Журналісти оприлюднили таємні документи влади Китаю щодо «таборів перевиховання» для мусульман

Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів (ICIJ) оприлюднив таємні документи влади Китаю, пов’язані з їхньою політикою щодо мусульманського населення Сіньцзян-Уйгурського автономного району країни.

ICIJ стверджує, що документи їм передали уйгури — найчисленніша мусульманська етнічна група Сіньцзяну. Автентичність отриманих матеріалів підтвердили експерти та джерела в китайській владі. Вони дають «найбільш вагомий опис високотехнологічного утримування у 21-му столітті вустами влади Китаю», пише Associated Press.

Система таборів у Сіньцзяні, йдеться в документах, призначена для примусової асиміляції цілих етнічних груп, передусім уйгурів. У таборах розміщені наглядові вежі, двері з подвійними замками та камери відеоспостереження «для попередження втеч».

Мешканців оцінюють на основі того, наскільки добре вони розмовляють на мандарині — переважному діалекті китайської мови — та дотримуються суворих правил аж до ходіння до туалету. Чим вища оцінка — тим більше шансів вийти з табору.

ВВС наводить перелік вказівок щодо таборів, які містяться в одному з документів: «Не дозволяти втечі», «посилити дисципліну й покарання за порушення поведінки», «сприяти каяттю й зізнанням», «зробити вивчення мандарину головним пріоритетом», «заохочувати учнів до справжніх перетворень», «(забезпечити) повне відеоспостереження за гуртожитками й класними кімнатами».

Також в оприлюднених документах викладені правила, яких мають дотримуватися жителі таборів, наприклад: «За кожним учнем повинне бути закріплене ліжкомісце, місце в черзі, місце в класній кімнаті та верстат під час робіт, змінювати їх суворо заборонено»; «Впроваджуйте правила поведінки та дисципліни для підняття з ліжка, переклички, прийняття ванни і туалету, зборів та хатніх робіт, прийому їжі, навчання, сну, закриття дверей і так далі».

Офіційна позиція Китаю полягає в тому, що табори надають добровільну професійну перепідготовку і протидіють тероризму та екстремізму в Сіньцзяні. Матеріали, оприлюднені ICIJ, показують, що це не так: багатьох уйгурів було поміщено в табори примусово з метою «попередити проблеми до того, як вони виникнуть». Для виявлення підозрілих осіб використовують спеціальну систему цифрового стеження, здатну охопити цілі групи населення.

У коментарі The Guardian посольство Китаю у Великій Британії заперечило наявність описаних у документах ICIJ практик.

«По-перше, ніяких «таборів утримування» в Сіньцзяні немає. Для запобігання тероризму там було створено професійно-технічні та освітні центри… По-друге, ...особиста свобода учнів є повністю гарантованою. По-третє, ніяких документів чи наказів щодо так званих таборів утримання не існує. Так звані «злиті» документи є суто підробкою і брехливими новинами», — цитує видання відповідь посольства.

Минулого тижня видання The New York Times оприлюднило понад 400 сторінок секретних документів влади Китаю, які описують її репресивну політику щодо мусульманських меншин у Сіньцзяні. У них описувалися витоки програми Китаю з примусової асиміляції уйгурів та її поступове посилення. Почалася вона у квітні 2014 року з низки промов очільника Китаю Сі Цзіньпіня й набула розмаху з 2016 року зі зміною керівника комірки Комуністичної партії Китаю в Сіньцзяні.

Перший офіційний документ про «боротьбу з екстремізмом» у Сіньцзяні було оприлюднено в листопаді 2018 року. У ньому йшлося про існування «таборів перевиховання» для уйгурів — корінного народу цього району КНР. Дії влади Китаю щодо уйгурів неодноразово піддавалися критиці з боку міжнародних організацій та країн Заходу.

У липні влада Китаю заявила, що звільнила 90% уйгурів, які перебували у виправних таборах. Натомість сім’ї затриманих заявили, що це неправда.

Уйгури — це мусульманське населення тюркського походження, яке проживає в межах Сіньцзян-Уйгурського автономного району Китаю, який займає одну шосту площі країни. З 22 мільйонів тамтешнього населення понад вісім мільйонів складають уйгури.

За різними оцінками, у так званих «таборах перевиховання» перебуває від 1,5 до 3 мільйонів уйгурів. Важко підрахувати й точне число таких таборів: за даними групи Etnam, яка виступає за право уйгурів на незалежність, у Сіньцзяні їх може бути понад 460.