ВАКС відмовився закрити справу «Роттердам+» про переплату понад 39 млрд грн за електроенергію

Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Колегія суддів відмовила у задоволенні клопотань сторони захисту про закриття кримінального провадження. Захист, зокрема, вказував на порушення принципу non bis in idem — заборони повторного притягнення до кримінальної відповідальності за одне й теж правопорушення.

Однак суд, заслухавши доводи сторін, підтримав позицію прокурора САП та відмовив у задоволенні клопотань сторони захисту.

Детальніше про справу

Справу, відому як «Роттердам+», зареєстрували в Єдиному реєстрі досудових розслідувань ще 24 березня 2017 року. Минулого року ВАКС вирішив закрити справу «Роттердам+» через закінчення строку досудового розслідування. Підстава для закриття справ через сплив строків з’явилася у 2018 році — це одна із так званих «правок Лозового». Однак апеляція скасувала рішення про закриття.

До того, як справа дійшла до Вищого антикорупційного суду, «Роттердам+» намагалися закрити чотири рази.

У березні 2023-го прокурори САП за результатами розслідування НАБУ скерували до суду обвинувальний акт щодо 6 людей, причетних до запровадження так званої формули «Роттердам+». Це перший епізод цієї справи. Дії всіх обвинувачених кваліфікували статтею про зловживання службовим становищем.

У другому епізоді «Роттердам+», який передали до суду цьогоріч, фігурують 14 колишніх і чинних посадовців, зокрема з НКРЕКП. Однак двох фігурантів звільнили від відповідальності через строки давності.

Що таке «Роттердам+»?

Це формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції. Її застосовували у 2016-2019 роках.

Для виробництва електрики ТЕС потрібно спалювати вугілля. Відповідно до формули «Роттердам+», вартість цього вугілля для ТЕС залежала від ціни на вугілля на європейському ринку, а саме в порту міста Роттердам, що в Нідерландах.

До цієї ціни додавали вартість транспортування вугілля з Роттердама, хоча левову частку вугілля ТЕС купували не в Нідерландах, а в Україні, росії або з окупованих територій (як російське вугілля). Тому насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки.

Найбільше від цього вигравала компанія ДТЕК бізнесмена Ріната Ахметова, яка є монополістом на ринку і має найбільше ТЕС у країні. Натомість платили за це українці та українські підприємства, які мали високі тарифи на електроенергію.

За даними слідства, унаслідок застосування формули «Роттердам+» споживачі електроенергії протягом 2016-2019 років переплатили понад 39 млрд гривень.