Жест гуманізму імені Медведчука. Чому бойовики заявили про звільнення українських полонених

Днями бойовики «Л/ДНР» можуть звільнити кількох українських бранців — жінок, літніх людей і важкохворих. Однак передати їх вони збираються не Україні, а голові політради партії «Опозиційна платформа — За життя» й куму Володимира Путіна Вікторові Медведчуку. Наскільки прийнятний такий варіант для Києва, чому бойовики не йдуть на нові обміни з Україною, проте віддають полонених Медведчуку, і чи звільнять вони тих, хто потребує цього найбільше — у матеріалі hromadske.
Починаючи з 2014-го, кожне повернення українських полонених із непідконтрольних районів Донецької та Луганської областей, окупованого Криму й Росії ставало подією в українському інформаційному просторі. Це особливо контрастувало з тим, як зустрічали звільнених українською стороною в Росії та «Л/ДНР» — не кажучи вже про те, що після повернення багато хто з них опинявся у підвалах «МДБ».
Тож, схоже, Кремль почав ставитися до обмінів не як до гуманітарних акцій, а як до засобу тиску на Україну — адже це її лідерам і її суспільству так потрібні ці обміни.
Вочевидь, саме тому за останні 509 днів президентства Порошенка не відбулося жодного обміну — це був сигнал того, що з цією владою Кремль не планує домовлятися навіть про гуманітарні питання. Схоже, що той самий сигнал Москва посилає й сьогодні — обмінів не було вже 280 днів, і немає жодних підстав вважати, що вони відбудуться найближчим часом. А для того, щоб підкреслити «недоговороздатність української влади», Кремль і бойовики обрали для продуктивних контактів іншу персону.
«… за посередництва Медведчука»
У суботу, 16 січня, представники бойовиків на Мінських переговорах Владислав Дейнего та Наталія Ніконорова (вони також є «міністрами закордонних справ» самопроголошених «республік») опублікували спільну заяву. Її початок був звичним — бойовики звинуватили українську владу в невиконанні зобовʼязань.
«Через абсолютно деструктивну поведінку українських представників переговорний процес блокується і перебуває зараз у надглибокій стагнації», — зі звичними інтонаціями чеканили Дейнего й Ніконорова.

Проте далі представники бойовиків перейшли від критики президента Зеленського до апології депутата Медведчука:
«Ми не заперечуємо, що на українській політичній арені є державні діячі, які не лише не підтримують поведінку офіційної влади, а, навпаки, під час мирного переговорного процесу неодноразово проявляли людяність і прагнення до конструктивної участі. У звʼязку з цим керівництвом «ДНР» спільно з керівництвом «ЛНР» було прийняте рішення в односторонньому порядку передати на українську сторону за посередництва Віктора Медведчука деяких утримуваних у місцях позбавлення волі громадян України».
Бойовики анонсували, що до цієї групи ввійшли жінки, літні особи та люди, які страждають на тяжкі захворювання. Окремо представники «республік» акцентували на тому, що всі ці люди не брали участі у збройних діях.
Приурочили бойовики цей «жест гуманізму та милосердя» до християнського свята Хрещення Господнього, яке відзначають 19 січня. Однак звільнення лише прив'язали до цього свята, відбудеться ж воно пізніше — у кінці цього або наступного тижня. Ба більше, за нашою інформацією, наразі ніхто не контактував із родичами полонених, яких можуть звільнити.
Штатний посередник знов у грі
У 2014-2018 роках Медведчук працював у гуманітарній підгрупі на Мінських переговорах (при цьому тодішній президент Порошенко акцентував, що Медведчук там представляв «не Україну, а Путіна»). Спеціалізувався він саме на обміні полонених.
Уже після обрання Володимира Зеленського президентом, 28 червня 2019-го, бойовики передали Медведчуку чотирьох українських військових. Їх спершу вивезли до Ростова, звідти — літаком до Мінська, і вже з Мінська літаком до Києва. Зеленський при цьому дізнався про звільнення полонених… з телевізора.
«Чому порушується питання повернення полонених, припинення війни з його [Медведчука] боку тільки під вибори?» — дивувався Володимир Зеленський напередодні повернення чотирьох військових.
За півтора місяця, коли вже Зеленський і Путін домовлялися про великий обмін, президент України, як стверджувало видання LB.ua, попросив, щоб до цього процесу не був залучений Віктор Медведчук. І в цьому обміні Медведчук справді не брав участі.
Прийдешнє звільнення стане першим, про яке він домовився за останні півтора року. І представники української держави знову відреагували на це достатньо різко.
«Ми не можемо не вітати повернення наших громадян на територію, підконтрольну уряду України. Проте я, як глава делегації, хочу зазначити, що приватні особи не мають повноважень втручатися в питання міждержавного та міжнародного врегулювання збройних конфліктів», — сказано в заяві головного переговірника від України на Мінських переговорах Леоніда Кравчука.
Спікер української делегації Олексій Арестович, зі свого боку, написав, що керівництво делегації розглядає повідомлення бойовиків як спробу тиску Росії на українську сторону перемовин:
«Це є елементом масштабної кампанії тиску на політичне керівництво й народ України, що містить, наприклад, інформаційне маніпулювання темою російської вакцини проти COVID-19, яке реалізується через того ж народного депутата України Віктора Медведчука».
Прессекретар Медведчука відмовився відповідати на питання hromadske про деталі майбутнього звільнення українських бранців.

Скількох звільнять?
Повернення кількох українців додому за посередництва Медведчука мало відбутися напередодні місцевих виборів, але в останній момент з невідомих причин зірвалось.
«Напередодні виборів кілька людей уже повідомили рідним, що Медведчук має їх забрати. Вони вже зібрали речі, сиділи, чекали, і їх забрали, але потім повернули назад», — розповів hromadske голова ГО «Українська асоціація полонених» Анатолій Поляков.
Він прогнозує, що цього разу звільнять 5-6 цивільних полонених, і що це ті ж самі люди, яких мали звільнити восени.
«Я не думаю, що вони передадуть більше ніж пʼять людей, — вважає Олег Котенко, голова ГО «Група Патріот», організації, яка сприяє звільненню полонених. — Бойовики не підуть на те, щоб повернути нам героїв. Розбавлять одним-двома відомими прізвищами, не більше. А інші можуть бути навіть людьми з кримінальним минулим».
Саме так сталося під час останнього обміну 16 квітня 2020-го. Тоді разом із кількома відомими бранцями бойовики передали Україні людей, чиє затримання не було повʼязане з їхньою проукраїнською діяльністю чи позицією.
«Л/ДНР» заявили, що передадуть Медведчуку «жінок, літніх людей і важких хворих», однак полонених в ОРДЛО, які підпадають під ці категорії, значно більше, ніж бойовики планують звільнити.
«Якщо говорити про хворих, то в нас там усі хворі! Коли ми їх забираємо, то всіх лікуємо, тому що в них є проблеми зі здоровʼям. Якщо говорити про жінок — то звільніть усіх жінок, їх там не так і багато», — каже Котенко.
Він вважає, що, повертаючи полонених за посередництва Медведчука, Москва через бойовиків намагається продемонструвати, що готова виконувати зобовʼязання навіть в односторонньому порядку.

«Щось подібне було, коли Україна у 2016-му передала бойовикам 15 людей як жест доброї волі й сподівалася на такий самий крок іншої сторони. А вони тоді через Надію Савченко передали двох людей, про яких Україна навіть не запитувала».
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денисова 20 січня розповіла журналістам, що бойовики звільнять девʼять осіб.
«Нам відомо, що вже доставлені до слідчого ізолятора Луганська троє осіб, яких готують для передачі. І в Донецьку — шість. Їх зараз годують, миють, надають медичну допомогу, приводять в охайний вигляд. І я думаю, що сьогодні ввечері або завтра зранку їх передадуть через маршрут Луганськ — Донецьк — Ростов-на-Дону — Мінськ — Київ», — розповіла Денисова.
Представник «ЛНР» у Тристоронній контактній групі у своєму телеграм-каналі написав, що Денисова не залучена до процесу й не знає прізвища тих, кого звільнять. Також він написав, що звільнених буде не девʼять людей.
Безальтернативний Медведчук?
На питання про те, з ким міг комунікувати Медведчук задля звільнення полонених, і Поляков, і Котенко запевняють, що прямі контакти з представниками «Л/ДНР» не є чимось незвичним.
«У всіх переговірників є прямі контакти. І в нашої організації є номери Морозової та Кобцевої. У Медведчука є на окупованих територіях дві людини, вони безпосередньо контактують із бойовиками — це взагалі не проблема», — запевняє Котенко.
Відповідно, увесь цей процес є кроком для того, щоб показати і українському суспільству, і українській владі, що ефективним комунікатором може бути лише одна людина.
«З достовірних джерел мені відомо, що під час зустрічі радників "Нормандської четвірки" Козак сказав: "Якщо ми будемо з кимось працювати, то це буде лише Медведчук"», — розповідає Котенко.
- Поділитися: