В УПЦ МП порадили Держетнополітики перевірити, чи вийшли зі складу РПЦ єпископи ПЦУ

Про це заявив голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Климент.

За словами митрополита Климента, у 1992 році на той час митрополит Філарет, майбутній предстоятель УПЦ КП, не надсилав письмових заяв про вихід з РПЦ.

Так само, стверджує Климент, не надсилали листів у 2018 році митрополити Вінницький і Барський Симеон та Переяславський і Вишневський Олександр, які приєдналися до ПЦУ.

«Держслужба має спочатку потурбуватися про ситуацію в ПЦУ — уточнити докази, які свідчать, що її єпископи порвали з московським патріархатом і вийшли з РПЦ», — зазначив він.

В іншому випадку, на думку Клименка, вимоги Держетнополітики матимуть ознаки «дискримінаційного ставлення».

Більше контексту

У коментарі hromadske голова ДЕСС Віктор Єленський пояснював: щоб не потрапити під заборону, УПЦ МП має оприлюднити листи, які підтвердять вихід її представників зі складу Синоду та всіх керівних органів РПЦ, а також сповістити помісні церкви про розрив.

Єленський також зазначав, що УПЦ МП після виходу зі складу РПЦ вільна самостійно розв’язувати свою канонічну долю. У Держетнополітики пропонують скликати православний собор за участю інших церков або приєднатися до ПЦУ.

Законопроєкт «проти УПЦ МП»

У Верховній Раді ухвалили законопроєкт, який передбачає заборону діяльності в Україні релігійних організацій, пов’язаних з росією. Таким документом може бути припинена діяльність УПЦ МП.

Так, відповідальний орган має проводити релігієзнавчу експертизу організацій щодо підлеглості центрам упливу в рф. Якщо є порушення, релігійній організації видають припис, аби та їх усунула. Якщо організація порушить термін, щодо неї мають звернутися до адмінсуду з вимогою її «закрити».

Далі має відбутися суд, який вирішить, забороняти релігійну організацію чи ні. Під релігійною організацією мається на увазі не вся УПЦ МП загалом, а окремі юридичні особи, які її представляють. Тобто кожна окрема парафія, єпархія — і далі за церковно-адміністративною ієрархією. Станом на 2021 рік УПЦ МП мала 12,4 тисячі зареєстрованих організацій в Україні.

В УПЦ наголошували, що діють юридично в межах українського законодавства, а рішення назвали «розмитим». Мовляв, ідеться про московський патріархат, «а УПЦ, відповідно до всіх установчих документів, є самостійною, незалежною і не підпорядковується московському патріархату».

Після ухвалення законопроєкту в УПЦ МП заявили, що «Українська православна церква й надалі буде жити як істинна церква, а будь-які спроби її заборонити можуть призвести до дискредитації тих, хто цього прагне».