Туристи перевіряють маршрут на хребті Чорногора.
Фото:

Олена Куренкова / hromadske

Матеріал є частиною спецпроекту

Спецпроєкт «Україна після карантину»: як зміняться економіка, бізнес, охорона здоров'я, культура та життя після COVID-19

Наскільки важкого удару завдав карантин українській туристичній галузі? Чи зможе вона оговтатися та як зміниться? Чи справді українські міста завдяки обмеженням на виїзний туризм дістали можливість розвиватись та більше заробляти на подорожувальниках? Про це hromadske розповів експерт у сфері туризму та курортів, голова Асоціації індустрії гостинності Олександр Лієв.

Як українська туристична індустрія відреагувала на карантин? Як змінилися послуги готелів-санаторіїв, чи змінилася робота туристичних компаній?

Усі протиепідемічні заходи в країні ухвалювались насамперед для припинення подорожей — світом, Україною, областю. Тобто людей закликали максимально залишатися вдома. Усі засоби інформації — десь перегинаючи палку, а десь адекватно реагуючи — вимагали від людей залишатися вдома. Звісно, це передусім вплинуло на поведінку і на туристичний бізнес.

Обсяги подорожей впали до рекордного рівня. За останні 100 років такого падіння в туристичній сфері не було.

Це сталось через заклики залишатись удома, а також через ті заходи, які ввели державні органи для припинення подорожей — транспортні обмеження, заборона роботи готелів та закладів харчування. Ці засоби та обмеження закрили туристичну сферу в Україні повністю. 

Олександр Лієв
Фото:

Александр Лиев / Facebook

Вона охоплює майже 100 тисяч туристичних комерційних об'єктів (готелі, ресторани, туристичні компанії, аквапарки, зоопарки) — це все туристичні об'єкти, які цьогоріч були зупинені. І до моменту, коли стали потрошку пом’якшувати карантинні обмеження, вже практично вся галузь потрапила в такі умови, що вона цього року буде збитковою.

Далі вже — в травні та червні — міркували, чи вони зможуть звести кінці з кінцями до кінця року. Але ми досі не знаємо, що буде далі, і це є однією з найбільших проблем. Люди не знають, що робити — чи розгортати бізнес, чи згортати його.

У сьогоднішніх умовах понад 80% підприємств туристичної сфери мають на кінець 2020 року задекларувати збиток. 9% від цих 80% можуть збанкрутувати. Тобто їм нема і не буде чим забезпечити свої борги, зокрема й перед державою, яка однаково вимагає платити податки. Ми бачимо, як закриваються ресторації та готелі.

Особливо важко це переживають об'єкти, які мають власну нерухомість. Це такий системний туристичний бізнес, який ми завжди вважали нашим оплотом. Це готельні мережі, великі оздоровниці — саме вони постраждали найбільше, адже держава зупинила цей бізнес. 

На один місяць простою вона звільнила їх від податку на землю, але лише на один місяць. За решту місяців простою платники податків мають платити. Де взяти ці податки, якщо податок на землю для звичайного санаторію на рік становить приблизно 5 мільйонів гривень? А він пів року простояв. І це лише податок на землю, є й інші податки та платежі для них.

Острів Джарилгач (Херсонська область), 21 червня 2020 року.
Фото:

УНІАН

Як змінився розподіл між внутрішнім та зовнішнім туризмом? 

Виїзний туризм, як і в'їзний, майже зупинився. І є проблема в тому, що кордони то закривали, то відкривали. Туристичний потік — це не такий собі вентиль, який можна закрутити на гаєчку — і водичка перестала текти. Туристичний бізнес планується заздалегідь, за декілька місяців. Коли його закривають і відкривають, закривають і відкривають, то він стає збитковим.

Є поодинокі випадки, кілька відсотків від загального потоку. Приміром, хтось із ваших знайомих їздив у Туреччину раз чи два. І складається враження, що наші туристи все ж таки їздять. Так, їздять. Але виїзний туризм в Україні скоротився на 90%.

В’їзний скоротився до 1%. І це той відсоток, який приїхав в Україну ще до початку карантину. Після введення карантину в’їзного туризму практично не було, це лише якісь поодинокі випадки.

А щодо внутрішнього туризму, були такі дивні заяви деяких чиновників, експертів у лапках, що внутрішній туризм у зв'язку з сьогоднішніми подіями заживе. Є три причини, чому внутрішній туризм цього року не зведе кінці з кінцями.

Перша — суто математична. Якщо п'ять місяців — лютий, березень, квітень, травень і частину червня — ми простояли і втратили увесь туристичний потік, то його, звісно, не можна компенсувати лише за липень і серпень. Бо й у всі минулі роки в липні та серпні український туризм був завантажений на 100%.

Зараз Одеса й інші курорти, Бердянськ наприклад, справді завантажені на 100%. Але так було і минулого року. Але щоб компенсувати збитки, туристичні об'єкти мали б бути завантаженими на 500%. Але зрозуміло, що це неможливо. У готелях люди в коридорах не житимуть. Неможливо за кілька літніх місяців компенсувати те, що було втрачено впродовж 5 місяців.

Друга складова — це те, що пов'язано з платоспроможністю українців. Чи стали українці більше витрачати на подорожі? Безумовно, платоспроможність українців впала. Крім того, зросла ціна на послуги туристичного бізнесу, тому що в цю ціну тепер закладена компенсація збитків від перших 5 місяців року, а також витрати на протиепідемічні заходи, яких вимагає держава. Спеціальний одяг для людей, спеціальні протиепідемічні засоби — усе це внесено в собівартість. Собівартість зросла, платоспроможність впала. І це друга складова — економічна.

А третя складова стосується культури подорожей. Коли з кожного екрана, з аватарок соцмереж, із радіостанцій, в газетах і на сайтах різні люди, зокрема й авторитетні, президент, кажуть «сидіти вдома» — звісно, кількість подорожувальників зменшиться. Майже пів року заходи обмеження в країні були доволі суттєвими, зараз вони трохи менші, але в деяких районах ще залишаються на тому самому рівні.

Тому внутрішній туризм цього року не зведе кінців з кінцями, навіть якщо знімуть обмеження.

Туристи на екскурсії на площі Ринок.
Фото:

Олександр Хоменко / hromadske

Чи може український туризм стати якіснішим завдяки тому, що більше людей вимушені подорожувати Україною, а не поза її межами?

Не стало більше людей подорожувати Україною.

Україною раніше подорожувало приблизно 11 мільйонів людей, приблизно п'ять із них — у першому півріччі, а шість — у другому. Цього року практично все перше півріччя ми простояли порожні, і подорожував приблизно 1 мільйон. У друге півріччя ми лише увійшли. Але поки що прогнози такі, що в другому півріччі теж будуть карантинні обмеження. Вони вже є в деяких регіонах.

І на відміну від 6 мільйонів, як це було в другому півріччі минулого року, цього можна очікувати щонайбільше 3. Отже, замість 11 мільйонів — 4. Це хіба більший потік? Може, з тих 4 є такі, що раніше справді виїжджали за кордон, а тепер змушені їздити Україною? Так. Але їх менше.

А оптимістичні лозунги, що це виклик, що це класно, що будь-яка криза відкриває нові можливості… На початку я теж так підбадьорював членів нашої асоціації, але більшість закінчують із матеріальними збитками, закладають майно, не можуть узяти кредити і змушені продавати свій бізнес, який ще спробуй продати. І тут місця для оптимізму стає трохи менше.

Ті, хто раніше подорожував за кордон, а тепер змушений подорожувати Україною зіткнулися з туристичним бізнесом, який, як ми з вами розуміємо, не в найкращій фазі. 

Наразі він у найгіршому стані — емоційному та інвестиційно-економічному. Найгірший з точки зору комфорту транспорту, найгірший з точки зору того, як менеджери готелів планують рік. Вони всі працюють у роздумах: «Чи варто наймати персонал?»

Наприклад, в Одесі відкривається готель у сезон. Їм набирати персонал на 4 місяці чи на 10 днів? Від цього залежить управління бізнесом. А ми щодня живемо в умовах, що завтра нас закриють. Це, звісно, не може не впливати.

Пасажири літака роблять селфі перед вильотом у міжнародному аеропорту Бориспіль поблизу Києва, Україна, 27 червня 2020 року.
Фото:

EPA / SERGEY DOLZHENKO

Деякі люди бояться подорожувати через коронавірус, принаймні у літаках та поїздах. Чи є вихід для таких людей? Чи побільшає автомобільних туристів після карантину?

Кількість автомобільних подорожей не зросла, але зросла їх частка. Загалом раніше їх було більше. Але зараз кількість туризму взагалі впала, тому частка внутрішніх подорожей автомобілями зросла. Не тому, що люди вирішили подорожувати автомобілями, а насамперед тому, що дуже тривалий час були доволі суттєві обмеження щодо громадського транспорту. Лише два місяці, як громадський транспорт здебільшого відновив роботу.

А що буде з сервісами для самостійного бронювання житла, як-от Airbnb, Booking.com, Couchsurfing, українськими аналогами?

Онлайн-сервіси — це посередники. Їм нічого не загрожує. У них немає видатків, вони не платять податків, які треба платити в будь-якому випадку. Вони просто отримують комісію. Тобто під час карантину вони просто зароблять менше, але загрози банкрутства немає.

Але Couchsurfing, наприклад, почав брати з туристів гроші за користування сайтом. Такого раніше не було. З цього можна зробити висновок, що в них справи кепські…

У всіх кепські справи... У туристичному порталі Zruchno.Travel — це найбільший український портал — ми зараз скоротили свій штат утричі… Люди, які зараз працюють на сайті, працюють віддалено за такі гроші, які мені соромно називати. 

Зараз усім погано. Але порівняно з готельним бізнесом, усім цим сервісам все ж таки легше.

Медик робить ПЛР-тест.
Фото:

EPA/CHRISTIAN BRUNA

Якими будуть у подальшому вимоги до туристів? Наприклад, чи треба буде мати тест про відсутність коронавірусу для поселення у дорогий готель?

На сьогодні жодних вимог щодо наявності тестів нема.

Усі вимоги до готелів і туристів придумують не готелі, а держава. Ми вважаємо, що дії держави в протидії коронавірусу часто були безглуздими, непослідовними, емоційними й недорослими. І вони продовжують тим самим керуватись. 

Але прогнозувати, що вимагатимуть від туристів чи готельних об'єктів завтра, дуже важко. 

Ми пережили з вами обов'язкову обсервацію для всіх, але люди приїжджали без обсервації. Ми пережили, коли людей заганяли в готелі на обсервацію, де люди ухилялися від неї. А держава робила готелі крайніми. Та це ціла епопея.

Чи знають українські готелі, як реагувати у разі, якщо гість захворів на коронавірус? Чи призведе це до закриття готелю?

А як реагувати? Є логіка, є світові стандарти, а є стандарти українські. 

Світові вимоги ми беремо з наших партнерських сайтів. А українські залежать від того, що там вирішить сьогодні якийсь конкретний чиновник.

Для цього треба мати кімнату для ізоляції з окремою каналізацією тощо. Ці вимоги за 6-7 місяців пандемії змінювалися з десяток разів. Я думаю, зараз навіть чиновники не зможуть повторити всі ці вимоги. Тому, звісно, готелі свій персонал вчать повністю самі. Це як волонтерство перемагає у війні з Росією, так і волонтерство допомагає боротися з коронавірусом.

Що в готелях не знають, що робити, — такої проблема нема. Є проблема з тим, що люди, які самі не знають, що робити, розповідають, що треба робити готелям.

Готелі також заробляли на конференціях та інших подіях. Що зараз із цим бізнесом? Чи повернуться люди до офлайн-подій після карантину?

Офлайн-подій Україна приймала приблизно 3000 на рік. Цього року практично все це зупинено. Відбулося кілька дуже вузьких, кулуарних подій. Це не порівняти з тим, що було в минулі роки. Офлайн практично зупинений.

А ви самі подорожували Україною під час карантину?

Так. Я цього року побував практично на всьому узбережжі Приазов’я. Був у Скадовську. Був у дуже цікавому турі садибами Черкащини — це було дуже класно. 

Але взагалі мене найбільше вразив Азов, а саме Арабатська стрілка. Це дуже класне місце, дуже екзотичне.

Зараз я повертаюсь до Києва зі Слов'янська, де розташований один із найбільш постраждалих курортів — Славкурорт. Він постраждав у 2014 році, був обстріляний, потім там жили військові. Позаминулого року військові виїхали, його почали відновлювати, а тут прийшов COVID, і тепер він знову впав. 

Ми як експерти хочемо допомогти реабілітувати цей курорт, коли пандемія завершиться. Але вважаємо, що це буде не раніше, ніж у травні наступного року. А до травня через протиепідемічні заходи він стоятиме.

Поділитись: