МКІП працює над поверненням у державне управління ще двох лавр, якими користується УПЦ МП

Про це в інтерв’ю «Укрінформу» розповів тимчасовий виконувач обов’язків глави Мінкульту Ростислав Карандєєв.

За його словами, така робота ведеться не лише щодо лавр, а й щодо інших святинь, яким користується УПЦ МП, зокрема історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Карандєєв розповів, що за результатами обстежень майна в цих святинях МКІП фіксує чимало порушень: порушення умов використання, спотворення багатьох музейних предметів і самих будівель.

Так, наприклад, після користування УПЦ МП Свято-Преображенським собором у Чернігові відомство розпорядилося розпочати там роботи з відновлення інтер’єру, зокрема старовинних фресок.

Почаївська і Святогірська лавра

Свято-Успенську Почаївську лавру передали в оренду УПЦ МП у 2003 році, а договір про оренду уклали на 49 років — до 2052-го.

У квітні 2023 року в парламенті зареєстрували проєкт звернення до уряду про розірвання з УПЦ МП договору оренди споруд монастиря. Загалом до комплексу входять 18 будівель.

Автори документа заявили, що Свято-Успенська Почаївська лавра «є джерелом "русского мира"» і «стала форпостом антиукраїнських сил та осередком міжконфесійного протистояння й розбрату».

Свято-Успенська Святогірська лавра, що розташована в однойменному місті Святогірськ на Донеччині, так само перейшла в оренду УПЦ МП на початку 2000-х років. Вперше об’єктом для російських атак лавра стала ще у 2014 році — там навіть певний час дислокувався російський терорист і воєнний злочинець Ігор (Стрєлков) Гіркін, який розповідав, що до його ополчення буцімто приєдналися ченці лаври.

У 2022 році святиня пережила декілька масованих обстрілів та зазнала чималих руйнувань. Так, наприклад, внаслідок російського обстрілу згорів Всіхсвятський скит.

У грудні 2022 року президентським указом було призупинено громадянство настоятеля лаври митрополита Арсенія. А у квітні 2024-го його взяли під варту за підозрою в поширенні інформації про розташування Сил оборони під час літургії.