13 хвилин «звернення до нації»: що сказав французам президент Макрон
Увечері 10 грудня президент Франції Еммануель Макрон звернувся до нації. Метою промови, яка тривала 13 хвилин, та яку транслювало французьке телебачення й радіо, була відповідь на протести «жовтих жилетів». Якими були основні тези французького президента, та як відреагували на промову його політичні опоненти і протестувальники — в матеріалі Громадського.
Недопустимість насильства
Макрон визнав, що рух «жовтих жилетів» поєднує «виправдані вимоги» та «недопустиме насильство». Насильство та вандалізм, які супроводжують рух «жовтих жилетів», «не буде жодною мірою толероване», — чітко заявив він на самому початку своєї промови. За соціологічними опитуваннями, серед 75-85% французів, які підтримують протести, лише 15% підтримують насильство.
Категоричним він був ще в одному питанні: повернення скасованого ним «податку на багатство» не буде. У Франції до 2018 року існував спеціальний податок для людей чи домогосподарств, чиї статки перевищували 1.3 мільйони євро. На думку французького президента, цей податок призводить лише до витоку з країни капіталу.
В інших питаннях він був набагато поступливішим.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Гнів «жовтих жилетів»: 7 речей, які пояснюють протести у Франції
Зміна тону
У зверненні Макрона до нації була відчутна зміна тону щодо останніх подій. Президент, якого останнім часом звинувачували у зверхності та зарозумілості, нарешті спустився до народу. Він визнав справедливість вимог протестувальників та виправданість їхнього гніву: «цей гнів є глибоким, і я відчуваю, що він справедливий з багатьох поглядів. Цей гнів може стати нашим шансом», — сказав він.
Окрім того, прозвучало й визнання власних помилок.
«Можливо, за останні роки ми не змогли надати достатньо швидкої та сильної відповіді (на виклики, які стоять перед Францією — ред.). Я визнаю свою частину відповідальності. Можливо, ви могли відчути, що ці проблеми не тривожать мене, що в мене інші пріоритети. Я знаю, що я міг декого з вас образити своїми словами», — визнав Макрон.
Він наголосив, що розуміє, що саме виборці є джерелом влади в країні, і саме їм він завдячує своєю посадою.
«Якщо я боровся за те, щоби змінити політичну систему, звички, нещирість, то це тому, що я понад усе вірю в нашу країну та люблю її. Я не завдячую своєю легітимністю жодному титулу, жодній політичній партії, жодному знайомству, я завдячую нею лише вам, і нікому іншому».
Що саме зміниться: мінімальна зарплата, податки на пенсії, податки на додаткові години
Серед конкретних поступок, які анонсував Еммануель Макрон у своєму зверненні — підвищення мінімальної заробітної плати на 100 євро за місяць уже з січня 2019 року. За словами Макрона, це підвищення «не буде коштувати роботодавцю жодного додаткового євро» — адже цю суму буде виплачувати держава в якості премії.
Сьогодні мінімальна заробітна плата у Франції становить 1185 євро на місяць: вона підвищується щонайменше один раз на рік залежно від рівня інфляції. Як правило, це підвищення не перевищує 1-2%.
На початку 2018-го року 11.5% французів отримували саме мінімальну заробітну плату, це майже два мільйони людей, з них 58% жінок. Під час останніх виборів усі ліві кандидати обіцяли підвищення мінімальної зарплати. Водночас у 2017-му році цей аргумент не був вирішальним: жоден із трьох лідерів президенських перегонів — ані голова ультраправої партії Марін Ле Пен, ані Республіканець Франсуа Фійон, ані сам Макрон не пропонували підвищувати мінімальну заробітну плату.
Окрім того, у зверненні до нації Макрон пообіцяв скасувати соціальні відрахування з пенсій, менших за 2000 євро, та не оподатковувати понаднормові години роботи.
Згідно з підрахунками, які озвучують держслужбовці, ці поступки «жовтим жилетам» коштуватимуть французькому бюджету від 8 до 10 мільярдів євро.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Франція у вогні: три тижні протестів «жовтих жилетів» проти підвищення цін на пальне (ФОТО)
Чи переконав президент Францію?
Вже перші реакції серед протестувальників показали — Макрону вдалося якщо не розколоти рух «жовтих жилетів», то однозначно зняти максимальну напругу в суспільстві. Адже дехто з-поміж протестувальників із задоволенням прийняв запропоновані кроки, тоді як інші заявили про готовність боротися далі.
Реакції серед політичного класу були переважно негативними. Лідер ультралівої «Нескореної Франції» Жан-Люк Меленшон прокоментував, що «усі запропоновані заходи будуть оплачені платниками податків, а не великими статками».
Республіканці критикували запропоновані заходи як короткострокові рішення. «Він підступає, аби далі стрибнути», — заявила представниця ультраправої партії Марін Ле Пен.
На сайті газети Ле Фігаро журналісти провели онлайн голосування. На питання «Чи переконав вас Еммануель Макрон?» 48% з понад 78 тисяч респондентів відповіли ствердно, тоді як 52% президенту таки не повірили.
Тим часом профспілки вже закликали до нових маніфестацій у майбутню суботу.
- Поділитися: