ENRU

«Залишимо історію історикам»: про що домовились Порошенко і Дуда

13 грудня у Харкові відбулась зустріч президента Польщі Анджея Дуди із Петром Порошенком. Політики відвідали цвинтар жертв тоталітаризму, на якому поховані польські офіцери, замордовані НКВД, а після цього поговорили.

В адміністрації президента Польщі анонсували, що перемовини будуть «відвертими, складними і жорсткими». 

Громадське розповідає, про що, врешті, домовилися президенти Польщі та України.

Історична пам’ять

Найбільш гостро в українсько-польських відносинах стояло питання мораторію на ексгумацію поляків в Україні. Це було відповіддю на вандалізм щодо українських пам’ятників на території Польщі, зокрема, на кладовищі у Грушовичах під Перемишлем. Це стало одним із центральних питань у переговорах президентів.

Відтак, Порошенко і Дуда підтвердили попередню домовленність скасувати мораторій. Раніше її в Кракові обговорювали дипломати країн. Президенти пообіцяли створити комісію на рівні віце-прем’єр-міністрів для вирішення цього питання. З української сторони представником буде Павло Розенко, з польської — віце-прем’єр та міністр культури Пьотр Ґлінський.

Очікується, що комісія збереться найближчим часом і дасть зелене світло на відновлення процесу ексгумацій. В основі — і на цьому зійшлись обидві сторони — мають бути конкретні дослідження експертів, які визначать, кому належали могили по обидва боки кордону. На підставі цього вирішать, як поводитись із історичними пам’ятниками.

Також президенти домовилися про скорочення списку осіб, яким заборонений в’їзд до Польщі та України. Раніше в польському МЗС повідомляли, що країна планує не пускати українців з «антипольськими поглядами».

Зі свого боку Анджей Дуда закликав політиків вгамувати емоції.

«Закликаю політиків не діяти емоційно. Для того, щоб будувати майбутнє, ми маємо підходити до всього спокійно. Не так, щоб роз’ятрювати одне одному рани, а щоб будувати міст між нашими народами», — зазначив він.

Петро Порошенко додав: «Від історичних конфліктів між Україною і Польщею виграє тільки одна країна: це Росія. В нас обох є чітке розуміння цього. Залишимо історію історикам. Політики мають займатися майбутнім».

Безпека

Лідери країн зазначили, що продовжують працювати над створенням спільної військової литовсько-польсько-української бригади, адже це підвищує вигідну взаємодію армій усіх країн.

З 1 січня 2018 року Польща переймає членство в Радбезі ООН. Анджей Дуда висловив чітку підтримку миротворчої місії ООН на Донбасі — на тих умовах, на яких наполягає Україна.

«Якщо така пропозиція буде розглянута Радбезом ООН, то Польща буде однією з держав, які підтримають цю ініціативу. Тут Україна на нас може розраховувати. Нам дуже важливо, щоб війна в нашого сусіда закінчилася, щоб люди повернулися до своїх домівок на Сході, і щоб почався процес відбудови», — зазначив Дуда.

Крім того, Польща продовжуватиме активну участь у моніторинговій місії ОБСЄ на Сході України і надалі підтримуватиме Україну в її прагненнях зближення з НАТО.

Енергетика

У цій сфері центральним питанням обговорення був проект газогону з Росії в Євросоюз «Північний потік-2», який Росія хоче збудувати в обхід України.

Польща традиційно підтримувала Україну в цьому питанні й виступала проти будівництва газогону, наполягаючи на тому, що це суперечить інтересам самого ЄС. Анджей Дуда підтвердив, що польська позиція незмінна.

Крім цього, Дуда заявив про підтримку будівництва газового інтерконектора між Польщею та Україною. Очікується, що це дасть можливість збільшити транспортування газу між країнами на щонайменше 5 мільярдів кубометрів.

«Ця інвестиція має бути реалізована так, щоб обидві сторони від неї виграли. З одного боку ми хочемо бути постачальником безпеки, а з іншого — щоб побудова інтерконектора збільшувала нашу торгівельну та економічіну безпеку», — заявив Дуда.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польща та Україна: як припинити битву за минуле?