїнського палацу. У своїх виступах він концентрувався на позитивних здобутках, навіть незначних, як-от кількість немовлят, народжених за рік. У період газової кризи він закликав використати її для «справжньої докорінної зміни країни». А 2009 рік описав як «багатий на події та щедрий на висновки».

«Я звертаюся до кожного з нас, шановні співвітчизники. Усе буде добре. Ми стали іншими. Назад не повернемося. Будемо упевнені в тім, що 2010 рік принесе нам перемогу», — казав Ющенко.

Наступне новорічне поздоровлення від президента українці отримали від Віктора Януковича.

«Переламати ситуацію» 

У своєму першому новорічному привітанні українців Янукович попередив, що працюватиме над задуманими змінами та планує «нові перемоги».

«Я хотів би, щоб усе було просто і швидко. Але навіть у новорічну ніч не маю права розповідати казку — скажу як є. Буде у нас багато роботи. Але у нас є і багато енергії», — казав Янукович.

Привітання Януковича були дуже короткими та без особливих рефлексій, деякі записані одним дублем. На порозі 2014 року відірваність Януковича від народу досягла свого апогею. Поки близько 500 тисяч людей співали національний гімн на Майдані Незалежності в Києві, він розповідав з екранів телевізорів про «рік прогресу», «гартування економічними негараздами та політичними чварами», а також «побудову європейської України».

Того року громадяни записали своє звернення до президента, зазначивши, що Україна буде в ЄС із Януковичем або без нього. Вже через два місяці «гарант» утече з України.

Армія, мова, віра, рок!

Новорічні поздоровлення від п’ятого президента України Петра Порошенка були зроблені за однією схемою, проте нудними їх точно не назвеш.

Привітання починалися з епічної тривожно-радісної музики, яку супроводжував візуальний ряд найголовніших подій та здобутків країни за рік. Потім «ставки підвищилися», і звернення Порошенка відкривали рок-кавери гімну України. А в останній рік каденції — переспів Маршу українських націоналістів.

Порошенко ніколи не починав привітання із себе. На порозі 2017 року він дав спершу слово іншим громадським діячам, спортсменам, політикам. У 2015 році свою заяву Порошенко виголошував у колі бійців АТО, «кіборгів» та волонтерів, а до громадян звернувся кримськотатарською, російською та українською мовами.

З прийдешнім 2019 роком українців знову вітали одразу двоє президентів — чинний і майбутній. Поки всі канали показували промову Порошенка, «1+1» першим випустив привітання Володимира Зеленського, де той оголосив, що йде у президенти.

«Хто я?»

Записуючи поздоровлення з новим 2020 роком, Володимир Зеленський навряд чи очікував, що воно стане джерелом мемів для українців.

Тоді Зеленський намагався максимально дистанціюватися від меж, заданих попередніми президентами: замість класичного костюма приміряв «офіс кежуал», обрав декорації «95 кварталу» замість ялинки на вулиці, залучив колишніх колег-артистів та розпочав привітання зі своєрідного зламу четвертої стіни.

«Зазвичай у новорічному привітанні президенти розповідають нам про зростання ВВП, падіння інфляції, імплементацію, диверсифікацію та інші дуже незрозумілі терміни. Одним словом, переконують, що насправді ми почали жити краще. І тому дуже часто під час звернення президента ми вимикаємо звук. Сьогодні буде інакше», — казав Зеленський.

Зміст цього звернення Зеленського зводився до думки: немає «правильних» і «неправильних» українців, треба бути єдиними. Хоч деякі тези, як-от «неважливо, як названа вулиця, якщо вона добре освітлена та асфальтована», він міг би сьогодні не підтримати.

Наступного року, у час COVID-19 та критики реакції влади на епідемію, Зеленський вирішив звернутися до українців як до дітей. І буквально через групу дітлахів розповідав, що 2020-й був «трішечки важкий», за дещо «було соромно», а в лікарнях та аптеках не було необхідного, бо «дехто втратив нюх».

Звернення на порозі 2022 року було «більш дорослим»: Зеленський запросив до Маріїнського палацу українців, діяльність яких є надзвичайно важливою для країни. Були присутні пілот «Мрії», який доправив вакцину проти коронавірусу, медики, спортсмени, вчителі, артисти, науковці, військові-Герої України тощо.

«Цей рік ранив нас у серце»

Новорічне привітання від Володимира Зеленського з 2023 роком було інакшим в усіх сенсах. На той момент президент уже рік як не носив офіційних костюмів, а натомість одягався у військову «оливу». Звернення починається без зайвих прелюдій, без будь-яких декорацій.

«Цей рік поранив нас у серце. Ми виплакали всі сльози. Прокричали всі молитви. 311 днів. Про кожну хвилину нам є що сказати. Але більшість слів — зайві. Вони не потрібні. Не потрібні пояснення, прикраси. Потрібна тиша, щоб почути. Потрібні паузи, щоб усвідомити», — казав Зеленський.

Якщо порівняти з іншими президентами, Зеленський записує дуже довгі новорічні привітання. Це звернення триває майже 20 хвилин. А проте, воно є одним із найпопулярніших на YouTube-каналі Офісу президента: 300 тисяч переглядів у відео українською та 500 тисяч переглядів відео з англійськими субтитрами.

Україна стала центром уваги світу у 2022 році. Тож почути те, що скаже Зеленський, хотіли всі: привітання цитували світові ЗМІ, на нього записували реакції іноземні блогери.

Підсумовуючи рік повномасштабної війни, Зеленський виділив час, щоб висловити подяку всім — військовим, цивільним, окремим містам і моментам звитяги.

«Ми не знаємо достеменно, що принесе нам новий, 2023 рік. Але готові до всього. Нові здобутки? Ми будемо щасливі. Нові удари? Ми будемо непохитні. Продовження боротьби? Будемо битися. А коли переможемо — будемо обійматися».

«Хоч би що він приніс, ми будемо сильнішими»

Новорічне привітання з прийдешнім 2024 роком президент записав із кабінету на тлі шевронів. Він, звісно, подякував Силам оборони: «Я пишаюся кожним українським воїном. Допоки ви є, є Україна».

Також були слова подяки «всім, хто сьогодні тут»: «Всі, хто працює й бореться щодня, бо знає: війни самі собою не закінчуються — війни закінчують. І перемогу не отримують, не дарують — перемогу здобувають. І для цього сьогодні ми маємо жити за правилом: або ти працюєш, або ти воюєш. Бо проти нас — найбільша у світі терористична організація. І очевидно, наскільки більше ми маємо робити, наскільки міцнішими мають бути наша єдність і боротьба».

Водночас обурення у багатьох викликало протиставлення біженців і громадян: «24 лютого ми робили вибір. І суха, беземоційна правда реалій війни полягає в тому, що цей вибір був різним. ... Одного дня доведеться поставити собі питання: хто я? Зробити вибір, ким я хочу бути. Жертвою чи переможцем? Біженцем чи громадянином? І кожен знає відповідь. І відповідь – це Україна. Бо українці сильніші разом. Тож час бути разом!»

«Так само, як минулого 31 грудня, сьогодні ми кажемо: "Ми не знаємо достеменно, що принесе нам новий рік". Але цього року можемо додати: "Хоч би що він приніс, ми будемо сильнішими"», — підсумував президент.