Рада розгляне продовження воєнного стану: в «Євросолідарності» заявили про «посилення диктатури»

Ілюстративне фото. У сесійній залі Верховної Ради 15 квітня 2025 року
Ілюстративне фото. У сесійній залі Верховної Ради 15 квітня 2025 рокуFacebook / Верховна Рада України

Верховна Рада 16 квітня планує розглянути законопроєкти щодо продовження воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів. Частина опозиції заявила, що влада використовує воєнний стан для «побудови авторитарного режиму».

Про те, що парламент 16 квітня має розглянути законопроєкти № 13172 та № 13173, подані президентом України Володимиром Зеленським, повідомив народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк.

У разі підтримки народними депутатами цих законопроєктів воєнний стан та мобілізація можуть бути продовжені вже 15 раз — з 9 травня до 6 серпня.

Водночас п’ятий президент та лідер фракції «Європейська солідарність» Петро Порошенко розкритикував законопроєкт щодо продовження воєнного стану.

«Це вже 15, коли просять парламент його підтримати. Ми точно знаємо, що його потрібно голосувати! Але чому за місяць до закінчення?» — запитав він з трибуни Верховної Ради 15 квітня.

На думку Порошенка, влада почала зловживати воєнним станом, використовуючи його не лише для оборони, а й для «побудови авторитарного режиму».

Лідер «Європейської солідарності» закликав «об’єднатися для того, щоб вбити путіна і перемогти», але не казав з трибуни, що його політична сила голосуватиме проти продовження воєнного стану чи мобілізації.

Проте народний депутат з «Євросолідарності» Олексій Гончаренко написав, що не підтримає ці законопроєкти.

«На це є дві ключові причини. Перша — демобілізації та термінів служби досі немає. Схоже і не буде. (…) Друга — ТЦК. Воно досі існує. Досі продовжує бусифікацію. Людей досі пакують на вулицях і мобілізують», — пояснив депутат.

Його допис викликав резонанс у соціальних мережах. Деякі колеги Гончаренка по Верховній Раді також відреагували.

Так, народний депутат від «Слуги народу» Дмитро Гурін вважає, що «ЄС» вирішила «пограти з вогнем». Депутат припустив, що якщо законопроєкти не назбирають достатню кількість голосів 16 квітня, то президент знову внесе їх на розгляд парламенту, але кожен депутат матиме «розмову» з головою своєї фракції.

Ще один депутат від «Слуги народу» Ігор Фріс також не розуміє, як «в когось» можуть виникати сумніви про необхідність продовження воєнного стану.

А депутатка від «Євросолідарності» Ірина Геращенко опублікувала допис, в якому наголосила, що члени політичної сили як «державники усвідомлюють важливість мобілізації та воєнного стану», хоча й повторила слова Порошенка, що влада «почала зловживати воєнним станом для посилення диктатури».

Нагадаємо, для ухвалення законопроєкту потрібно 266 голосів.

Воєнний стан: про що варто пам’ятати?

Під час воєнного стану в країні можуть обмежувати свободу руху громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Окрім того, можуть запровадити трудову повинність, обов’язкові суспільно корисні роботи або примусове відчуження приватного майна. Також можливий перехід різних установ та організацій усіх форм власності на роботу на користь оборони.

Можлива заборона діяльності певних політичних партій чи громадських об’єднань, які ведуть роботу проти незалежності України.

Під час воєнного стану неможливо припинити повноваження Верховної Ради, уряду, судів, омбудсмена та деяких інших органів влади. Не можна внести зміни до Конституції та провести вибори.

Згідно із законом, під час воєнного стану влада й військове командування мають право перевіряти документи, оглядати речі, багаж, вантаж, транспорт і приватне майно.

Також в Україні можуть забороняти проведення мирних зібрань, мітингів, походів і демонстрацій та інших масових заходів. Може обмежуватися право на вільне пересування.