«Зима минула» для розділення: що сказав Вселенський патріарх під час вручення томосу Україні

Вселенський патріарх Варфоломій та предстоятель Православної церкви України Епіфаній під час богослужіння у церкві Святого Георгія в резиденції Константинопольського патріархату в Стамбулі, 6 січня 2019 року
Вселенський патріарх Варфоломій та предстоятель Православної церкви України Епіфаній під час богослужіння у церкві Святого Георгія в резиденції Константинопольського патріархату в Стамбулі, 6 січня 2019 рокуtwitter.com/poroshenko

Вселенський патріарх Варфоломій під час урочистого богослужіння у церкві Святого Георгія в резиденції Константинопольського патріархату в Стамбулі виголосив промову з нагоди передачі Україні томосу про автокефалію. У промові він наголосив, що Українська церква стала 15—ою серед церков, які здобули автокефалію.

Громадське публікує частину тексту промови:

«Зима минула» для схизми та розділення. «Дощ скінчився та канув» для еклезіастичної ізоляції. Квітка єдності «з’являється на землі» та «приходить час» для славної Святої Київської митрополії отримати свою еклезіастичну незалежність.

Щодо історичних обставин, згадуючи нашого попередника Діонісія IV (саме при ньому у 1687 році Київська митрополія була підпорядкована Москві — ред.), Екуменістичний Патріархат дозволив рукопокладання митрополита Київського патріархом Московським, втім ніколи не визнавав його канонічної юрисдикції щодо підпорядкування російському патріархату.

Як свідчать архівні джерела та події, що відбувалися, ті, що були у минулому, та теперішні, йдеться не лише про те, що віряни Києва коли-небудь вважали себе частиною Церкви Москви. Вже від 1325 року (тоді була заснована кафедра митрополита у Москві, до того вона була у місті Владимир — ред.), коли митрополія Києва була тимчасово передана Москві, віряни в Києві прагнули еклезіастичної незалежності — це бажання не зникло протягом століть і перетворилося на «потужне та непереборне бажання їхньої душі». Саме тому перша конституція України (Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика — ред.), яка з’явилася у 1710 році, зазначила, що «Православна церква України має залишатися під святим апостольським престолом у Константинополі».

Отже, враховуючи беззаперечні та непохитні історичні свідчення, ми звичайно взяли до уваги постійні запити дарувати автокефалію і в частині ієрархії, і в питанні статусу (церкви — ред).

Сьогодні розпочинається нова сторінка в історії України. Константинопольська церква, яка таким саме способом дарувала еклезіастичний статус автокефалії всім новим заснованим церквам, сьогодні дарує її вам.

Сьогодні, офіційно та канонічно, ви стаєте 15-ю церквою у благословенному хорі автокефальних церков.

6 січня Православна церква України отримала томос від Вселенського патріарха Варфоломія.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ Томос про автокефалію передали Українській православній церкві: як це було

Вже 7 січня томос виставлять у Софійському соборі, де його зможуть побачити всі охочі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Про що йдеться у тексті томосу для Православної церкви України?

Нагадаємо, 5 січня Вселенський патріарх Варфоломій у своїй резиденції у Стамбулі підписав томос, який проголошує автокефалію новоствореної Православної церкви України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Томос чи не томос? Як добре ви знаєте церковну лексику (ТЕСТ)

Раніше Епіфаній заявляв, що керівні органи новоствореної Української православної церкви сформують упродовж 1-2 місяців після отримання томосу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖЯк Порошенко Константинополь брав: історія томосу для українського православ'я

15 грудня на Об'єднавчому соборі в Києві створили Православну церкву України. Предстоятелем Української помісної православної церкви обрали митрополита Переяславського та Білоцерківського Епіфанія, представника УПЦ КП.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Главою нової Православної церкви в Україні обрали Епіфанія: хто він

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Сам собі пан: хто і коли надавав томос церквам, і хто писав його для України

Помісна церква — це об'єднання всіх православних вірян, яке створюється за територіальним принципом. Помісна церква виступає на противагу вселенській, стає незалежною та самоврядною на території певної держави та зазвичай узгоджується з політико-адміністративним поділом та державними кордонами.