Токсична продуктивність: що це і чому шкідливо?

Проте згодом про себе дали знати довгострокові наслідки пізніх затримок на роботі й відсутності обіду та сніданку. Спорт і підтримка власного здоров’я відійшли на задній план. Зустрічі з близькими Надія також скасовувала — на спілкування бракувало ресурсу. Одного ранку з дзеркала на дівчину подивилася зовсім інша людина — втомлена й роздратована. Добре, що тоді стало сил бодай пошепки промовити до себе: «Пригальмовуй, люба».

Що таке ця токсична продуктивність?

Хоча токсична продуктивність і не є клінічним діагнозом, вона є причинним фактором для багатьох розладів: тривожного, депресивного, розладів сну, а також проблем із самооцінкою. Токсична продуктивність супроводжуються відчуттям занепокоєння, витраченого дарма часу та провини за невиконані завдання. Помилкове відчуття «невідкладності» разом із пріоритезуванням роботи над відпочинком може перетворити будь-яку справу на джерело стресу.

За статистикою, у 2024 році 40% працівників вважають, що вигорання є невіддільною частиною успіху — і наш культурний простір підтримує цей наратив образами трудоголіків, які кладуть на вівтар кар’єри все своє життя. Токсична продуктивність попервах приносить нам схвалення від спільноти та керівників, а ще дарує солодку «дофамінову» винагороду. А втім, цей ефект задоволення собою згодом стає рідкісним явищем — і підштовхує до крайнощів, аби знову відчути омріяну насолоду.

Як впізнати, що ваше ставлення до продуктивності токсичне?

Якщо відчуваєте, що наполегливість — це про вас, я хочу вас у цьому підтримати. Певні періоди й обставини справді вимагають від нас працювати на максимальній потужності. Однак це не має ставати звичкою та не може тривати довго.

Продуктивність є токсичною за таких ознак:

• Відчуття провини за незроблене посилює відчуття тиску та стресу, що призводить до постійного незадоволення результатом.
• Пастки очікування від себе більшого, ніж від інших; або підхід до роботи штибу «все, або нічого», де ви розглядаєте лише відмінний результат.
• Пряма залежність самооцінки від продуктивності. Оцінювання себе передусім за результатами своєї роботи, що створює відчуття невпевненості й стресу.
• Відчуття постійної нестачі часу, яке призводить до метушні та занепокоєння навіть під час відпочинку. 
• Складнощі з відпочинком. Хоча ви, можливо, і намагаєтеся відпочити, вам не вдається відірватися від думок про роботу чи ще не виконаних завдань. Це заважає насолоджуватися життям і відновлювати енергію.
• Ви не витримуєте закладений темп. Коли ви постійно в русі та відчуваєте нестачу часу, це створює стале відчуття занепокоєння. Вам здається, що ви завжди поспішаєте та часто запізнюєтеся з виконанням завдань.
• Нехтування власними потребами. Якщо ви постійно перебуваєте у замкненому колі токсичної продуктивності, ви вже не зважаєте на власні звички, бажання та часом навіть базові потреби.

Що може підштовхнути до пастки токсичної продуктивності? 

• Руйнівні переконання про себе. Самозвинувачення та деструктивні думки на кшталт «я нікчема», «я гірша за інших», «я нездара» тощо — можуть підштовхнути до дій, що насправді не приносять вам користі.
• Нестійка самооцінка. Деякі життєві правила, як-от «я маю робити все ідеально, щоб бути цінною», ефективно допомагають руйнівним переконанням штовхати вас на тернистий шлях залежності від суспільного схвалення та високих стандартів.
• Зашкальна тривога. Сам собою рівень тривоги може впливати на наше світосприйняття, ніби «налаштовуючи» увагу на пошук потенційної загрози.
• Культурний тиск. Деякі світлини в соцмережах, статті чи сюжети в медіа та гасла світових брендів створюють завищені стандарти й очікування — ми переконуємо себе, що задля суспільного схвалення мусимо відповідати цим стандартом. Наприклад, якщо в суспільстві шанується постійна працездатність і досягнення успіху, люди можуть відчувати примус витрачати більше часу й енергії на роботу — навіть коштом власного здоров'я.
• Нетолерантність до невдач. Страх перед помилками й невдачами змушує прагнути до ідеальності в усьому, витрачати надмірну кількість часу й зусиль на уникнення помилок. Це призводить до перевтоми та погіршення ефективності, що своєю чергою породжує ще більше помилок, а це підживлює самодеструктивні думки й пригнічує самооцінку.
• Приклад токсичної продуктивності в родині: хтось із батьків підтримує високі стандарти для всіх членів сім'ї, створюючи нездоровий тиск і стрес у вашому середовищі.

Як провести детоксикацію?

Прислухайтеся до свого критика. Розумію, це здається доволі крамольною думкою, та все ж таки: цей інструмент недарма існує у вашому житті. Замисліться, у чому довготривала користь вашої поведінки, як її можна виправити. Коли ж почуєте відповідь — спробуйте домовитись зі своїм критиком рухатися до спільної мети, бути продуктивним у здоровий спосіб.

Започаткуйте щоденник спостережень. Записуйте туди ваші враження, емоції та думки. Це допоможе вам усвідомити поведінкові шаблони та виявити чинники, що сприяють токсичній продуктивності. Ці спостереження допоможуть вам і в наступних кроках.

Вибудуйте власні кордони. На ґрунті попередніх спостережень зафіксуйте прийнятну кількість робочих годин, сплануйте конкретні цілі та відокремте час, який приділятимете відпочинку.

Шукайте комфортний вам темп. Люди різні: комусь добре рухатися швидко, а дехто буде приносити більше користі у тихому й повільному темпі. Приділіть час для розуміння, який тип роботи найбільше вам підходить. Намагайтеся створити графік, що відповідає вашому ритму й забезпечує ефективність без перевантаження.

Працюйте за своїми цінностями. Визначте свої цінності та пріоритети в житті. Зосереджуйтесь на завданнях, які відповідають вашим цінностям — і навпаки, намагайтеся уникати тих, що їм не відповідають. Якою людиною ви хочете бути? Які з ваших поточних звичок підтримують цей намір? А які насправді заважають?

Створюйте нові корисні звички. Згідно із сучасними дослідженнями, звичці потрібен місяць, аби закріпитися у вашому житті. Набагато ефективніше «підсаджувати» її до вже наявних ритуалів — наприклад, до ранкової кави можна долучити декілька сторінок хорошої книги.

Так само варто вибудовувати кордони відповідно до ваших потреб поза роботою — це вплине і на вашу довготривалу продуктивність, адже зважений темп легше тримати. Вас навряд чи звільнять через те, що ви відмовитеся від пізнього телефонного дзвінка чи візьмете лікарняний, коли захворіли. 

Ваше здоров’я допоможе вашим клієнтам або керівнику отримати від вас гідний результат. А задля забезпечення цього здоров’я варто підтримувати співчуття до себе. Його складники:

1. Усвідомленість. Бачити та проживати досвід таким, який він є; бути активно присутніми у своєму житті.
2. Доброта. Бути чуйними не тільки до інших, а й до себе.
3. Людськість. Розуміти власні помилки як частину глобального людського досвіду.

Деколи такі розмови про самоспівчуття спершу викликають у людей страх: буцімто така поведінка демотивує та призведе до зайвого потурання собі. Але любов проявляє все, де вона є. Тож якщо бути продуктивним для вас важливо, нехай добре ставлення до себе стане на місце самоосуду; людяність — підвищить толерантність до помилок, яких не уникнути; а цінності разом з усвідомленістю дадуть невичерпний ресурс, щоб насолоджуватися своєю працею.

Спробуймо довіритися процесу — і працювати в усвідомлений, а не бездумний спосіб. Піклування про себе є запорукою довгострокової історії вашого успіху.

Думка редакції може не збігатися з думкою авторки.